Читати книгу - "Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933"

847

Там само. Т. 1. С. 108–189.

848

Там само. Т. 1. С. 190–308.

849

Там само. Т. 1. С. 317–414.

850

Там само. Т. 2. С. 8–28.

851

Там само. Т. 2. С. 125–126.

852

Там само. Т. 2. С. 129.

853

Яворський, М. Проблема української національно-демократичної революції у 1917 році, її історичні підвалини та рушійні сили. Червоний шлях. 1927. № 2. С. 112.

854

Там само. С. 108–134 (у нашому виданні вказано уточнені номер і сторінки журналу, де подано першу частину статті Яворського, з якої взято відомості, використані в тексті перед посиланням. — у дужках прим. наук. ред.).

855

Яворський, М. Проблема української національно-демократичної революції у 1917 році, її історичні підвалини та рушійні сили. Червоний шлях. 1927. № 4. С. 100.

856

Там само. С. 103.

857

Там само. С. 96, 104–110, цитати зі с. 104, 110.

858

Спрямованим проти «радянського уряду» Яворський називав не IV (як вказано в тексті Автора), а III Універсал: «Правда, в Третьому Універсалі він проголосив федералістичні самовизначення декларуючи, що «віднині Україна стає Українською Народньою Республікою», але це проголошення було вже скеровано не проти імперіалізму, а проти Жовтневої революції, що наспіла тим часом у Росії і докочувалася на Україну». Тому, на думку Яворського, це нове самовизначення було не актом революційного процесу, але видимої контрреволюції, що одмежовувала Україну від совітської Росії. Далі наголошується, що аналогічне значення мав і Четвертий Універсал, однак заувагу щодо антисовітського курсу, на яку вказує Автор, зроблено саме щодо III Універсалу. — Прим. наук. ред.

859

Яворський, М. Проблема української національно-демократичної революції. Червоний шлях, 1927. № 4. С. 112.

860

Zu spät — нім. занадто пізно. — Прим. пер.

861

Яворський, М. Проблема української національно-демократичної революції. Червоний шлях, 1927. № 4. С. 116.

862

Впливу Заходу на український революційний рух він присвятив одну статтю: Iavorskyi, М. Westeuropäische Einflüsse auf die Ideengestaltung der sozialen Bewegung in der Ukraine im zweiten und dritten Viertel des XIX. Jahrhunderts / Otto Hoetzsch, ed. Aus dem historischen Wissenschaft in der Soviet-Union: Vorträge ihrer Vertreter während der «Russischer Historikerwoche», veranstaltet in Berlin 1928 von der deutschen Gesellschaft zum Studien Osteuropas. Berlin, 1929. Pp. 88–97.

863

Iavorskyi, М. Die Ergebnisse der ukrainischen Geschichtsforschung in den Jahren 1917–1927. / Hoetzsch, ed. Aus dem historischen Wissenschaft in der Soviet-Union. Pp. 98–105.

864

Первая всесоюзная конференция марксистско-ленинских научно-исследовательских учреждений. Вестник Коммунистической Академии. 1928. № 2 (26). С. 98–105.

865

Труды Первой Всесоюзной конференции Историков-марксистов. 2-е изд. Москва, 1930. Т. 1. С. 426–435.

866

Яворський, М. І. Сучасні течії серед української історіографії / Криза сучасної буржуазної науки та марксизм (до філос. дискусії). [X.] 1929. С. 18–138.

867

Сухино-Хоменко, В. З приводу особливостей пролетарської революції на Україні. Літопис революції. 1928. № 4. С. 79–119.

868

Гарін, М. Як не треба писати історії. Літопис революції. 1928. № 6. С. 321–332; Редькіна, І. До питання про особливості пролетарської революції на Україні. Літопис революції. 1928. № 6. С. 333–350. Сухино-Хоменко, як і багато інших істориків, часто вдавався й до літературної критики, тому 1928 року на нього нападався критик Коряк, звинувачуючи в націоналізмі. Див.: Коряк, В. Як марксист Сухино-Хоменко «взяв» марксиста Леніна. Критика. 1928. № 6. С. 99–110. Хвильовий критикував його за те саме в «Платформі».

869

Труды первой всесоюзной конференции историков-марксистов 28.ХІІ.1928—4.1.1929. Том 1. Москва, 1930. С. 448–452.

870

Горин, П. М. Яворський, Історія України в стислому нарисі (рецензія). Правда. 1929. 10 лютого. С. 5.

871

Горин, П. Письмо в редакцию. Историк-марксист. № 12. 1929. С. 334–335. Захист Яворського, опублікований у «Прапорі марксизму» (1929. № 2), не був мені доступний, проте його цитує сам Горін, відкидаючи як голу «літературну полеміку». Коротке визнання Яворським своїх помилок також не було мені доступне, проте його цитовано тут: Korduba, Myron. La littérature historique sovetique-ukrainienne: compte-rendu 1917–1931. Munich, 1972. P. 166.

872

Скубицкий, Т. M. Яворский. История Украины в сжатом очерке (рецензия). Историк-марксист. 1929. № 12. С. 285.

873

Barber, John. Soviet Historians in Crisis, 1928–1932. New York, 1981. P. 44.

874

Дискусія з приводу схеми історії України М. Яворського. Стенограма дискусії, що відбулася на історичному відділі Українського інституту марксизму-ленінізму в травні 1929 року]. Літопис революції. 1930. № 2 (41). С. 264–324. Див. особливо зауваження Сухино-Хоменко, с. 281–294.

875

Сухино-Хоменко, В. На марксистському історичному фронті. Більшовик України, 1929. № 17–19. С. 42–55; № 19. С. 40–56.

876

Рубач, М. Федералистические теории в истории России. / Русская историческая литература в классовом освещении (ред. М. Н. Покровский). Москва, 1930. Т. 2. С. 3–120, зокрема С. 107.

877

Рубач, М. Ревізія більшовицької схеми рухомих сил і характеру революції 1905–1917 (права плятформа на історичному фронті). Більшовик України. 1929. № 17–18. С. 21.

878

Там само. С. 21–24.

879

Там само. С. 25–26. Виділення за оригіналом.

880

Там само. С. 26–41.

881

В осередку Українського Інституту Марксизма-Ленінізма. Постанова Бюра Харківського Окружкому КП(б)У від 5-ХІІ-29 року. Затверджена ЦК КП(б)У 7-ХІІ-1929 року. Вісті ВУЦВК. 1929. 8 грудня. С. 3.

882

Скрипник, Микола. Помилки і виправлення академіка М. Яворського. Більшовик України. 1930. № 2. С. 12–26.

883

Резолюция, вынесенная коллегией Института истории Коммунистической академии по делу М. Яворского. Известия. 1930. 3 марта. С. 4. (У англійськомовному тексті подано покликання на газету «Известия» від 5 березня. Це хибодрук, який у нашому виданні виправлено. Слід також зазначити, що рішення про цитовану публікацію — миттєва реакція на статтю про Яворського в газеті «Правда»,