Читати книгу - "Гра. Рівень перший: Синій Коридор"

Еріона запитально глянула на Темного. Хлопець енергійно замотав головою:

— Це не я! Він сам.

— Його зачинили з того боку, — тихо мовила Аг. — Тепер лишається чекати.

— А камінь, — вже не удавано шморгнула носом Фана, — вони лишили його нам навмисне? Щоб коридор вів саме сюди, до нас?

Темний замислено грався своїми чорними окулярами.

— Ми нічого не знаємо про цей коридор. Та й вони знають не набагато більше. Але поки що версія камінця як артефакта-провідника найпереконливіша.

— Розумний ти, — Фана скорчила міну крізь сльози, — так говориш, ніби без нас коридор відкривав, погуляв там і назад повернувся.

— Розумному досить.

Темний вдяг окуляри, тож коли Аг пильно подивилася на нього, його погляд надійно ховали дзеркальні скельця.