Читати книгу - "Очі Лісу, Денис Ряполов"

– Розумна дівчина, – дід кивнув.

Він сидів на лавці біля вікна і дивився, як Мілана поступово зникла серед дерев. Пес сидів поряд і дивився на стежку, яка йшла до лісу.

– Не знаю, – промовив старий. – Ох, не знаю…

***

Катя та Мілана спустилися на станцію «Вокзальна» й як раз встигли зайняти місце в першому ж потязі метро.

– Проведеш мене? – запитала Катя. – Сумно повертатися в пусту квартиру.

– Звісно, мала, – Мілана кивнула і в черговий раз провела долонею по волоссю подруги. – Як гарно ти заплела косу, мене навчиш?

– Я й тобі заплету вдома, – Катя посміхнулася. – Хочеш?

– Точно не сьогодні, мені потрібен душ і маска для волосся, – Мілана покачала головою.

За сім станцій вони вже були на «Лівобережці». Вони швидко дісталися каналу і йшли через міст на Русанівку. В небі метушилися чайки, у воді плескалися дикі качки.

– Класно тут, – сказала Мілана.

Стара висока липа, що росла напроти під’їзду, зустріла дівчат шелестом листя та співом птахів. Дівчата піднялися в квартиру Каті і скинули сумки та рюкзак.

– Ото була пригода, так мала? – запитала Мілана.

– Так.

Катя пройшлася по квартирі, провела пальцями по квітам та рослинам, що стояли підвіконні.

– Ну все, я додому, – Мілана відчинила двері.

– Сьогодні побачимося? – запитала Катя.

– Так, – Мілана міцно обійняла подругу.

За мить вона  відчула  льодяний подих на своїй шиї. Катя провела пальцями по волоссю Мілани, від чого та здригнулася і зробила крок назад.

– Яка ж ти гарна, – Катя хижо посміхнулася.

– Скажеш ще, – Мілана, не відводячи погляду від Каті відкрила двері, відступила ще на два кроки і вийшла з квартири. – Побачимося.

Катя схилила голову в сторону і тихо засміялася:

– Не сумнівайся, люба.

Мілана швидко спустилася по сходах вниз і вилетіла на вулицю. Вона пройшла декілька кроків і глянула у вікно другого поверху. Катя стояла і дивилася на неї, риси її обличчя здавалися хижими.

– Та хто ти така? – прошепотіла Мілана.

Катя відійшла від вікна і розчинилася в темряві кімнати, на одну мить її очі спалахнули блакитними вогниками.

Кінець