Читати книгу - "СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги)"

всев житті пов'язане зі Мною, Я вважаю найбільш досконалим. Проте й тійоги, які дбають про благо всіх навколо і ставляться до всіх так само,як до самих себе, але не цікавляться Моєю особою, нічим не гірші заних, просто їм бракує стосунків зі Мною, що робить їхню інтеграцію вжиття не повною. Така ситуація не триватиме довго, бо прагнення повнотищастя спонукає їх відновити їхні вічні взаємини зі Мною.

Цетвердження «Баґавад-ґіти» свідчить, що Бог не вважає атеїстів, якідбають про благо всіх навколо і ставляться до всіх так само, як досамих себе, гіршими за теїстів, які роблять те ж саме.

—Зараз я розповім тобі про бакті-йогу. Бакті-йоги відрізняються відзвичайних йогів тим, що вони з самого початку ставлять за метувідновлення вічних особистих стосунків зі Мною. Бакті-йога акцентуєувагу на такій практиці, як роздуми про Бога. Безкорисливу діяльність вслужінні життю бакті-йога інтерпретує як служіння Мені. Відмову відсвоєкорисливої діяльності бакті-йога інтерпретує як жертву заради Мене.Медитацію на почуття любові бакті-йоги розглядають як медитацію на Моюособу, бачачи, що між Мною і любов'ю немає різниці. Бакті-йог нікому незаздрить і любить усіх живих істот. Він вільний від власницькогоінстинкту та в цілому від егоїзму. Він щасливий і сфокусований на своїхстосунках зі Мною і на своїй любові до Мене. Звичайно, я відповідаюйому цілковитою взаємністю.

Практика бакті-йоги поформі не відрізняється від практик, описаних в попередніх главах«Баґавад-ґіти». Єдиною її особливістю є те, що вона з самого початкумотивує людину на відновлення її вічних взаємин з Богом. Тож полюбитиБога — ціль, яку бакті-йог ставить собі з самого початку практики іпостійно тримає в фокусі.

—Бакті-йог знає, що Я дуже ціную тих, хто опікується щастям інших, ітому робить це, щоб привернути Мою увагу з метою встановити зі Мноюособисті стосунки. Бакті-йог знає, що Я ціную незалежних,самодостатніх, вправних, щасливих і безкорисливих людей, і томучерез практику йоги розвиває в собі ці якості. Найвищою метоюбакті-йога є Моє щастя, і Я відповідаю йому взаємністю.

Природа і свідомість

Арджун сказав:

—Я хочу зрозуміти, що таке пракриті (природа) і що таке пуруша(свідомість, не забруднена егоїзмом), а також що таке знання та об'єктпізнання.

Отримавши досвід йогічного зору, Арджунбезпосередньо побачив те, у чому тепер він намагається розібратися. Іпрохає вчителя допомогти йому в цьому. Кожний йог на певному етапіпрактики отримує досвід йогічного сприйняття пракриті та пуруші, і відправильного розуміння цього досвіду залежить те, наскільки правильновін буде практикувати. Крім того йог починає бачити, що знання таоб’єкт пізнання є зовсім не те, чим він вважав їх раніше.

Всясистема самоусвідомлення полягає в розумінні двох аспектів існування —пуруші та пракриті. Пуруша — це свідомий аспект життя, вища свідомість,дух. А пракриті — те, що ми називаємо природою. Практика йогиздійснюється під покровительством цих двох аспектів. З одного боку йогвідроджує свою первісну, незабруднену егоїзмом свідомість, з іншого —його діяльність спонтанно відбувається в сфері природи. Тож мантра«Харе Кришна / Харе Кришна / Кришна Кришна / Харе Харе / Харе Рама /Харе Рама / Рама Рама / Харе Харе», яку ми застосовуємо в нашійпрактиці, починається зі слова Харе — зі звернення до любові, природиБога, а потім містить звернення до Самого Бога (Кришна, Рама). Йогзавжди перебуває в контакті як з природою, пракриті, так і з пурушою,Богом. Це є дві рівноцінні реальності, з якими він взаємодіє.

ІБог, і Його природа не мають початку. Тож первісне, вічне положеннядуші — завжди знаходитися в руках матері-природи, завжди знаходитися вйозі, тобто у зв’язку зі свідомістю Бога. У цьому полягає досконалістьпросвітленої душі. Але в непросвітленому стані положення душінедосконале. Чому? Бо вона покрита егоїзмом. Що таке егоїзм? Це такавідокремленість від цілісності життя, коли ми знаходимося в природі,але не бачимо її зв’язку з її джерелом.

Що таке йога? Цеслужіння. Служіння — прояв самодостатності. Самодостатність — цеповнота. Тож Бог служить усім, бо Він відчуває радість, коли ділиться зіншими Своїм щастям. Тому Його називають Рама — той, хто радує.Служіння — це взаємообмін, у такому стані можуть знаходитися тільки ті,хто натхнений своєю справою, хто щасливий. Служіння — це творчість. Уцьому процесі наше життя припиняє бути залежним. З режиму дефіциту вонопереходить в режим повноти. Наші егоїстичні прив’язки, страхи, різністереотипи — все це починає відвалюватися від нас, мов мертва лушпина.Там, де життя б’є струмом, не може прилипати нічого мертвого,даремного. Коли йог сягає просвітлення, він об’єднується з Богом ублизьких, міцних стосунках, бо подібне природно об’єднується з подібниму нерозривний союз.

Свідомість завжди відрізняється відприроди, але при цьому завжди утілена в ній. На певному етапі процесупросвітлення йог припиняє залежати від природи і ототожнює себе з вищоюсвідомістю, усвідомлює, що він є дух. І тоді він стає здатнимповноцінно слугувати природі, життю, дбати про них, підтримувати їх. Бослужити можливо тільки в незалежному стані — у залежному стані можливолише вислужуватися. Тоді в йога виникає об’єктивне бачення, він стаєнеупередженим у своїх стосунках з іншими. У нього нема двоїстості, немаочікувань та розчарувань. І тоді йог здатен допомагати Богові в Йоговідповідальності, в Його служінні світу, всім і всьому, що від Ньогозалежить.

Йога — це вміння відчувати, чого життя потребуєвід нас. Ми можемо зрозуміти, знаходимося ми в стані йоги чи ні, заосновним симптомом: є в нас енергія натхнення чи ні. Натхнення — це, посуті, синонім одкровення. Щастя в житті людини з’являється тоді, колими стаємо корисні іншим, корисні життю. В основі практики йоги лежитьодкровення — людині має відкритися від Бога поле її діяльності. Алеякщо одкровення нема, то нема і йоги. Тому перед тим, як зайнятисясьогодні своєю діяльністю, ми спочатку користуємося нашою мантрою,тобто підносимо молитву про любов і про одкровення: «Божа любове,наповни, будь ласка, моє серце. Боже, наповни, будь ласка, мененатхненням, блаженством, радістю та щастям і дай мені розуміння, якмені сьогодні служити життю».

Далі «Баґавад-ґіта» даєозначення поняття «знання»: знання є не накопиченням відомостей таінформації, а якостями, уміннями та навичками людини, завдяки яким воназдатна досягати цілей, що вона собі ставить. І досягається таке знаннясаме практикою йоги.

Після чого Кришна сказав:

—А зараз Я розповім тобі про об'єкт пізнання, збагнувши який, тиздобудешсмак вічності. Це любов, яка не має початку і є Моєю природою, яка непідкоряється закону причин і наслідків і завдяки якій цей світпідтримує своє існування. Вона є вищою істиною і в приспаному станіперебуває в серці усіх живих істот у цьому світі. Вона є знанням,об'єктом пізнання і метою пізнання. Тому єдиним досконалим методомпізнання є практика йоги.

Три стани нижчої природи

—Той, хто сягнув просвітлення, відродив свою вищу природу, таку ж саму,як і Моя. Така людина більше не народиться