Читати книгу - "Зібрання творів, Артур Ллевелін Мейчен"

class="p1">В англійській мові слово «fairy» може вживатися як іменник на позначення чарівного народу або як прикметнику значенні «казковий, чарівний».

52

Колег (фр.).

53

Відсутність обману (лат.) (прим. пер.).

54

Шведський природознавець: ботанік, зоолог та лікар, видатний учений XVIII століття (прим. пер.).

55

Джордж Еліот — англійська письменниця XIX ст., відома насамперед пасторальними романами, до яких належить і «Ромола».

56

«Роберт Елсмер» — роман британської письменниці Гамфрі Вард про священника з Оксфорду, що починає сумніватися у доктринах англіканської церкви під впливом «нової школи» німецької філософії.

57

Йдеться про британського філософа Френсіса Бекона.

58

Трактат «Про військове мистецтво» був написаний флорентійським політиком та філософом Нікколо Макіавеллі у формі полілогу. У праці пропонується кілька новаторських для європейських країн ідей, серед іншого — закріплення на державному рівні обов'язкової військової повинності для юнаків, а також проводиться ґрунтовне дослідження різних воєнних операцій Римської імперії.

59

Методи досягнення успіху (фр.) — відомий твір Бероальна де Вервіля, анонімно опублікований близько 1616 року. Це — роман-діалог, який багато в чому нагадує стиль Франсуа Рабле. За версією відомого бібліографа XIX ст., Бероальн натрапив у бібліотеці свого батька на невідомий рукопис Рабле, який він доопрацював, і так на світ з'явився «Le Moyen de Parvenir» (прим. пер.).

60

«Сто нових новел» — пам'ятник французької оповідної прози. Виник як паралель до італійської збірки «Сто давніх оповідок» і під впливом перекладу французькою мовою «Декамерона» Дж. Боккаччо. Створений при дворі бургундського герцога Філіппа Доброго в Жемапе (біля Брюсселю), збірка датується 1462 роком (прим. пер.).

61

Йдеться про «Анатомію меланхолії», барокову прозу авторства Роберта Бартона. Вперше книжка вийшла друком 1621 року, проте автор, що ховався за псевдонімом «Демокріт-молодший», доповнював та розширював текст аж до самої смерті. Попри те, що книжка задумувалась як енциклопедія-дослідження меланхолії, Бартон часто відступає від чіткого викладу до розлогих метафор, а іноді взагалі вдається до вільної форми потоку свідомості.

62

Шлях скорботи (лат.) (прим. пер.).

63

За шкалою Фаренгейта (прим. пер.).

64

Йдеться про Річарда Пейна Найта, британського науковця та політика XVIII—XIX ст., що, серед іншого, написав «Дослідження символічної мови давнього мистецтва та мітології» — на нього й посилається автор.

65

Випиваючи з чаші самого пекла (лат.) (прим. пер.).

66

Шабашне весілля (лат.) (прим. пер.).

67

Бібліотека, де можна було взяти книги на дім за окрему плату. Заснована в XIX столітті англійським видавцем Чарльзом Мьюді (прим. пер.).

68

Томас де Квінсі — британський письменник XIX ст., автор одіозної «Сповіді англійського пожирача опію», одного з перших літературних тріп-репортажів. Впливу де Квінсі зазнали численні митці, серед них — Гантер Томпсон і Алістер Кровлі, що написав схожий автобіографічний роман, «Щоденник наркомана».

69

Ерою або епохою перук називають період правління французького короля Людовіка XIV, коли перуки (здебільшого білі) набули шаленої популярності.

70

Порівняй з (лат.) (прим. пер.).

71

Живіть весело (фр.) (прим. пер.).

72

Панурґ — один з головних героїв сатиричного роману Франсуа Рабле «Ґарґантюа та Пантаґрюель», крутій, спритник, хитрун (прим. пер.).

73

Так імітували грім в Шекспірівському театрі «Глобус» (прим. пер.).

74

Фліртуючи (фр.) (прим. пер.).

75

Дуля (італ.) (прим. пер.).

76

Жиль де Ре — французький маршал, соратник Жанни д'Арк, прототип Синьо! Бороди. Після війни Жиль захопився окультизмом та алхімією, а пізніше до зацікавлень барона додалася некромантія. У 1440 році маршала звинуватили у педофілії, а під час подальшого розслідування виявили «численні злочини проти роду людського», пов'язані з демонічними обрядами, сексуальними збоченнями й аматорськими вправляннями у кремації. Був засуджений та страчений після тривалого й резонансного судового процесу. Досі невідомо, чи справді Жиль де Ре «вбив 800 юнаків заради своєї втіхи», проте образ маршала швидко трансформувався у Синю Бороду та здобув безсмертя у народних казках.

77

Йдеться про британського поета Джона Кітса, що належав до другої хвилі англійських романтиків, та розвідку літературного критика Джона Локгарта у «Блеквудз Меґезін», де той завдав нищівної критики книжкам поета, збірці «Поезії» та поемі «Ендиміон» і порадив йому повернутися до попередньої роботи аптекарем.

78

Тофет — місцина у долині Геєнни на півдні Єрусалима, де стояли ідоли Молоха та Ваала, яким приносили у жертву дітей на церемоніальному вогнищі.

79

Лицар Круглого столу, який описується в легендах як «святий лицар» (прим. пер.).

80

Дік — скорочення імені «Річард» (прим. пер.).

81

Нолл — скорочення імені «Олівер» (прим. пер.).

82

Есхіл — давньогрецький автор класичної трагедії. Відомий тим, що вперше вивів на сцену другого актора — до цього драми виконувались одноосібно.

83

Гіджра — переселення пророка Мухаммада з Мекки до Медини.

84

Це — не його яблуко (італ.) (прим. пер.).

85

Чезаре Ломброзо — італійський кримінолог, автор книги «Геніальність та божевілля» (прим. пер.).

86

Це безсумнівно, тому що неможливо (лат.) (прим. пер.).

87

Священне джерело — не для повсякденного користування (лат.)

88

Земля Іоло.

89

Мудрий ліс (лат.) (прим. пер.).

90

Інфернальними невмами (лат.) (прим. пер.).

91

Після Ізраїлю (лат.) (прим. пер.).

92

Тепер я точно знаю, що всі легенди, всі історії, всі розповіді, всі Писання можуть бути про МЕНЕ (лат.) (прим. пер.).