Читати книгу - "Saint Porno. Історія про кіно і тіло"

які так далеко від нас. Ми наче живемо в сучасному суспільстві, де за допомогою відео можна побачити усе, що відбувається на Марсі, де більше не вірять у язичницьких Богів. Тобто ми більше не пояснюємо кожне незрозуміле явище злістю божества, але ми далі і далі породжуємо міфи, самі їх поширюємо і самі ж за їх канонами живемо.

Можливо, мені справді пощастило, але чи у всіх інших професіях щастить більше, ніж у цій? Чи на сталеварному заводі не можна впустити собі на ноги верстат і назавжди залишитись калікою, чи по щоденній дорозі з заводу в Макіївці до Донецька натрапити на якогось маніяка-вбивцю? Так само як і подорожувати дівчині самій автостопом. Воно, звісно, більш ризиковано, ніж сісти на автобус, але сісти на автобус теж більш ризиковано, ніж сісти на літак. Але на рейсовому літаку значно небезпечніше, ніж на особистому. Втім, ніхто ж не забороняє автобуси.

Санкт-Петербург

Коли я поїхала в Пітер, мене з потягу зустрічав агент-сектант. Він узагалі був гіпертурботливим, постійно за мною скрізь ходив, зустрічав, проводжав, це дратувало, але це звичайна практика, це входило до його обов’язків і в цілому він показував свої професійні навички. Він завів мене у клініку здати всі аналізи. Зазвичай здають шість основних аналізів — ВІЛ, сифіліс, гепатити В і С, гонорея і трихомонада, а решту за бажанням, але ми зробили всі. Це була двадцятичотиригодинна подорож поїздом, потім ці аналізи, я страшенно стомилася. Потім, власне, коротенький фотосет. Тоді мені тільки зробили фотографії для «особистої справи», профайлу.

Мені оголосили ціни за зйомки ще в Києві. У Пітері двісті баксів — класика і триста анал. В аналі я ніколи в Росії не знімалась. Гроші зобов’язались платити в рублях по курсу. На цьому грошове питання закриємо, ти ж пам’ятаєш, я не люблю про це говорити. В мене у блокнотику записано, скільки я отримала за кожну зйомку. Але чи коли-небудь я сумувала ці прибутки, чи коли-небудь рахувала, скільки отримала за тиждень, за місяць? Ні, ніколи. Який сенс їх взагалі записувати? Не знаю, хіба для історії.

Я була там три тижні. Перші зйомки у відеопорно відбулися саме там. Власне, для цього я і приїхала до культурної столиці Росії, яка вважається і столицею порно. Мені важко уявити, як у центрі Львова знімали б порно українською за завішеними брезентом вікнами — а у Пітері таких вікон багато. Деякі з них мені знайомі, деякі завішують лише на короткий час — орендують різні апартаменти і знімають у різних обстановках. Студії, які знімають у тому самому приміщенні, — профі, їм не так важливий інтер’єр, усім іншим треба створити атмосферу неповторності.

При цьому більшість російського порно — це здебільшого обман, треш і угар. Цього тоді я, звісно, не розуміла. Але порно, як і звичайне кіно, — має орієнтацію на свою аудиторію, і якщо це російське, до того ж — а це важливо — російськомовне, порно, слід якомога сильніше надурити глядача і створити ілюзію того, що він справді підглядає. Більшість західних порностудій просуває акторок, вони чесно зізнаються, що знімають за брєдовими сюжетами, найчастіше навіть не вигадуючи нічого нового, тоді як у росіян — це іноді просто хлопці, що на вулиці знімають дівчину, пікапери. Ці клуби розплодилися по всій країні як гриби, їх сотні, тисячі, а може, вже й мільйони, є справжні професори-пікапери, які вчать, як знімати дівчат, дають семінари і тренінги. Це теж один із продуктів доморощеного суспільства, ось він, його товар — професійні вчителі знайомств для сексу. На цю тему часто знімається і порно. Вони намагаються оператора замаскувати під другого або третього хлопця, що бере участь у «зйомі» дівчини, все маскується під абсолютно непрофесійну зйомку, хоча досить часто саме таке порно знімається у досить багато дублів. Або оргії, що подаються як студентські вечірки, в яких оператором виступає один із цих студентів.

Ні, звісно, не все таке чорне. У Росії є і інший порнобізнес, якісний і естетичний, це ті ж самі європейські студії, на яких знімаються ті ж самі порноакторки. Тільки в Пітері їм за це платять удвічі менше, ніж у Будапешті або Празі, а чоловікам, напевно, і втричі менше.

Також там дуже популярне жостке і чорнушне порно. Я в таких сценах ніколи не знімалася, мені огидно. Чи пропагує це насильство над жінкою? Звісно, пропагує, як бойовики пропагують вбивства, а фільми про геїв — пропагують гомосексуальність. І тут штука в тому, що навіть фільми про поганих і дуже поганих геїв пропагують гомосексуальність, а порно про страшних жертв ігрових зґвалтувань — справжні зґвалтування заборонені в порно — пропагують не лише ґвалтівників, а й жертв зґвалтувань. Ні, я не кажу, що це добре, але це віддзеркалення дійсності. У Росії популярні фільми про далекобійників, значить, популярне й порно про і для далекобійників. Популярні різні дебільні передачі, на кшталт «Дом-2», де всі сваряться, б’ються, одне одного зраджують і підйобують? Буде це популярне і в житті, і в порно. Це те, чого вимагає глядач. Смішно стверджувати, що ґвалтівники передивилися порно. У країнах, де порно дозволене, — статевих злочинів найменше. Там, де найсуворіше заборонене — в найбільш строгих мусульманських країнах, прав у жінки немає взагалі, а в країнах-середнячках, на кшталт Росії чи України, взагалі панує і без порно повна безкарність, і тому досить смішно, коли люди стверджують, що саме порно щось змінить у гірший бік.

Найпершого ж дня зйомок ми знімали красивий сет з масажем — саме те, що мені було треба після довгої дороги. Я одразу подумки назвала це роботою своєї мрії. Але тоді я взагалі не думала, що це так виснажує, порно — це справді важка й ударна праця. Це можна порівняти з динамічною роботою офіціантки, коли ти наче й танцюєш навколо столів по вісім годин, потім спокійно виходиш і йдеш гуляти. Найбільше часу витрачається на грим, це година-півтори. А тоді зазвичай один або два сети, причому