Читати книгу - "Багряні жнива Української революції, Роман Миколайович Коваль"

Списки та анкети академії та студентів-стипендіатів. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 1, спр. 50, арк. 130.

24. Українська Держава та її падіння.

ДІГТЯР Йосип (25.3.1895, с. Кустолівка Кобеляцького пов. Полтавської губ., тепер с. Кустолове Новосанжарського р-ну Полтавської обл. — після 23.5.1927). Військовий діяч; підпоручник російської армії, старшина старшинської кулеметної сотні 35-го Кременчуцького полку Армії Української Держави (3.11. — 12.1918), поручник Армії УНР (12.1918 — 15.8.1921).

Закінчив середню школу (м. Кобеляки, 1915), Михайлівську військову школу (м. Тифліс, травень 1916). Інтернований у польському таборі Вадовиці, з якого втік до Чехословаччини. Від січня 1922 р. навчався у «Чеській Високій школі технічній», а потім в Українській господарській академії в Подєбрадах. Був членом Спілки студентів — громадян УСРР. Коли ця організація була ліквідована, Українська академічна громада оголосила бойкот всім її колишнім членам. 8 вересня 1924 року Й. Дігтяр написав пояснення до «Високого сенату УГА», що, будучи членом Спілки і бажаючи повернутися на Батьківщину, він ніякої політичної агітації чи діяльності не вів. Копії диплома в особистій справі немає, отже, є підстави вважати, що диплом інженера в УГА він не здобув. «Мої спогади з кінця 1918 р.» написав на початку 1920-х років.

Дігтяр Й. Мої спогади з кінця 1918 р. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 305–311.

Особиста справа студента Дігтяра Йосипа. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп.1, спр. 989, арк. 1–9.

25. Смерть примирила їх.

МАРЧЕНКО Андрій Трохимович (6.7.1900, м. Бориспіль Полтавської губ., тепер Київська обл. — після 24.5.1927). Козак Армії УНР, інженер-технік. Закінчив гімназію (м. Бориспіль, 1920), Юнацьку школу Армії УНР (Каліш), інженерний факультет УГА (24.5.1927). «Спогад» написав на початку 1920-х років.

Марченко А. Спогад. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 301–304.

Особиста справа студента Марченка Андрія. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1502, арк. 1 — 60.

26. Вони вірили в гарне майбутнє.

НОСИК Микола Макарович (17.12.1898, м. Куп’янськ Харківської губ. — після 12.4.1928). Козак Хортицького куреня Вільного козацтва (Олександрівськ, 1918), Хортицького полку Армії УНР (листопад 1918 — лютий 1919), зв’язковий повстанського отамана Олександра Чайківського (Олександрівський пов., весна 1919), козак Катеринославського повстанського коша (з серпня 1920).

Закінчив повний курс Олександрівського 8-класного комерційного училища ім. статс-секретаря графа С. Ю. Вітте (серпень 1911 — квітень 1918). Учасник збройної боротьби проти червоних у 1918–1920 роках. Навчався у Ново-Олександрівському с.-г. і лісовому інституті (1919), на природничому відділі фізико-математичного ф-ту Софійського державного університету (жовтень — листопад 1922) та агрономічному відділі агрономічно-лісового ф-ту УГА (8 семестрів, 1923–1927). На еміграції в Туреччині (кін. 1920 — вересень 1921), Болгарії (1921 — листопад 1922), ЧСР (1922 — травень 1927), Німеччині (від 1927). «Спогад» написав на початку 1920-х років.

Гуреев В. Екатеринославский поход // 1918 год на Украине. — Москва: Центрполиграф, 2001. — С. 277.

Деникин А. Гетьманство и Директория на Украине // Революция на Украине. — Москва — Ленинград: Государственное издание, 1930. — С. 170.

Лабинский И. О Екатеринославском походе // 1918 год на Украине. — Москва: Центрополиграф, 2001. — С. 298.

Носик М. Спогад. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 254–261 зв.

Особиста справа студента агрономічно-лісового факультету агрономічного відділу Носика Миколи. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1636, арк. 1 — 69.

Сакович Г. Екатеринославский поход // 1918 год на Украине. — Москва: Центрополиграф, 2001. — С. 292, 293.

27. Під козацькі пісні.

МАРЧЕНКО Ганна (10.6.1899, с. Вірівка Бахмутського пов. Катеринославської губ. — після 20.6.1927). Дівоче прізвище Лифар. Закінчила Бахмутську жіночу гімназію. Слухач 1-го курсу історико-філологічного факультету Київських вищих жіночих курсів (1918 — січень 1919). Урядовець Міністерства преси, службовець Міністерства внутрішніх справ (до 1920), Міністерства народного господарства (до 29.6.1921) уряду УНР. Евакуювалася разом з урядовими інституціями в січні 1919 року. Закінчила УГА (20.6.1927). Спогад «Повстання 23 листопада 1918 р.» написала 1922 року.

Донченко П. День 14 грудня 1918 р. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 298–300.

Іванейко М. Історія одної ночі // Історичний календар «Червоної Калини» на 1933 р. — Львів: Червона Калина, 1933. — Річник XII. — С. 108–113.

Марченко Г. Повстання 23 листопада 1918 р. ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 294–297 зв.

Особиста справа студентки Марченко Ганни. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1499, арк. 1–145.

28. Ще й року не минуло…

НЕСХОДОВСЬКИЙ Іван (7.9.1894, м. Варва Лохвицького пов. Полтавської губ. — після 21.7.1925). Військовий; «вольноопределяющийся» лейб-гвардії Семенівського полку (1914), прапорщик Окремого заамурського кордонного корпусу, штабс-ротмістр 56-ї «Української» пішої дивізії російської армії, голова дивізійної Української військової ради (червень — жовтень 1917), старшина кінного партизанського загону ім. Яна Кармелюка (Кам’янець-Подільський пов., поч. 1918), полку охорони (Київ, 1918), сотник кулеметної частини старшинського ім. гетьмана Скоропадського полку, вартовий начальник охорони Експедиції заготівлі державних паперів уряду УНР; військові звання — штабс-ротмістр (призначений на підвищення у ротмістри), сотник Армії Української Держави, сотник Армії УНР.

Народився в козацькій родині. Закінчив однокласну парафіяльну школу (1904), Подільську духовну школу (м. Київ, 1908, за першим розрядом) та 4 класи Київської духовної семінарії. За своїм бажанням кинув навчання в семінарії і поступив на агрономічний факультет Київського політехнічного інституту ім. Олександра II. 1914 року за власним бажанням пішов у військо. Від жовтня 1914 р. служив у Виборгу в кріпосній артилерії. Закінчив Оранієнбаумську військову школу (грудень 1914–10.4.1915). Учасник бойових кампаній 1915–1917 років. 24 вересня 1915 року був тяжко поранений у голову (шрапнеллю) і контужений. Учасник збройної боротьби проти більшовиків на Поділлі у складі кінного партизанського загону ім. Яна Кармелюка (поч. 1918). Працю «Із спогадів про повстання проти Гетьмана (25.XI. — 14.XII.1918)» написав 1922 року.

Несходовський І. Із спогадів про повстання проти Гетьмана (25.XI. — 14.XII.1918). ЦДАВО, ф. 3795, оп. 5, спр. 78, арк. 262–292 зв.

Особиста справа студента факультету агрономічно-лісового відділу агрономічного Несходовського Івана. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1627,