Читати книгу - "Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення"

Результат тривалого споглядання і перебування в ролі об’єкта з боку сторонніх, на думку деяких дослідників, завдячує еволюції. Жінки намагалися виглядати якомога спокусливіше, щоб знайти кращого партнера для запліднення, ніж інші суперниці. Урешті-решт жіноцтву надали статусу привілейованих або класифікували як прекрасну стать.

У ході історії людства чоловіки інстинктивно обирали певний ідеал фізичної привабливості жінки. Жінки так само склали уявний ідеальний образ чоловіка, оцінюючи чоловічу якість за принципом розуму та винахідливості. Той факт, що чоловіча сила і зовнішність потроху втратили свою цінність для них, з огляду на еволюційний розвиток, мав колосальний вплив на поведінку мужчин. У багатьох з’явився стимул «дорости» до затребуваних характеристик, проте самі вони тим часом зациклюються на фізичній привабливості жінок. Незмінний запит чоловіків посилював у жінок невтомні прагнення бути красивими72.

Питання в тому, наскільки правильна ця аргументація з позиції чоловіка, оскільки жінки так само небайдужі до чоловічої привабливості. Ця особливість проявляє себе активніше, ніж раніше. У нашому мінливому світі виникають взаємні вимоги до інтелекту, креативності та краси. Саме тому рутинна модель – дивитись і бути об’єктом розглядання – розвивається в нових напрямках.

Хіба не найеротичніша частина тіла там, де є проріхи в одязі?

Як справлятися з неконтрольованими емоціями, споглядаючи інших людей? Заплющіть очі чи перейдіть на протилежний бік вулиці – гласить давня порада, як рятуватися від спокуси. Здебільшого вирішення проблеми знаходять у переліку правил, які покликані турбуватися про те, щоб чийсь одяг не викликав у вашій голові жодного сум’яття. За різних часів і в різних культурах певні частини тіла розцінювали як ті, що збуджують, подеколи йшлося про тіло загалом. На жаль, як вважають психологи, твердження про те, що наявність одягу на людині рідше провокує спокусу, – неправдиве. Раніше відбувалося навпаки: одяг потужніше, ніж очевидна голизна, породжував цікавість до того, що ховається під ним74.

Людський погляд рухає світом. Дивитися можна по-різному. Той, хто споглядає, – активний, і навпаки, той, на кого дивляться, – пасивний. Чийсь погляд впливає, хтось дозволяє на себе видивлятися, отримує від цього задоволення. У міфах і літературі наскрізний погляд зачаровував або приводив до стану заціпеніння75. У реальному житті та в інформаційному потоці постійно мелькають люди, в одязі й без нього, з усіма властивими їм звичками й обіцянками. Почуття, які викликають у нас інші люди, можуть залишати байдужими або ж викликати в нас бурхливі емоції.

Зоровий контакт конче необхідний у щоденному комунікативному просторі, проте в кожній культурі намір споглядати розуміють по-різному. Люди часто вважають, що погляд містить певний вітальний заряд енергії і що небезпечні очі здатні пронизувати. Очам приписували особливу силу спокушати, а крім того, боялися злих заздрісних очей.

Віра в отруйний вплив негативного погляду вельми поширена ще від часів Античності. У Римі можна було винайняти спеціальну людину зі злим оком, що здатне зачаклувати ворога. Побутувала думка, буцімто зле око може наврочити біду, а то й смерть76. Цей страх досі наявний у жителів Середземномор’я, тому там і нині популярні амулети, помічні від злого ока77. У різних куточках світу, наприклад, у індусів і буддистів, існує прадавня боязнь злого чи смертельного погляду, яким вас «торкнувся» хтось «сторонній»78.

Існує безліч розповідей і прислів’їв – застережень од людей зі злим чи згубним для життя оком. Як відомо з переказів, саме від погляду жінки баламутиться навіть природа: сохне трава (російський), риба йде на морське дно і дикі гуси падають ниць (китайський), тільки-но з’являються чародійські жіночі очі. Пекло ховається поміж віями красивих очей жінки – гласить єврейська традиція. У культурі танзанійського народу хехе радять стерегтися «жіночого тривалого погляду, що переслідує чоловіка». Згідно з грецькою мудрістю, чоловіки мусять озброюватися супроти жіночих поглядів, що «мов стріли, поціляють у них, тих, що у розквіті сил». Значно менше уваги приділяється спокусливим очам чоловіків – принаймні у прислів’ях.

Євреї та мусульмани задля безпеки дотримуються релігійних приписів, що радять опускати очі, побачивши особу протилежної статі. Згідно з ісламською традицією, «ніхто не має права заглядати в очі іншої статі, окрім найближчих родичів», позаяк «перший погляд – це ядуча стріла сатани». Доступ до Царства Божого можливий, лише якщо «ваші очі опущені додолу, руки тримаєте подалі від срамоти й захищаєте в такий спосіб свої статеві органи»79. Там, де єдиного погляду досить, аби збурити когось, жінок змушували дивитися вниз. Найбільш радикальне рішення – заборона жінкам з’являтись у громадських місцях. У тих країнах, де такі забаганки виконати було неможливо, набрали чинності правила зодягати тіло80.

У різних культурах жінку змушували ховати голову під шапкою, шаллю, ажурною мантильєю чи використовувати різні накидки, залежно від місцевих традицій. «Волосся на голові чарівної жінки достатньо, аби міцно зв’язати великого слона», – запевняла давня японська мудрість, а турки вважали, що жіноче волосся здатне руйнувати родини.

На західних середньовічних картинах жінка вдома з прикритою головою сидить і пряде, уособлюючи бездоганну чистоту (мал. 6 кольор. вкладки). Натомість розпущене непокрите волосся означало, що жінка – повія або вже дуже виснажена. На деяких зображеннях брутальні вороги хапають скромну жертву за прикриті груди або задирають догори спідниці, при цьому волосся вже розпущене81 (мал. 7 кольор. вкладки). Звідки взялося це одержиме ставлення до жіночого волосся?

Відмінність між чоловічим видимим волоссям і жіночим прихованим перетворила середземноморський ландшафт, розмежувавши чоловіка і жінку ієрархічно та візуально82.

За єврейською традицією, покривання голови жінки подеколи пояснюють обов’язковим покаянням через гріхопадіння праматері Єви, яка скуштувала заборонений плід у райському саду і посіяла смерть у світі. Чи то перука, чи хустка на голову або вуаль, покрита голова досі залишається важливим пунктом в єврейських ортодоксальних колах, а ще більше серед численних груп тих, хто сповідує іслам (мал. 10A, 10C кольор. вкладки).

У ще давніших спільнотах жінки відігравали впливову роль, самостійно