Читати книгу - "Розпали вогонь! Поради для тих, хто шукає свій шлях"

ПЕКУЧІ ВІДПОВІДІ

Коли хтось питає, чим я займаюся…

«Я почуваюся впевнено, гордо, захоплено».

«Я потайки насолоджуюсь тим, що більшість людей і гадки не має, в чому полягає моя щоденна робота».

«Зазвичай я кажу, що працюю в муніципалітеті, а потім додаю, що моя пристрасть — гончарство, а мета — залишити міськраду й повністю присвятити себе кераміці».

«Мені здається, я маю описати свою роботу таким чином, аби люди зрозуміли: я відчуваю, мій потенціал реалізовується не до кінця».

«Я почуваюсь огидно — ніби зраджую собі».

«Я знаю, що займаюся своєю справою. Це щоденне блаженство».

«Я почуваюся рок-зіркою».

Уявімо, що ви маєте намір кинути роботу й ніщо не заважає вам ні в правовому, ні в політичному плані заявити про це відкрито — вас не звільнять, а ваша відсутність на робочому місці з «дев’ятої до п’ятої» не обвалить акцій вашої компанії. Візьмімо як приклад Кірка — хлопця, з яким я познайомилася на одному з тих семінарів із особистісного розвитку, які проводяться у вихідні, на яких вправляють мізки та дозволяють лише раз вийти до туалету. Кірк вважав, що заливання цементної суміші п’ять днів на тиждень не просуває його вверх соціальними сходинками. Він працював нереально важко. Проте він розповідав про свою роботу відверто, не скиглячи, й змалював своє загальне бачення власного становища так: «Чим я займаюся? Наразі копаю канави, аби сплачувати рахунки. Та що мене насправді захоплює — це вечірні курси, де я вивчаю імпортне й експортне законодавство. Також кілька разів на місяць я працюю волонтером у притулку для молоді у Вестсайді[47]». Кірк показав себе цілісною особистістю й миттєво заслужив повагу.

А якщо ви належите до тих багатьох, хто безцільно блукає життєвим морем і відчуває це? Як із цього можна зробити ефектну самопрезентацію? По-перше, не намагайтеся справити враження — намагайтеся бути правдивим. Я зустріла Еріку в Далласі, під час свого виступу перед групою молодих жінок, які мали велике серце, вишукані аксесуари та владу. «Чим я займаюся? Я талановитий спеціаліст із пошуку та найму персоналу вдень і вчитель із кундаліні-йоги[48] ввечері. Колись я припиню жити подвійним життям, але зараз я саме шукаю роботу своєї мрії. Найбільше мене цікавлять здоровий спосіб життя й сучасне ми­стецтво». Жодних скарг. Чесно про пошуки. Вражає.

Наголошуйте на своїх інтересах

Ваші інтереси лежать у тій самій сфері, де проявляються ваші справжні сильні якості й ваші по-справ­жньому чарівні знайомства. Ваші інтереси — так звані «хобі» — так само важливі, як рівень ваших прибутків і кількість штампів у вашому паспорті. Люди, яких цікавить життя — то найцікавіші люди. Зацікавленість і вміння скласти про себе вдале враження завжди важливіші за практичність і досвідченість.

Віддайте собі належне

Я допомагала з розробкою стратегії бізнесу та маркетингу жінці, котра представилася просто як «спортивний тренер». Я зробила висновок, що вона незалежний тренер і тренує кількох місцевих спортсменів. Виявилося, що під її керівництвом працює цілий колектив тренерів. Вона підготувала їх за власною методикою, яку слід було б запатентувати. Вона мала успішну команду, що працювала з відомими спортсменами в різних країнах світу. Вона була не просто «спортивним тренером».

— Гаразд, дозвольте мені хвилинку побути на вашому місці. Я лише констатуватиму факти, — сказала я їй, збираючись застосувати кунґ-фу для розвитку бренда її імперії. — Я керую компанією з підготовки спортсменів, що називається Power Racing. Разом із командою тренерів я розробляю програми тренування для спортсменів, переважно учасників змагань Ironman[49], та ми працюємо також і з атлетами, які змагаються в інших дисциплінах практично по всьому світу. Це частково наука, частково моти­вація.

Я видихнула.

— Ого! Звучить чудово! — сказала вона. — До того ж усе це правда.

Дайте людям можливість побачити всю масштабність вашої справи. Можна бути скромним і яскравим. Справжнім і захопливим. Факти + почуття = щира привабливість.

Спочатку — почуття, потім — факти

Мій приятель із Швейцарії — я називаю його «гарячий швейцарець Бруно» — каже, що на його батьківщині вважається нетактовним запитувати людину, з якою ти щойно зустрівся, чим вона заробляє на життя.

— Надто прямолінійно, — коментує він. — Як там говорять? «Непристойно».

Я не зовсім погоджуюсь із ним, але мені до вподоби романтика обхідних шляхів. Урешті-решт нам усім стає цікаво, чим займається людина. Проблема в тому, що коли ми починаємо знайомство з цього запитання, відповідь на нього не дає зав’язатися змістовнішій розмові. Ми схильні розподіляти людей на категорії залежно від їхньої професії: переможці, невдахи, певною мірою цікаві, абсолютно чужі.

Є швидке й надійне розв’язання цієї проблеми — запитання «Як ви почуваєтесь?»

Якось мені вдалося в останню хвилину купити квиток і потрапити на бродвейське шоу. Під час антракту я заговорила до жінки, яка сиділа поруч. Вона розповіла, що приїхала на шкільному автобусі з юрбою дітлахів — вони набилися на балкон.

— Ви вчителька? — припустила я.

— Я директор школи. Раз на рік ми приїздимо сюди з Філадельфії, щоб діти, які займаються в театральній студії, подивилися шоу. Вони обожнюють це.

Ми побалакали про неймовірну атмосферу живої вистави та самого Нью-Йорка.

— То як ви почуваєтеся в ролі директора школи? — я знову повернула розмову до її професії.

Вона зробила паузу, потім, трохи здивувавшись, підняла брови й похитала головою:

— Х-м-м-м. Я працюю на цій посаді вже п’ятнадцять років, і, здається, ще ніхто ніколи не цікавився моїми почуттями щодо роботи.

Ми обидві всміхнулися, з розумінням киваючи головами. Я мовчала.

— Це досі для мене привілей, — відповіла вона, розправляючи на шиї шарф. — У мене досі відчуття, що… мене удостоїли великої честі.

Ми більше не були чужими одна одній.

2. За що люди вдячні вам найчастіше? З чим вони до вас звертаються, що про вас говорять найчастіше («позитивне» чи «негативне»)?

Заведіть звичку звертати увагу на те, де й коли вам найчастіше дякують у повсякденному житті й на роботі. Чи завжди це пов’язане з якоюсь окремою сферою? Наприклад, із піклуванням, допомогою в пошуку рішень, із умінням слухати, творчо мислити, створювати красу? Вдячність — це зворотний зв’язок, який підказує вам, де ви маєте успіхи.

Вдячність, яку ви отримуєте від інших, є віддзеркаленням вашої обдарованості.

ПЕКУЧІ ВІДПОВІДІ

Я ПОЧУВАЮСЯ СИЛЬНОЮ, КОЛИ…

«Коли маю принадний вигляд». «Коли говорю про те, що добре знаю». «Коли основою мого життя є розуміння та ясність, коли є гармонія між серцем і розумом, духом і формою». «Я почуваюся дійсно дивовижно, коли мені вдається щось розпочати». «Коли пишу твір, якому судилося з’явитися на світ». «Коли кохаюся». «Коли роблю якийсь простір прекрасним». «Коли добровільно відмовляюся від угоди». «Коли плаваю». «Я відчуваю вогонь у душі, коли танцюю — ніщо не викликає в мене подібних почуттів». «Я відчуваю справжній захват (і жах), коли виступаю на сцені». «Коли сплачую за рік на­вчання мого сина в школі, в мене виникає почуття, що я чиню правильно». «Після того як зроблю зелений смузі». «Я почуваюся корисною, коли мені вдається організувати роботу команди чи дискусію». «Колись я готувала волонтерів до надання консультацій жертвам сексуального насильства. Тими вихідними я почувалася неймовірно корисною та потрібною». «Коли планую подорожі, події, реалізую ідеї». «У моєму житті трапляються періоди, коли я опиняюсь, так би мовити, “на хвилі”,