Читати книгу - "Іншалла, Мадонно, іншалла"

Колись цю севдалінку співали багато, її було повно на радіо і телебаченні. Пізніше вона якось затихла. Дитиною я не розумів, чи Мара з пісні босоніж перейшла цілу країну, чи тільки однойменну річку. Я запитував, та ніхто не міг мені відповісти.

Теман

Пісня: «Kad kauri Livno porobiše» / «Коли гяури Лівно захопили»

Тверду вдачу мала Атлаґича Фата. Реміксом цієї севдалінки, однієї з моїх найулюбленіших, я хотів зробити скромну присвяту всім фатальним і сильним жінкам, яких у боснійській ліриці було — як у золоту чорно-білу добу Голлівуду.

Теман — це найліпший спосіб вітання серед мені відомих, хоча ніде, окрім кіно, я не бачив, як теман виглядає. Пальцями правої руки треба торкнутися підборіддя, тоді вуст і насамкінець — чола. За Скальїчем, це означає: «Цілую твої поли й до чола прикладаю». Чи, як сказали б у давній Боснії: «Це треба поцілувати й на чоло покласти». Досконалою є хореографія темана, і великим є почуття поваги в того, хто так вітається. Жаль, що цього арабського вітання в нас уже більше нема, бо я б радо теман учиняв щоразу, як від чиєїсь доброти мову відбере.

Дерт

Пісня: «Ima l’jada k’o kad akšam pada» / «Що за тугу сутінки приносять»

Нічого насправді й не має статися, щоб у пісні було так, наче сталося вже все. Дерт марно пояснювати тому, хто його не переживав. Це слово перського походження, означає горе, турботу, муку та біль, але насправді — нічого з цього.

Мектеб

Пісня: «U Mostaru šikli mekteb kažu» / «У Мостарі дивний мектеб, кажуть»

Жарти й іронія знані мені тільки в мостарських севдалінках. Вони своєрідні, й мені часом здавалося, що боснійці проти мостарців — трохи наївні люди. Мені подобається це враження, тому і згадую про нього.

Мектеб, узагалі-то, — початкова релігійна школа. Взагалі так, але в Омера ні.

Ятриб

Пісня: «U Trebinju gradu vel'ka žalost kažu» / «У Требинє-граді велика жалоба, кажуть»

Це одна з великих севдалійських мелодрам. Якби двісті років тому боснійці й герцеґовинці знімали кіно, цілий світ у сльозах зустрів би XX століття.

Ятриб, на честь якого названа перекусна в оповіданні, — це оаза в Саудівській Аравії та важливий топонім у життєписі пророка Мухаммада й у ранній історії ісламу.

Ґасул

Пісня: «Djevojka se Suncu zamjerila» / «Дівчина із Сонця глузувала»

Люблю, як співає цю пісню Еміна Зечай. Її голос наче родом із тих часів, коли Земля була жива, а дівчата сварилися з Сонцем.

Ґасул — це омовіння мерця перед похороном.

Мейташ

Пісня: «Put putuje Latif aga» / «Шлях верстає Латіф-аґа»

Це одна з пісень, що їх співали понад міру. Співали ті, кому треба було і кому не треба, але й ті, кому нікому було заборонити.

В оповідці стається рівно стільки ж усього, як і в пісні. Тобто майже нічого. Нелегко тим, хто проти своєї волі від’їздить. Від’їздить, бо мусить.

Мейташ — це камінь, на який небіжчика кладуть перед похованням. Мейташ — це ще й квартал у Сараєві.

Лепант

Пісня: «Kod Lepanta, sunce moje» / «Під Лепанто, сонце моє»

Цю пісню написав і з багатьма клапами заспівав Любо Стіпишич Делмата. Її ремікс міг би впадати в більшу історію, з багатьох позицій розказану, безкраю в часі, в якому відбулася битва при Лепанто, і в часах, які на нього нашарувалися. Але кінець завжди був би той самий: мить перед смертю галерника.

Тим, із ким я слухав пісні, тим, що мовчали й розуміли, тим, які грали й співали, покійним Заїму Імамовичу, Беньямину й Сафету Ісовичу та Йозо Пенаві, Еміні Зечай, Іліязу Делічу й «Mostar Sevdah Reunion», покійним Гімзо Половині, Наді Мамулі, Зорі Дублєвич, Зехрі Деович, покійним Мухаммаду Хамичу Мешановичу, Меші Грибайчевичу, відомим та невідомим акордеоністам і сазліям, Любі Стіпишичу Делматі й співакам у його клапах, тенору Спірі, Івану Ловреновичу і всім друзям, які для мене співали, Семездіну і Ахмеду, Ані — теман вчиняю і присвячую.

Інформація видавця

УДК 821.163.42(497.6)-36

Є 69

© Miljenko Jergović

Міленко Єрґович

Є 69 Іншалла, Мадонно, іншалла [Текст] : роман / Міленко Єрґович ; переклад з босн. Катерини Калитко. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. — 528 с.

ISBN 978-617-679-430-1

УДК 821.111(73) 3

© Міленко Єрґович, текст, 2004

© Катерина Калитко, переклад, 2018

© Іван Шкоропад, обкладинка, 2018

© Видавництво Старого Лева, українське видання, 2018

ISBN (укр.) 978-617-679-430-1

ISBN (босн.) 978-86-6173-011-5

Усі права застережено

Зміст

Ґурбет • 5

Йилдуз • 14

Теспіх • 44

Запис • 72

Халал • 111

Асаґ • 147

Зулум • 165

Алкатмер • 189

Місир • 205

Йид • 217

Іджтихад • 276

Акрап • 311

Теман • 334

Дерт • 354

Мектеб • 371

Ятриб • 400

Ґасул • 431

Мейташ • 457

Лепант • 470

Від автора • 517

Літературно-художнє видання

ІНШАЛЛА, МАДОННО, ІНШАЛЛА

Міленко Єрґович

Переклад з боснійської Катерини Калитко

Головний редактор Мар’яна Савка

Відповідальний редактор Ольга Горба

Літературний редактор Віктор