Читати книгу - "Смутна доба"

ПРОТЕСТ, у, чол.

1. Рішуче заперечення чого-небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого-небудь.

2. Офіційна заява держави, установи або окремої особи про незгоду з певним рішенням, певною дією іт. ін. іншої держави, установи або особи.

3. юр. Письмова вимога офіційних осіб (перев. прокурора) про скасування або заміну незаконних актів, вироку, ухвали чи постанови суду.

4. мор. Офіційна заява капітана судна про аварію чи пошкодження вантажу внаслідок зіткнення кораблів; акт, складений за цією заявою.

5. фін. Офіційне засвідчення факту несплати за векселем у встановлений термін.

ПРОТЕСТАЦІЯ, ї, жін., заст. Протест (у і, 2 знач.).

OБАПІЛ, пола, чол.

1. Дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж.

2. Розпиляна вздовж колода, розпиляний стовбур дерева.

ВОЛЬНИЦЯ, і, жін., збірн., іст. Селяни-кріпаки, ремісники і т. ін.; що тікали від поміщиків та поселялися на окраїнах Московської держави й Польщі, здобуваючи таким чином певну незалежність.

КЕЛІЙНИК, а, чол.

1. Служник ігумена, архієрея, ієромонаха.

2. Чоловік, що живе в келії, у скиту.

ПРОЦЕСІЯ, ї, жін. Урочистий багатолюдний похід, часто пов'язаний із весіллям, святом, похороном і т. ін.

ЧАТИ, чат. мн.. рідше одн. ЧАТА, и, жін.

1. Сторожовий загін війська; група перев. озброєних людей, які охороняють щось, несуть варту.

2. Перебування на варті в певний проміжок часу; вартування.

КЛЯШТОР, у, чол. Католицький монастир.

БАЮРА, и, жін.

1. Велика, глибока калюжа.

2. Яма, вибій.

НЕФ, а, чол., архт. Витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів.

ПОСТОЛИ, ів, мн. (одн. постіл, тола, чол.).

1. заст. М'яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами, прив'язуючи до ніг мотузками (волоками).

2. діал. Те саме, що личаки.

ЄРЕСЬ, і, жін.

1. Релігійне вчення, що заперечує догми та організаційні форми панівної церкви.

2. перен., розм. Відступ від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін.

3. тільки одн., перен., розм. Те, що позбавлене здорового розуму; дурниця.

КАНОН, у, чол.

1. церк. Правило чи догмат із питань віри або виконання релігійних обрядів і т. ін., установлені найвищою церковною владою як закон.

2. перен., книжн. Твердо встановлене правило, усталена норма.

3. церк. Список, зібрання релігійних книг, узаконених церквою як святе письмо. Старозавітний канон.

4. церк. Пісня на честь святого або свята.

5. муз. Музична форма, що ґрунтується на повторенні тієї самої мелодії різними голосами хору, які вступають послідовно один за одним.