Читати книгу - "Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
[163] Не подаємо прізвища автора, бо не знаємо де він.
(обратно) 167[164] Те саме.
(обратно) 168[165] M. Paleologue. An Ambassadors Memoirs. Vol. I., London, 1923, tо. 327.
(обратно) 169[166] М.Грушевський. Ілюстрована історія України, Київ, 1918, стор. 540.
(обратно) 170[167] Роман Сушко. Січові Стрільці за Центральної Ради, Кал. Червоної Калини на рік 1928, ст. 10.
(обратно) 171[168] Дмитро Дорошенко. Історія України, 1917-1923 рр., том І, Ужгород, 1932, стор. 419.
(обратно) 172[169] Цит. за В.Кучабським. «Від первопочинів до проскурівського періоду», Збірник «Золоті Ворота», Львів, 1937, стор. 36.
(обратно) 173[170] Роман Сушко. Цит. спомин, стор. 18.
(обратно) 174[171] Роман Сушко. Цит. спомин, стор. 20.
(обратно) 175[172] Іван Оліфер. «Голос Читача», – зауваження до споминів С.Самійлеика, «Свобода», ч. 167, 31 серпня 1955 р.
(обратно) 176[173] В.Кучабський. Цит. твір.
(обратно) 177[174] Олександер Удовиченко. «Петлюра в боях за Київ», «Народна Воля», Скрентон, 27 травня 1954.
(обратно) 178[175] Мих. Грушевський. На порозі Нової України. Київ 1918, стор. 49.
(обратно) 179[176] М.Грушевський. Ілюстрована Історія України, Київ 1918, стор. 570.
(обратно) 180[177] Є.Коновалець. Причинки до історії української революції, 1948, стор. 6
(обратно) 181[178] Є.Коновалець. Цит. твір, стор. 8.
(обратно) 182[179] І.Вислоцький. 16 місяців в рядах Київських Січових Стрільців, Літопис Ч. К., Львів 1935, VII-VIII, стор.32; В.Кучабський. Цит. твір, стор. 81.
(обратно) 183[180] В.Кучабський. Цит. твір, стор. 81.
(обратно) 184[181] Роман Сушко. Знак часу. Літоп. Черв. Кап., Львів 1929, І, стор. 18.
(обратно) 185[182] В.Кучабський. Цит. твір, стор. 74.
(обратно) 186[183] Є.Коновалець твердить, що Д.Дорошенко мав у гетьманському уряді мінімальний вплив. Цит. твір, стор. 11.
(обратно) 187[184] Д-р О.Назарук. Відкритий лист до гетьманського міністра внутр. справ. Кістяковського. «Діло», Львів 28 серпня, 1918 р.
(обратно) 188[185] Є.Коновалець. Цит. твір, стор. 16.
(обратно) 189[186] Д-р В.Старосольський. Національний і соціяльний момент в українській історії. Відень, 1915, стор. 8.
(обратно) 190[187] В.К. Січові Стрільці. Львів, 1921, стор. 15,22.
(обратно) 191[188] Те саме, – стор. 23.
(обратно) 192[189] Д-р О.Назарук в своїй книжці «Рік на Великій Україні», Відень, 1920, стор. 81, пише: «Українське національне повстання проти гетьмана мусіло вибухнути, бо він 1) оперся на російськім елементі, 2) був надто реакційний в революційному часі».
(обратно) 193[190] В два дні після цього д-р О.Назарук змінив свою думку і, виступаючи з привітом на загальному зібранні всіх стрільців Загону, яке відбулося 15 листопада в Стрілецькій Світлиці в Білій Церкві, заявив, м. ін., що, пізнавши ситуацію, яка витворилася в Україні, він прийшов до переконання, що Січові Стрільці більше потрібні в Києві і він є впевненнй, що вони з честю виконають покладене на них завдання. (Стаття: Державник. «Мотовилівка». Вістник Пресової Кватири УСС, Новий Ульм, січень 1954. стор. 9.) Про цю зміну свого погляду писав пізніше д-р О.Назарук в своїх споминах: «…Тепер розумів я також ухвалу Стрілецької Ради в Білій Церкві: не йти на Львів… Я піддався вже був загальній думці, що як матимемо Київ, тоді матимемо й Львів. Була це загальна думка і наддніпрянців і галичан, що працювали на Великій Україні, в першій мірі Січових Стрільців». (Д-р О.Назарук. Цитов. твір, стор.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький», після закриття браузера.
