Читати книгу - "Відьмак. Володарка Озера"

Я — Галахад, син Ланселота дю Лак й Елейни, дочки короля Пеллеса, пана в Каер Бенік — Галахад є одним із найвідоміших рицарів Круглого Столу, оскільки в пізніх легендах артурівського циклу він був тим, кого обрав Грааль, а відповідно саме він вилікував Короля-Рибалку з артурівських легенд. Згідно з традицією, по лінії батька він походить від лінії Давида та Йосипа Аримафейського (того само, що привіз Грааль із кров’ю Христа в Британію). Ланселот дю Лак (або Озерний) — найбільш величний рицар Круглого Столу, «перший меч Британії», той само рицар, який був причетний до загибелі королівства Артура (і в якого був роман із Гвіневрою — дружиною Артура). Пеллес, володар замку Корбенік, який в артурівському циклі інколи вважається Королем-Рибалкою, володарем Спустошених Земель; саме він обманом змушує Ланселота переспати зі своєю дочкою Елейною, бо, згідно з пророцтвами, від цього союзу повинен народитися великий герой, який знайде Грааль і зніме прокляття зі Спустошеної Землі.

Якщо мати її по ліву руку і їхати лісами, то за два дні доберешся до Дінас Дінллею, а далі — до Каер Даталю — Дінас Дінллей (або Дінас Дінллеф), згідно з четвертою гілкою «Мабіногіону», це місто, де зростав і виховувався валлійський герой Ллеу (інколи — Хлеу) Ллау Гиффес, родоначальник валлійців; Каер Даталь (по-іншому Каер Датіл) — фортеця в Арфоні, де мав двір Мат ап Матонві, один із великих магів «Мабіногіону». Обидва міста розташовані в Уельсі.

Що значить спис зі скривавленим вістрям? Що значить і чому страждає Король із пробитим стеґном? Що значить панна в білому, яка несе Грааль, срібну тарілку?.. — ці запитання належать легенді про так званого Короля-Рибалку, або Скаліченого Короля, володаря Замку Граалю. Постановка цих запитань пов’язана з можливістю отримати доступ до Граалю. Згідно з легендою про Персеваля, він, уперше опинившись у замку й на бенкеті Короля-Рибалки, так і не поставив запитання щодо суті того, що відбувалося в бенкетній залі, і не отримав можливості ані дістати Грааль, ані зцілити Скаліченого Короля. А під час того бенкету до зали заносили спис, на вістрі якого з’являються й стікають униз краплі крові; Скалічений Король увесь бенкет страждав від болю в пораненому стегні; під кінець бенкету до зали увійшла панна в білому, несучи Грааль. Спис у християнізованому варіанті легенди став списом Лонгіна, що ним було проколото Ісуса, який висів на хресті; у Грааль Йосип Аримафейський зібрав кров Христа; і тільки Скаліченого Короля так і не було позбавлено язичницьких рис.

Або ж, як звуть її друїди, Аннун — Аннун (вал. Annwvn, буквально «бездонний») у валлійській міфології — потойбічний світ, де панує Араун, володар «гінчаків Аннуна», що женуться за загубленими душами.

Той змій, знай, зветься Уроборос — образ змія, що кусає себе за хвіст, уособлюючи вічність, вважається символом вічності, а в європейську (вірніше — античну) культуру прийшов із Єгипту. Давньогрецьке слово «Уроборос» складається зі слів oυρα(хвіст) та βoρα(їжа) — «той, хто поїдає свій хвіст». У пізнішій алхімічній символіці Уроборос уособлював смерть та переродження як безкінечні процеси трансформації.

Кондвірамурс виставила руку за борт — треба відзначити, що артурівський цикл знає героїню з подібним іменем; це Кондвірамур(с), або Бланшефлор, дружина Персеваля, легендарного рицаря Круглого Столу, тісно пов’язаного з легендою про Грааль. Крім того, у німецькій рицарській традиції вона вважається матір’ю Лоенгріна, Лебединого Рицаря. Ім’я Кондвірамурс походить від старофранцузького Coin de voire amors — «ідеал справжньої любові».

Вона ж була на острові Ініс Вітре — британська традиція знає острів зі схожою назвою: Ініс Вітрін (Ynis-witrin) — Скляний Острів. Згідно з одним із ранніх варіантів артурівського циклу, на Скляний Острів (що асоціюється з Гластонбері — у народній етимології «Скляна фортеця») привозить викрадену Гвіневру, дружину короля Артура, Мельвас, один із його супротивників. У пізнішій традиції Ініс Вітрін вважали іншою назвою Авалона, Острова Яблук, куди після смерті було відвезено Артура.

…Німуе. Володарка Озера — Німуе — також значуще ім’я для артурівського циклу. Це ім’я в романах про рицарів Круглого Столу має чарівниця, яка вважалася ученицею легендарного мага Мерліна й одночасно тією, яка заманила його в Кришталевий грот, щоб упіймати там у пастку, де він перебуває донині. Згідно з Т. Мелорі, Німуе — одна з тих чарівниць, що супроводжують човен із помираючим Артуром на Авалон.

і Королем-Рибалкою — Король-Рибалка, або ж Скалічений Король, — іще один персонаж артурівського міфу. Згідно з традицією рицарських романів, він є володарем замку, у якому зберігається Грааль. Король страждає від завданої в стегно рани, а через рану потерпає вся його країна. Герой-рицар, опинившись у замку, може під час бенкету поставити правильне запитання щодо всього, що діється перед його очима, але здебільшого такою можливістю не користується. Правильно й вчасно поставлене запитання мало б зцілити Короля-Рибалку, а одночасно й усе його королівство.

…другу позицію серед онейроманток — онейромантія (від давньогрец. oνειρος— «сон» та μαντικη— «пророчий дар») — це мистецтво віщування за сновидіннями: мистецтво давнє й із чималим культурним багажем (від історії Йосипа Красивого в Біблії до «Тлумачення сновидінь» З. Фройда).

Знай пропорції, мосці пані, як казав один із професорів академії, ерудит — схоже, що той професор і справді був ерудитом: цитату взято з п’єси «Помста» (1834) графа Олександра Фредро, відомого польського комедіографа.

Помірність особливо важлива, коли змушуєш мітлу носити воду — це одна з найвідоміших (аж до екранізації В. Діснеєм в анімації «Фантазія», 1940 р.) історій про учня чорнокнижника, який, діставши можливість творити чари, не зумів прорахувати наслідки закляття.

…строгі у своїх лініях акватинти й аквафорти, літографії та контрастні мецотінти — перераховано різновиди мистецьких технік зображення: акватинта — метод гравірування, за якого перед протравленням малюнка на поверхню печатної форми наноситься кислотовідпірна смола; під час нагрівання пластини смола плавиться й травлення кислотою йде неоднорідно; через це акватинта нагадує малюнок аквареллю; аквафорта — спосіб гравірування, результат якого називається «офортом»; на металевій пластині роблять малюнок голкою, поглиблюють зображення травленням кислотами й заповнюють їх фарбою, після чого друкують зображення на папері; літографія — різновид друку, де на папір переносяться малюнки, виконані за спеціальною технологією на пласкій поверхні («камені» — звідси назва); при цьому на поверхні, з якої друкують, малюнки не різьбляться, сама поверхня залишається гладенькою; мецотінт — або «мецо-тінто» — вид гравюри на металі, де поверхня спершу «зерниться» (укривається великою кількістю маленьких заглиблень за допомогою спеціального обладнання), а