Читати книгу - "Мелодія нашої осені, Тая Стрельцова"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Вже за сорок хвилин Марк був у неї біля гуртожитку з велетенським букетом хризантем.
— Марк! Що сталось? — вискочила з гуртожитку, щойно він написав, що приїхав.
— Яна, на вулиці не літо! — миттю зняв куртку і накинув їй на плечі.
Спішила. Вибігла в самому спортивному костюмі.
— У тебе все добре? Ти написав, що ми не побачимось, і от тепер приїхав несподівано… — говорила схвильовано.
Він з таким теплом подивився на неї, а потім схопив у обійми, притиснув до себе і прошептав:
— Пробач.
— За що? — глянула здивовано.
— Написав, не подумавши, — посміхнувся і поцілував її.
Відступив на крок, відкрив задні двері й дістав букет.
— Це тобі.
— Вау! Яка краса! Дякую!
Марк знову обняв її і цього разу поцілував.
— Я дуже скучив, — сказав прямо в її губи.
— Я теж, — посміхнулась.
— У тебе на сьогодні ніяких справ?
— Ні.
— Чудово! Є пропозиція. Давай проведемо вечір у затишній домашній обстановці? Їдьмо до мене? Замовимо вечерю, поговоримо…
— Добре, — кивнула. — Я тільки букет швиденько поставлю у воду і переодягнусь.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мелодія нашої осені, Тая Стрельцова», після закриття браузера.
