Читати книгу - "Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
[80] Те саме, стор. 4.
(обратно) 84[82] Літопис Червоної Калини. Річннк 1930, ч. 9.
(обратно) 85[83] Д-р Кость Левицький. Історія визвольних змагань галицьких Українців з часу світової війни 1914-1918. Львів, 1928, стор. 156-158.
(обратно) 86[84] ВСВУ, май-червень, 1915, ч. 19-20, стор. 6.
(обратно) 87[85] Микола Опока. Вістун. ВСВУ, 19 березня 1916, ч. 83-84, стор. 190.
(обратно) 88[86] І Б. Українські стрільці під Галичем. (Лист з поля). ВСВУ, червень-липень, 1915, ч. 21-22, стор. 7,8.
(обратно) 89[87] Т.М.Шевченкове свято у Варпалянці. ВСВУ, 1915, ч. 19-20, сторінки 12,13.
(обратно) 90[88] Теофіль Мелень. Український Легіон. ВСВУ, 24 квітня 1915, ч. 15-16, стор. 8,9.
(обратно) 91[89] Велика більшість тих героїв, УСС, які впали в бою на Маківці – це були гуцули. Їх геройські подвиги в тому бою є документом слави цього українського племені.
(обратно) 92[90] Польова сторожа.
(обратно) 93[91] ВСВУ. Відень, 3 жовтня 1915, ч. 35-36, стор. 5.
(обратно) 94[92] сина Івана Франка.
(обратно) 95[93] З денника Горука, на підставі цит. твору Думіна, стор. 149.
(обратно) 96[94] О.Думін. Цит. твір, стор. 150.
(обратно) 97[95] ВСВУ. 14 листопада 1915, ч. 47-48, стор. 14,15.
(обратно) 98[96] Д-р Кость Левицький. Історія визвольних змагань. Частина 1. Львів 1928, стор. 256-257.
(обратно) 99[97] ВСВУ з 12 вересня 1915 р. ч. 29-30, стор. 1.
(обратно) 100[98] Микола Опока. Рік тому. ВСВК, 6 січня 1916 р., ч. 61-62, стор. 4.
(обратно) 101[99] Свої соборницькі мрії закріпив М.Опока геройською смертю в тім же вимріянім ним залотоверхім Києві.
(обратно) 102[100] О.Думін. Цит. твір, стор. 316.
(обратно) 103[101] С.К. За Плавчою Великою. Літ. Черв. Кал. 1931, ч. 7-8, стор. 17.
(обратно) 104[102] Тамара Петрова. Уривки із щоденника. Рік 1919. Літ. Черв. Кал., 1930, ч. 2, стор. 14.
(обратно) 105[103] Софія Тобілевич. «Рідні гості», Ню йорк 1954, стор. 43.
(обратно) 106[104] М.Гайворонський. «Одна пісенька». «Новий Шлях», Саскатун, 6 січня 1941. В.Внтвицький. «Михайло Гайворонський», Ню йорк, 1954, стор.89.
(обратно) 107[105] Л.Ревуцький. «Галицькі пісні», Київ, 1928. В.Витвицький, як вище.
(обратно) 108[106] З.Лисько. «В обороні стрілецьких пісень». «Український Самостійник», Мюнхен, 12 грудня 1954, ч. 50.
(обратно) 109[107] М.Заклинський. «А ми тую стрілецькую славу збережемо», Львів, 1936. Частина І, стор. 139.
(обратно) 110[108] Н.Гірняк. Організація і духовий ріст УСС. Филаделфія, 1955, сторінки 56-58.
(обратно) 111[109] М.Заклинський. Цит. твір, ч. І, стор. 142.
(обратно) 112[110] Чотар УСС Михайло Гаврилко, відомий український мистець-скульптор, це визначна постать серед УССтрілецтва. Уроджений в старокозацькій родині 1882 р. на хуторі під Полтавою, покінчив школу мистецтва в Миргороді та почав студіювати в Вищій Школі Мистецтва в Петербурзі. Став членом Революційної Української Партії. В 1905 р. з доручення організації переїхав до Львова, звідки вертався на Україну. Арештований на кордоні попав в тюрму, де сидів 6 місяців. Звідси втік та працював
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький», після закриття браузера.
