Читати книгу - "На скрижалях історії"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Хвалити Бога, ті його нотатки, не впали комусь у вічі, у ті 60-70 роки XX століття... А то не довікував би на своїй землі, запроторили б повторно на Соловки, навісивши ярлики «ворог народу», «відщепенець», «націоналіст».
Надворі мороз, а в Іван Борисович Харченко хатині затишно й тепло. У причільне вікно кидало сонце перший промінь. У небі над двором перебігали наввипередки з рідного краю в далекі краї чепурні сіренькі хмаринки. Під вікном скакали горобчики, длушпалися в снігу, добували собі крихти з курячого столу. Їм холодно, підгинали свої тоненькі ніжки під своє пухнасте пір'ячко й щось жваво цвірінькали поміж собою. Їм затишно жилося тут під хатньою стріхою.
Щоденно Іван Борисович їх упізнавав: у самички біле крильце, у самця біла пір'їна в хвості. Усіх десятків зо два. За мітлою, що схилена на стінку, завжди ховався кіт. Він так впадав в охоту поласувати гороб'ячим м'ясом, що нижня губа аж тіпалася. Спритно кидався на горобців, кури полохалися, а він придавлював самця-горобчика. Та в загальному пташиному переполосі не точно прицілювався. У котячому роті залишався лише хвіст із білою пір'їною, а горобці опинялися аж на старій груші. З ними й безхвостий, куций, як м'ячик. Він общупував те місце, де був у нього хвіст.
Одвічна боротьба в природі за існування. Такі коротенькі драми, що відбувалися за вікном, продимали протягом шпарки приспаної, задимленої роками пам'яті Івана Борисовича. Збуджували, вивертали з неї спогади про кручені завії його долі, а разом із тим і давноминувшини України.
Адже так збіглися зорі, що і йому й Україні доводилося бувати в такому становищі, як у того горобчика. Хто тільки не прикладав зусиль над погубою духу. Землю й тіла покалічили, але до глибини душі не дісталися, хоч і намагалися це зробити багато хто не раз.
Якось не вірилося, що ось він уже добирається до того віку, яким пам'ятав із свого далекого дитинства діда Андрія. Спливли тихесенько його літа, як дівочі вінки за водою, проскрипіли, як дідові чумацькі мажі. І сліду не лишили. Тепер уже не наздоженеш їх ні на калиновому мості, ні на дальніх дорогах-роздоріжжях.
Життя людське — згорає, неначе свічка. Так тихо й відійшов у засвіти безміру простору простий сільський учитель, у визначений йому Богом час. Забрав із собою в безвість і безгоміння, де всі святі праведні спочивають, шмат історії держави й своєї епохи, яку пропустив крізь власне життя. Адже був він хоч і мікроскопічною, але часточкою на скрижалях історії України, живим свідком великого її відрізку. Хоч і залишився вир недосказаного, та все ж дещо встиг залишити...
Усі ми смертні. Але ми українці! У наших предках, у крові кожного з нас — мікроскопічна частка незбагненної України!
Автор
Використані документальні джерела та матеріали1. Алексеев И. Из воспоминаний левого эсера // Подпольная работа на Украине. — М, 1922.
2. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне. — Т. 1. — М, 1924.
3. Бравада Олександр. Битва під Мотовилівкою позбавила влади гетьмана, який прагнув союзу з Москвою // Прес Центр. 20.11.2009 р.
4. Васюта Іван. Політична історія Західної України (1918-1939). — Львів: Каменяр. 2006.
5. Ветров Олександр. «Білі плями» в діяльності холодноярського отамана Василя Чучупаки / Україна — на шляху до Незалежності. Збірник матеріалів науково-практичної конференції 7 грудня 2017 року. — м. Корсунь-Шевченківський: Видавець І. В. Майдаченко. — 2018.
6. Ветров Олександр. «Кам'янський район після визволення». Трудова слава № 16,17,18 від 23, 26 лютого 2005 року і №19 від 2 березня 2005 року.
7. Вишнівський Олександер. Повстанський рух і отаманія. Збірник. — Детройт, Мічічіген: Капітула Відзнаки Залізного Стрільця, 1973. — 109 с.
8. Вісник УНР. — 1918 рік. — Квітень.
9. Вістник УНР. — 1919. — 7 лютого.
10. Вітчизняна війна проти німецьких окупантів в 1918 році. Документи. — ОГИЗ. — Госполитиздат. — 1941.
11. Войнаренко Остап. До нової Полтави. — Філадельфія. — Ню-Йорк, 1955.
12. Гай-Нижник Павло. Повалення Гетьманату П. Скоропадського: підготовка та здійснення (1918 р.) // Гілея. — 2011. — №48 (6).
13. Горліс-Горський Юрій. Холодний Яр. Академічне видання. Клуб сімейного дозвілля. — Харків, 2017.
14. Горліс-Горський Юрій. Холодний Яр. — Львів, 1934.
15. Грациози Андреа. Большевики и крестьяне на Украине, 1918-1919 годы. Очерк о большевизмах, национал-социализмах и крестьянских движениях. — Москва: «АИРО-ХХ». 1997.
16. Гудзенко К. Н. Конспект свого життєпису. Рукопис. Копія. Архів Вєтрова О. В.
17. ДАЧО. — ф.Р 442 с. — оп. 1— спр. 8.
18. Документы и материалы по истории советско-польских отношений. — Т. 2. — М. 1964.
19. Эфраим Вольф. События на Украине в 1917-1920 гг. и евреи. (Книга первая). / Журнал «Самиздат». — 2013. — Глава Ш-А — Ш-Б. [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://samlib.ru/e/efraim_w/ukrl917_l.shtml. — Заголовок з екрану.
20. Еврейская Мысль № 9. — 1918 год. — Одесский еженедельник.
21. Забой Г І. «Варвари». // Трудова слава від 6.02.1993 року.
22. Задонский Н. Внук декабриста. «Молодая гвардия», 1963.
23. Іванченко Михайло. Дума про вільних козаків. — Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2006.
24. Известия Екатеринославского губернского исполнительного комитета Советов рабоче-крестьянских и красноармейских депутатов, №56. — 1919 г. — 9 апреля.
25. Ісаїв Лесь. Щибря Леонід. Ізюмщина у вирі революції. — Харків, 2014.
26. Кавунник Валентин. Архів Української Народної Республіки. Міністерство Внутрішніх справ. Звіти департаментів Державної варти та Політичної інформації (1918-1922). — Київ, 2018.
27. Кавунник Валентин. Архів Української Народної
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На скрижалях історії», після закриття браузера.