read-books.club » Сучасна проза » Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим 📚 - Українською

Читати книгу - "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"

126
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Нитки долі: Жереб кинуто" автора Таша Клим. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 131 132 133 ... 211
Перейти на сторінку:

Її погляд сковзнув на мої губи, і в ту саму мить серце збилося з ритму. Один погляд, лише один погляд, а я починав втрачати себе.

— Сюди. — Вона вказала на праву щічку, як того вечора, коли ми вперше поцілувалися.

Не зволікаючи жодної секунди, я торкнувся її ніжної шкіри губами, залишаючи легкий поцілунок. Відсторонившись, я уважно подивився Еріці в очі, які, здавалося, світилися янтарем навіть у темряві.

— А тепер сюди, щоб не образилася, — м'яко прошепотіла вона, торкаючись другої щічки.

Схиляючись до неї, я спіймав тепле уривчасте дихання на своїх губах. І хоч мені й хотілося торкнутися солодких вуст Еріки, я все ж таки слухняно поцілував у щоку, ближче до куточка губ, будучи в передчутті того, що буде далі.

Зовсім трохи відсторонившись, щоб вона могла вказати пальчиком на наступне місце, я знову глянув у прекрасні очі кольору меду. Її погляд був затуманеним, а губи злегка розімкнуті. Вона точно знала, як діє на мене. Інакше просто й бути не могло, адже Еріка так дивилася, наче читала думки, ніби бачила мене наскрізь.

— І сюди, щоб я не образилася, — нарешті прошепотіла вона, показавши на губи.

Я притягнув Еріку максимально близько, і вона відразу міцніше обвила руки навколо шиї. Запустивши тоненькі пальчики в моє волосся на потилиці, вона стиснула мої стегна своїми. Чорт забирай, такі невинні речі відчувалися настільки інтимно, що я зовсім втратив відчуття простору та часу. Абсолютно все навколо зникло, залишаючи тільки наші серця, що шалено билися в такт, і тепле збите дихання.

— Моя чарівна Еріка, — прошепотів я, практично торкаючись її губ.

— Твоя, — усе, що встигла промовити вона.

Далі слова здавались зайвими, наші почуття були набагато красномовнішими. Ми злилися в найсолодшому поцілунку, відчуваючи дивовижну близькість. Я тонув у насолоді, буквально відключаючи мозок і віддаючи себе у владу цієї прекрасної дівчини.

Опустивши руки нижче за талію, я підсунув Еріку, що цього разу її зовсім не збентежило. Притримуючи лівою рукою, а правою вимальовуючи кола на шовковистій шкірі спини, я почав залишати доріжку з легких поцілунків по лінії підборіддя. Еріка вигнулась, тісніше пригорнувшись грудьми, через що мене накрило новою хвилею ейфорії. Те, як вона реагувала абсолютно на всі мої дотики, як відгукувалася на німі слова, якою чуттєвою була зі мною, дозволяло відчувати себе особливим і придавало впевненості.

Повільно я перейшов до шиї, залишивши легкий поцілунок на ямці за вухом. Еріка замуркотіла, даючи зрозуміти, що їй це подобається. Я знову торкнувся того ж місця, але вже кінчиком язика, і, о боги, такий жаданий напівстогін зірвався з її вуст, а слідом я відчув тремтіння, що пробігло витонченим тілом. У кінчиках пальців з’явилося поколювання від бажання торкатися, вивчати та дарувати більше ласки. Мені хотілося увібрати в себе аромат самої Еріки, щоб відчувати його завжди і скрізь. Як же неперевершено пахло її ніжне тіло.

Серце в грудях забилося швидше, поширюючи дивовижне тепло по венах, яке, пройшовши свій шлях, зосереджувалося внизу живота. Здавалося, що навіть голова почала паморочитися від масштабу задоволення, яке я відчував. У тому моменті весь сенс життя раптом зменшився до розмірів дівчини, яка сиділа на моїх колінах, муркотіла в моїх обіймах, вигиналася назустріч моїм дотикам.

Реакція Еріки у відповідь не змусила себе довго чекати. Вона міцніше стиснула мої стегна своїми і присунулася ближче, а мій приглушений стогін потонув у нестерпно солодкому поцілунку. Як тільки наші губи знову зіткнулися, язики відразу знайшли один одного і злилися воєдино, виконуючи відомий лише їм танець бажання.

Під долонями я відчував розпалену шкіру Еріки, але цього було так мало. Відсторонившись усього на секунду, я швидко зняв через голову худі та ще міцніше притиснув її до себе. Жодна дівчина ніколи не збуджувала мене так, як це робила Еріка. Це було щось зовсім нове для мене, зовсім неймовірне і дуже приємне. Через тонкий матеріал наших майок я відчував її м'які груди, а уява домальовувала все те, що не могли бачити очі. Я боготворив Еріку і мріяв лиш про те, щоб покрити поцілунками кожен дюйм її оксамитової шкіри, кожен вигин витонченого тіла.

Перервавшись, я залишив доріжку з поцілунків, починаючи від вінки, що пульсувала на шиї, закінчуючи ямкою за вухом, яка знову подарувала мені солодкий напівстогін. Взявши за підборіддя, Еріка повернула мене до себе та шалено сексуально прикусила куточок нижньої губи. Тієї миті мені хотілося покласти її на спину, накриваючи своїм тілом, і цілувати, поки не попросить зупинитися. А якщо захоче більшого, то дати їй це, ні секунди не сумніваючись.

Еріка схилилася і збито прошепотіла:

— Мені подобається, коли ти там цілуєш.

Я хотів було уточнити, де саме, але вона кінчиком язика лизнула мочку вуха, а потім прихопила губами, після чого нормально думати вже не виходило. Бажання було настільки сильним, що завдавало майже фізичного болю. У мене ледве виходило справлятися з наростаючим тремтінням у тілі.

Стягнувши із шовковистого волосся Еріки гумку, я запустив у нього праву руку і, притримуючи потилицю, притягнув до себе для нового поцілунку. Наші язики спліталися, наче востаннє, а тіла так і тулилися одне до одного, ніби між нами була ціла прірва. Мені здавалося, що я перестав дихати, та й повітря мені було зовсім не потрібне. Ми разом потопали у відчуттях дотиків, які дарували один одному, забувши про зовнішній світ.

1 ... 131 132 133 ... 211
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"