read-books.club » Фантастика » I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі 📚 - Українською

Читати книгу - "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"

24
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "I прокинеться Левіафан" автора Джеймс С. А. Корі. Жанр книги: Фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 13 14 15 ... 244
Перейти на сторінку:
не зробили

його блідішим. Алекс виріс на Марсі й мав статуру міцнішу, ніж

у поясан, але був тендітніший за Голдена. Попри це, матеріал

комбінезона обтиснув його чималеньке черево — хоч Алекс

і служив раніше на марсіянському флоті, тепер він точно не

підтримував фізичну форму за військовими стандартами.

— Салют, офіцере! — протягнув Камаль.

Показні нотки «дикого Заходу» у вимові вихідців з Долини

Маринера дратували Голдена. На Землі уже сотні років не було

ковбоїв; на Марсі ж траву можна було знайти тільки під

куполом, а мустанга — хіба в зоопарку. Долину Маринера

заселяли колоністи з Індії та Китаю, і лише дрібка людей там

була з Техасу. Очевидно, акцент виявився заразним. Тепер так

говорили усі марсіяни.

— Як наша конячка?

— Поки все добре. Нам потрібен план польоту. Аде синхронізує

нас через... — Голден звірився з моніторами, — ...сорок хвилин, тож до праці. Я хочу вилетіти, зробити справу і повернути

«Кент» на курс до Церери раніше, ніж ця бляшанка заіржавіє.

— Слухаю! — кивнув Алекс, залазячи у крісло пілота.

У навушниках Голдена клацнуло, і голос Наомі повідомив:

— Еймос і Шед на борту. Нижня палуба готова.

— Прийнято, дякую. Чекаємо на розрахунки від Алекса

і будемо готові до вильоту.

Екіпаж був мінімальним: Голден як командувач, Алекс — аби

довезти їх туди і назад, Шед — на випадок, якщо вцілілим

знадобиться допомога, Наомі з Еймосом — зібрати все цінне, якщо вцілілих не виявиться.

Минуло небагато часу, коли Алекс відрапортував:

— То, офіцере, чотири години лету на чайниках. Витрат на

тридцять відсотків тіла, та баки в нас повні. Загальний час на

операцію: одинадцять годин.

— Прийнято. Дякую, Алексе, — відповів Голден.

На флотському жаргоні «чайниками» називали маневрові

реактивні двигуни, робочим тілом яких слугувала перегріта

пара. Використовувати термоядерний двигунець «Лицаря» так

близько до «Кентербері» було не надто безпечно — та й не надто

економно задля такої короткої мандрівки. Двигун «Лицаря» —

із доепштейнівських, тож не відзначався ефективністю.

— Ну що, пора випускати нас із гніздечка, — промовив Голден, а тоді перемкнувся з внутрішнього зв’язку на місток

«Кентербері»: — Говорить Голден. «Лицар» готовий до вильоту.

— Гаразд, Джиме, уперед! — озвався Мак-Давелл. — Аде саме

зупиняє корабель. Бережіться там, малеча. Човник коштує

грошей, та й Наомі — зграбна дівуля.

— Слухаюся, капітане! — відповів Голден. Тоді перемкнувся на

внутрішній зв’язок і викликав Алекса: — Алексе, розпочинайте.

Полетіли.

Голден відкинувся на спинку крісла і став прислухатись, як

скрипить корпус «Кентербері» від останнього перед зупинкою

маневру — сталь і кераміка звучали голосно та зловісно, не

згірше дерев’яних дощок стародавнього вітрильника. Або

суглобів землянина при перевантаженнях. Голден відчув укол

співчуття до корабля.

Вони, звісно, не по-справжньому зупинялись. У космосі нічого

ніколи не зупинялось — якийсь об’єкт міг лише синхронізувати

орбіту з іншим. Тепер вони супроводжували CA-2216862 у його

веселенькій тисячолітній каруселі навколо Сонця.

Аде дала зелене світло. Голден викачав повітря з ангарного

шлюзу і розчахнув стулки воріт. Алекс вивів їх із доків на тязі

білих струменів перегрітої пари.

Вони попрямували на пошуки «Скопулі».

* * *

Астероїд CA-2216862 виявився каменюкою з півкілометровим

діа метром — колись давно відбився він од Поясу, а неймовірна

сила тяжіння Юпітера поганяла його туди-сюди. Зрештою

астероїд зна йшов собі повільну орбіту довкола Сонця

у широчезній порожнечі між Юпітером та Поясом — території, що була справжньою пусткою навіть за космічними мірками.

Від вигляду «Скопулі», що ніжно притулився до поверхні

астероїда і тримався там завдяки його крихітній гравітації, Голдена пробрали сироти. Навіть якщо летіти наосліп, вимкнувши усі прилади, шанси вдаритись об такий об’єкт

наближались до нульових. Астероїд — півкілометрова загорода

на шосе завширшки мільйони кілометрів. «Скопулі» не занесло

сюди випадково. Голден почухав волоски, що дибки стояли на

потилиці.

— Алексе, тримайтеся за два кеме, — наказав Голден. — Наомі, що по цьому кораблю?

1 ... 13 14 15 ... 244
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"