Читати книгу - "Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
375
З кн.: Lowry. The Economic and Judisprudential Ideas of the Ancient Greeks: Our Heritage from Hellenic Though, 25.
376
З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 297.
377
З кн.: Radl. Dejiny filosofie: Starovek a stredovek, 185.
378
З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 299.
379
З кн.: Nelson. Reaching for Heaven on Earth, 36.
380
Там само, 61.
381
Платон. Політика, 5.
382
Йдеться про утопію у прямому значенні цього слова. «Утопія» складається з ou (ні) та topos (місце). Це бачення, у якого немає жодного конкретного місця для свого існування, свого наповнення.
383
«На крок далі пішов Сократ у своїй “Антігоні”. У ній найгіршим вважають того, хто з якоїсь причини не працює на місто з максимальною віддачею, через інтереси колективу не лишається місця на час для себе. “Найгірша” (kakitos) людина — та, що з власного приватного інтересу приховує перед громадою свої вміння. “Поганих” (hoi kakoi) протиставляє всім, хто “бажає місту добра”, так ніби мова йде про два антиподи (Антігона 108-109)». З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 153.
384
З кн.: Nelson. Economics as Religion, 271.
385
З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 208-209.
386
Там само, 211.
387
Popper Karl. ТЬe Open Society and its Enemies ТЪe High Tide of Prophecy Vol 1. («Прокляття Платона»).
388
Там само.
389
Платон. Тімей, 22е-23Ь.
390
Campbell. Myths to Live by, 72.
391
Платон. Тімей, 23с.
392
В іншому місці Платон пише: «...старі люди, які були кращими за нас й жили ближче до богів» (Платон. Філеб, 16^.).
393
«Адже, по-перше, всі пам’ятають лише про один світовий потоп, хоча насправді їх було більше». Див.: Платон. Тімей.
394
Книга Буття 19:16-17: «Ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом. І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути». Схожу тему знайдемо також у попередженні Ісуса (Матвія 24:15-16): «Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають». (В обох випадках курсивне виділення — автора).
395
З кн.: Nussbaum. The Fragility of Goodness, 506.
396
Аристотель. Метафізика, 1025b25.
397
Nussbaum. The Fragility of Goodness, 506.
398
Там само.
399
Аристотель. Нікомахова етика, пер. В. Ставнюк. — Київ: Аквілон-Плюс, 2002. — 1094b3.
400
Там само, 1113a16.
401
Під поняттям етика ми розуміємо етику, що ґрунтується на чеснотах (тобто не на обов’язках, вигоді, зиску чи розрахунку корисності результату). Більше про це див.: Макінтайр. Втрата доброчесності. Макінтайр був спершу аристотелівцем, проте пізніше став томістом, який, за його ж словами, був «кращим аристотелівцем, ніж сам Аристотель». (MacIntyre. After Virtue. Х.). Основоположником етики доброчесності був Платон, проте Аристотель зробив з неї науку. Етика доброчесності була домінантною етичною школою нашої цивілізації аж до доби Просвітництва, коли її частково замінили утилітаризм чи Кантова деонтологія (мораль, що ґрунтується на обов’язку, на добрих намірах, дотримуванні правил).
402
Аристотель. Політика / пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. — Киів: Основи, 2000. — 2.5
403
Там само, 1258b., 1.10.
404
Там само, 1.10. Тут Аристотель розрізняє добру економіку, направлену на покращення загального блага, та погану хремастику, нестримне нагромадження багатства заради самого багатства.
405
Там само, 1.8-10.
406
Там само, 2.3, 1261b.
407
Там само, 1.11.
408
Аристотель. Нікомахова етика / пер. з давньогр. та коментарі В. Ставнюк. — Київ: Акві-лон-Плюс, 2002. — 1214a6-7 (білінгва)
409
Аристотель. Евдемова етика, 1214a6-7.
410
Там само, 214a18-19.
411
Аристотель. Політика, 1.1253a2.
412
Інше тлумачення соціальних та економічних процесів у «Нікомаховій етиці» та в «Політиці» можна знати в кн.: Polanyi, Aristotle Discovers the Economy.
413
Аристотель. Політика, 2.1.1261a18, 3.1.1275b20.
414
Аристотель. Нікомахова етика, 1175b2-3.
415
Там само, 1175a19-22.
416
Там само, 1174b23.
417
Макінтайр, один з головних сучасних аристотелівців, дає визначення еudamonia як «стану блаженності й хорошої поведінки в цій блаженності, стан, коли людина хороша сама по собі як така й стосовно інших». З кн.: MacIntyre. After Virtue, 148.
418
Аристотель. Політика, 1.1.1252а2-3.
419
Аристотель. Нікомахова етика, 1094а1-3; а про господарювання як підмножину міської держави, він говорить: «у мистецтві господарському — багатство».
420
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи», після закриття браузера.
