Читати книгу - "Меч Арея"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Доба Києва-Хотівського була добою розквіту таких городищ (насправді — античних міст) на території всієї України. Згадаймо хоча б Немирівське, Гаврилівське, Кам'янське та Більське городища, засновані тоді-таки хліборобськими «скіфськими» племенами. А ще згадаймо Змійові вали — могутні фортифікаційні споруди, перші з яких виникли теж у «скіфський» час.
Тільки високорозвинене суспільство спроможне на подібні трудомісткі й дорогі будови, й тогочасне суспільство було таким. Хоч у якихось галузях поступу племена та племінні об'єднання Північного Причорномор'я відставали од греків, але в суспільному розвитку, як казав відомий ленінградський вчений В. Ф. Гайдукевич, ішли майже в ногу з давніми греками.
Хіба ж не про це свідчить історія Скіфії? Чому тоді ми намагаємося принизити самих себе й запекло твердимо, ніби в нашій минувшині не було ні блискучої культури, ні гідних подиву звершень, ані чудових міст? Усе це було, був і Київ (може, хіба що називався Хотовим чи ще там як) за півтори тисячі років до Олега й Ігоря, хай і не на тих самих пагорбах, але стояв. Живі міста мають властивість рухатися в просторі. Кожна епоха висувала свої закони, свої вимоги й до людей, і до міст. Стародавній Галич, наприклад, був од Галича сучасного за шість кілометрів, але ж ми не кажемо, що це різні населені пункти. З цього приводу надзвичайно цінною видається нам знахідка Г. М. та І. Г. Шовкоплясів у київському мікрорайоні Оболонь. Вони відкрили поселення II ст. до н. е. — II ст. н. е., що неабияк прислужилось історикам, продовжуючи біографію Києва.
Історія наша повна білих плям, історіографія рясніє плямами темними й ще більше — затемненими. Й цей справедливий докір, як казав Олександр Хомич Вельтман, талановитий російський письменник та історик, може, не досить озброєний археологічними матеріалами, зате щедро обдарований талантом ретроспективного аналітика, — лягає на сумління не так найдавніших істориків, як на істориків доби істинно варварської, коли старанність, доброчесність та прагнення об'єктивності, що існувала раніше, почали в масовому порядку, при переписуванні античних свідчень та хронік, замінюватись невігласькими перекручуваннями, описками та свідомим підтасовуванням для наперед планованого вкорінення в історіографії неіснуючих фактів і дій, прийшлих династій та прийшлих народів-завойовників. Та й нині далеко не кожен історик може похвастатися, що він очистив себе від скверни тих варварських традицій.
І наш святий першообов'язок — вишукувати в полові нещирості й тенденційних перекручень зерна правди, хоч би як важко й на перший погляд безнадійно це здавалось.
1972-1990 pp.
АВТОР
Список незрозумілих та застарілих слів
Архонт — висока посадова особа в Візантії
Бір — сосновий чи ялиновий ліс
Боляри — верхівка вельможного панства
Борзо — швидко
Борина — соснова гілка
Борошно — всі харчі
Братниця (або братина) — великий келих
Букач — буковий ліс
Вадити — шкодити
Вагливо — невпевнено, вагаючись
Валка — бій, битва, війна
Валчитися — битися, воювати, змагатися
Ведмедно — вичинена шкура ведмедя
Вежа (рухома) — критий дорожній або бойовий віз
Велій — великий
Веліможі — можі велії — вельможі
Вира — штраф за вбивство; дика вира — штраф за вбивство, який сплачувала сільська громада, коли вбивцю не було виявлено
Вия — шия
Відтрунювати — відштовхувати
Віно — посаг
Віщий — провидець майбутнього
Взяток — пожива, здобич
Вогнищанин — (огнищанин) — значний службовець при
княжому дворі
Вруччя — руків'я
Гайда — волинка, «коза»
Гайдар — волинщик; пастух
Гатило — довбня для трамбування гаток, гребель
Гелеополіс — місто сонячного бога
Гречники — купці
Гов'ядний — воловий
Гопліти — важкоозброєні піхотинці в Стародавній Греції та Візантії
Гузир — вузол
Гунька, гуня — верхній шкіряний або суконний одяг, серм'яга
Дик, дикун — вепр
Домажирич — дворецький, значна посадова особа при княжому дворі
Дуб — довбанка, човен
Єдвабний — зроблений з найдорожчої шовкової тканини
Жупан — в сиву давнину — князь, потім — управитель жупи — області
Калантир — захисний бойовий одяг, лати
Кан, кавкан — привитель тюркських племен, хан
Катапульта — бойова машина для метання каміння, колод, важких списів
Келіот — писар, канцелярист
Кірос — пан
Кіріє — пане
Кліть — кімната
Клобук — головний убір, шапка, переважно смушева
Кляузники — канцеляристи, діловоди
Кнехти — допоміжні війська в деяких германських народів, зброєносці
Кови — чари; чарівниками вважали ковалів, звідси — «кови», «коварство»
Коміт — управитель
Комонник — кіннотник, від комонь — кінь
Конунг — король
Конюший — начальник кінноти
Коприна — шовк
Корзно — плащ, верхній одяг, із каптуром чи без нього
Корсть, корста — труна
Котора — міжусобиця, сварка
Которитися — сваритися
Кравчий — висока посада при княжому дворі
Ктитор — людина, яка власним коштом побудувала церкву; також — церковний настоятель
Кувачниця — кузня
Кузенський — ковальський
Кузнь — вироби коваля
Куна — грошова одиниця
Лінгваріум — бібліотека
Ліпо — добре
Мед — алкогольний напій з меду
Медуша — підвал для зберігання меду та пива
Меркурії — вісники
Метка — низка, велика кількість
Милота — вид одягу
Нав — покійник, мрець
Навої — обмотки
Наметало — накидка
Нарочитий між, нарочитець, нарочитич — видатні люди й посадовці
Незвереджений — неушкоджений
Ногата — нова срібна монета
Ногавиці — штани
Обверектись — обмолотитися
Обільна челядниця — рабиня
Обора — загін
Опахата зоря — комета хвостата
Оружний — озброєний
Охабитися — відцуратися
Партії циркові — політичні партії у Візантії; одні були за зміцнення влади імператора, інші — проти
Підлий — простий, підлеглий
Пнисько — стовбурище
Повести — взяти за жінку
Погнуса — огида
Покон — звичай
Полічити — провіщати
Попара — лемішка
Поробошні — постоли
Послух — розвідник
Потяти — посікти
Появся — побрався, пішов
Препозит — високий урядовець у Візантії
Примус — префект, управитель у Візантійських провінціях
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Меч Арея», після закриття браузера.