Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

для виконання вантажних, господарських робіт з вантажами та надання транспортно-експедиційних послуг перевізникам; контейнерний пункт - це комплекс будівель, споруд, обладнаних технічними засобами, призначених Для виконання навантажувально-розвантажувальних, господарських операцій з контейнерами, а також робіт з технічного обслуговування і ремонту контейнерів та надання транспортно-експедиційних послуг перевізникам. Перебування без належного дозволу на території вантажних дворів, контейнерних пунктів (площадок), вантажних районів (дільниць) портів (пристаней), шлюзів і зазначених вище складів - це знаходження на території зазначених об’єктів осіб, які не є працівниками відповідних транспортних організацій, відправниками або одержувачами вантажу або представниками інших організацій, до компетенції яких належить здійснення контролю за вантажними перевезеннями та зберіганням вантажу. Склад правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті, необхідно відмежовувати від правопорушення, що передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна (ст. 51 КпАП). Відмінність між зазначеними складами полягає у наявності або відсутності ознак заволодіння чужим майном особою, яка здійснила пошкодження зазначених у диспозиції предметів (об’єктів) або перебувала без належного дозволу на відповідній території. Якщо внаслідок таких дій винна особа заволоділа чужим майном, вона притягається до адміністративної або кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 коментованої статті, полягає у пошкодженні рухомого складу, контейнерів, плавучих та інших транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів, а також перевізних пристроїв. До того ж рухомим складом є локомотиви, вагони і моторвагонний рухомий склад; Пошкодженням майна визнається погіршення якості, зменшення цінності - речі або доведення речі на якийсь час у непридатний за її цільовим призначенням стан. Склад правопорушення, передбаченого ч. 2 коментованої статті, необхідно відмежовувати від складу злочину, передбаченого ст. 197 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв’язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків. Основним критерієм розмежування між ними є настання тяжких наслідків: якщо вони мають місце, винна особа несе не адміністративну, а кримінальну відповідальність.

Суб’єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності.

Суб’єктом правопорушення може бути будь-яка фізична особа, якій виповнилося 16 років.

Стаття 137. Порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на повітряному транспорті

Пошкодження пломб і запірних пристроїв контейнерів, зривання з них пломб, пошкодження окремих вантажних місць та їх упаковки, пакетів, а також огорож складів, які використовуються для виконання операцій, зв’язаних з перевезенням вантажів на повітряному транспорті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 137 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Пошкодження контейнерів і транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів на повітряному транспорті, -

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 137 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері транспорту.

Перевезення вантажів повітряним транспортом регламентується Повітряним кодексом України, Правилами повітряних перевезень вантажів, затвердженими наказом Державіаслужби від 13.03.2006 р. № 186, Інструкцією з організації перевезень вантажів повітряним транспортом, затвердженою наказом Державіаслужби від 02.11.2005 р. № 822 та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до зазначених нормативних актів, перевізник несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати, ушкодження чи затримки в доставці вантажу, якщо випадок, що спричинив шкоду, стався під час повітряного перевезення. Збереження вантажів забезпечується спеціальним порядком приймання, упакування, маркування, пломбування та інших дій, призначенням яких є забезпечення їх цілісності та попередження пошкоджень.

Об’єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, полягає у пошкодженні пломб і запірних пристроїв контейнерів, зриванні з них пломб, пошкодженні окремих вантажних місць та їх упаковки, пакетів, а також огорож складів, які використовуються для виконання операцій, пов’язаних з перевезенням вантажів на повітряному транспорті, пошкодженні контейнерів і транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів на повітряному транспорті. Визначення поняття пошкодження див. у коментарі до ст. 136 КпАП. Склад правопорушення є формальним: для кваліфікації дій винної особи за нормами ч. 2 коментованої статті достатньо самого факту пошкодження зазначених у диспозиції предметів (об’єктів). Відмежування складу цього правопорушення від складу правопорушення, передбаченого ст. 51 КпАП, здійснюється на тих самих засадах, що наведені у коментарі до ст. 136 КпАП.

Суб’єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності.

Суб’єктом правопорушення може бути як будь-яка фізична особа, якій виповнилося 16 років.

Стаття 138. Порушення Правил охорони магістральних трубопроводів

Порушення Правил охорони магістральних трубопроводів -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до двадцяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від двадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 138 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Повторне протягом року порушення, передбачене частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від сорока до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.