Читати книгу - "Темний ліс"

— Професоре Дін, якщо ви хочете щось сказати, то просто зробіть це. Ми сповнені поваги, тож неодмінно обміркуємо почуте.

Дін Ї повільно кивнув і показав пальцем угору.

— Коли цей корабель досягає найбільшого прискорення, здається, люди мають бути… повинні зануритися в якусь рідину.

— Так, перейти в стан глибоководного занурення.

— Правильно, глибоководного занурення, — Дін Ї почервонів і замовк на деякий час, щоб подумати, перш ніж вести далі. — Тож коли ми вирушимо на наше завдання, чи не могли б ви перевести цей корабель, е-е-е, «Квант», у стан глибоководного занурення?

Офіцери здивовано перезирнулися, а капітан запитав:

— Навіщо це?

Дін Ї знову не зміг знайти місця власним рукам і безпорадно поворушив ними. Його сива чуприна від світіння двигунів флоту сяяла білим снігом, і більшість членів екіпажу вже відзначали його схожість із Ейнштейном. Нарешті він промовив:

— Ну й збитку великого від того не станеться, еге ж? Знаєте… щось мені це все геть не до вподоби.

Дін Ї надовго закляк, вдивляючись у простір перед собою. Нарешті спохопився, простягнув руку та спіймав люльку, що левітувала перед його очима. Сховав її до кишені та так і не попрощавшись, увімкнув надпровіднико-вий пояс і незграбно вилетів із каюти. Офіцери з подивом дивилися йому вслід, але вже майже за дверима Дін Ї знову повільно обернувся до зібрання.

— Дітки, знаєте, чим я займався всі ці роки? Я викладав фізику в університеті й був науковим керівником у докторантів. — Він знову глянув у ілюмінатор на зоряну річку Чумацького Шляху. Вираз його обличчя складно було зрозуміти, але багато хто з офіцерів помітив, що він посміхається, ніби глузуючи з власного розпачу. — Дітки, я, народжений понад двісті років тому, досі здатний ви-кладати фізику на найвищому рівні, — він замовк, похитав головою і вийшов.

Капітан збирався щось йому сказати, але побачив, що Дін Ї віддаляється, й передумав гукати старому в спину. Останні слова вченого змусили його глибоко замислитися. Деякі офіцери заходилися знову роздивлятися голограму Краплини, але більшість не зводила очей з капітана.

— Капітане, ви ж не сприймаєте його слова надто серйозно? — запитав один зі старших офіцерів.

— Він видатний учений, але, врешті-решт, людина з минулого. Вони всі, міркуючи про сьогодення, вважають… — додав хтось.

— Але в його царині людство всі ці роки майже не прогресувало й рівень знань залишився на тій самій позначці, що й двісті років тому — в його часи.

— Він весь час натякав на інтуїцію. Здається, старий відчуває щось дуже важливе, — озвався хтось із острахом у голосі.

— Також… — почала була Сіцзи, але побачила, як на ній миттєво сконцентрувалися погляди вищих за рангом офіцерів, і проковтнула фразу.

— Продовжуйте, майоре, — сказав Капітан.

— Як слушно зазначив Дін Ї, запобіжні заходи не зашкодять.

— Можна це обіграти й з іншого боку, — втрутився віце-капітан. — Відповідно до затверджено плану перехоплення зонда, коли щось піде не так і він почне прискорення, переслідувати його зможуть лише палубні винищувачі. Але цього вочевидь не досить для можливого тривалого переслідування. Тож маємо підготувати кораблі зоряного класу. Не передбачити такого сценарію розвитку подій — значна помилка штабу флоту.

— Підготуйте доповідь у штаб, — наказав капітан.

Відповідь зі штабу флоту не забарилася: «Кванту» разом із найближчим сусідом у строю, «Бронзовою добою», наказали перейти в стан глибоководного занурення.

Перед операцією із захоплення Краплини вирішили відвести основні сили флоту на тисячу кілометрів. Таку відстань як безпечну визначили після ретельних розрахунків. Виголошувалося багато теорій самоліквідації Краплини, але як базовий прийняли варіант із виділенням максимальної енергії — анігіляцію матерії-антиматерії. Маса Краплини не перевищувала десяти тонн, тож у математичну модель заклали можливу кількість виділеної під час анігіляції енергії з розрахунку п'яти тонн матерії та антиматерії. Якби така анігіляція відбулася на Землі, цього із надлишком вистачило б для знищення всього живого, але в космосі вся енергія, виділена в процесі, перетвориться на світлове випромінювання. Для військових кораблів зоряного класу, конструкція яких передбачає захист від надпотужних космічних променів, тисячокілометрова дистанція має виявитися цілком безпечною.

Для захоплення зонда відрядили невеличкий безпілотний корабель «Богомол», що раніше використовувався для збирання зразків мінералів у поясі астероїдів. Його головною особливістю була наявність довгої руки-маніпулятора.

Після початку операції «Богомол» швидко наблизився на відстань п'ятисот кілометрів, на якій трималися кораблі спостереження, а потім після проходження кожних 50-ти кілометрів зупинявся, щоб виконати повне сканування цілі. Тільки отримавши підтвердження, що характеристики Краплини не змінилися, він рушав далі.

Розміщені на відстані тисячі кілометрів основні сили флоту синхронізували свою швидкість із Краплиною. Більшість кораблів вимкнули термоядерні двигуни й безгучно летіли в безодні космосу, віддзеркалюючи велетенськими металевими корпусами слабке сонячне світло, схожі на пустельне космічне місто. Уся об'єднана ескадра флоту скидалася на покинутий стародавній Стоунгендж. Мільйон двісті тисяч особового складу, затамувавши подих, стежили за коротким рейсом «Богомола» до Краплини.

Картина, за якою спостерігав флот у режимі реального часу, лише за три години зі швидкістю світла досягала Землі, щоб три мільярди населення планети могли так само, затамувавши подих, стежити за трансляцією. У цей час цілий людський світ зупинився: летючі машини зникли зі своїх трас між гігантських дерев, підземні міста незвично стихли, й навіть глобальна інформаційна мережа, старанно вибудувана й перевантажена протягом усіх трьох століть свого існування, майже спорожніла. Нею передавали тільки трансляцію подій, що відбувалися за 20 астрономічних одиниць від Землі.

«Богомол» у режимі прольоту-зупинки півтори години долав мізерну за космічними мірками відстань. Нарешті він завис за 50 метрів від цілі, дав змогу всім глядачам побачити власне викривлене відображення на поверхні Краплини. Безліч обладнання й тонких приладів, установлених на борту безпілотника, розпочали сканування й обстеження цілі з близької відстані, підтвердивши попередні висновки дистанційних спостережень: температура поверхні Краплини нижча за температуру навколишнього простору й близька до абсолютного нуля. Учені раніше припускали, що всередині Краплини змонтоване надпотужне холодильне обладнання, проте як і раніше, жоден прилад «Богомола», не підтвердив наявності в цілі певної внутрішньої структури.

«Богомол» випростав маніпулятор у напрямку цілі, й наступні півгодини ривками наближав його до Краплини, щоразу повторюючи інтенсивне сканування стану зонда. Краплина залишалася так само непорушною і стабільною. Ці тридцять хвилин, за які механічна рука перемістилася й зависла над зондом, тягнулися нескінченно. Нарешті маніпулятор зробив останній рух і захопив об'єкт, що за неповні два століття