Читати книгу - "Північний вітер"

в он-лайні? Може, вип’ємо червоного вина? Кожен на одинці із собою, звісно. Мушу зізнатися Вам, що я вже п’ю третій келих. (Якщо Ви взагалі не п’єте вина, то збрешіть мені й скажіть, що часом залюбки можете випити келишок чи пляшку вина просто так, без нагоди. Я, власне, не терплю два типи чоловіків: п’яничок і геть непитущих.)

RE:

Вип’ю ще четвертий келих, доки не нап’юся. Даю Вам останній шанс сьогодні.

RE:

Прикро, що шансом Ви так і не скористалися.

На добраніч.

Наступного дня

Тема: Прикро

Люба Еммі, мені насправді дуже прикро, що я пропустив нашу опівнічну зустріч біля комп’ютера. Інакше я залюбки випив би келих вина з Вами, за Ваше здоров’я та проти віртуальної анонімності. А можна мені білого, а не червоного вина? На щастя, я не мусив би Вам брехати: я не п’яничка, але непитущим себе назвати не можу. Відтак я частіше п’яний, аніж тверезий. От, наприклад, Марлен (пригадуєте її?) не пила і краплі алкоголю. Вона його не зносила. Ба більше, вона не зносила ані краплі алкоголю, що його пив я. Розумієте? У такі моменти люди починають емоційно жити одне проти одного. П’ють або обоє, або не п’є ніхто.

Отож, як я вже казав: дуже прикро, що я не зміг пристати на Вашу опівнічну заманливу пропозицію. На жаль, повернувся додому надто пізно. Наступного разу неодмінно складу Вам компанію.

Лео.

Двадцять хвилин потому

RE:

Надто пізно повернувся додому. Лео, Лео, де це Ви ночами бродите? Невже тут замішана наступниця Марлен? Якщо це так, то мусите мені все докладно про цю жінку розповісти, щоб я могла Вас відмовити від зустрічей із нею. Інтуїція підказує, що Вам рано зустрічатися із жінками, Ви ще не готові до наступних стосунків. І взагалі, у Вас є я. Створений Вами образ мене набагато ближчий до Вашого ідеалу жінки, ніж якась не знати звідки прийшла нова знайома з якогось прикрашеного червоним оксамитом бару (для одиноких професорів-ведмедів) о другій годині ночі, а то й пізніше. Тож у майбутньому залишайтеся ліпше вдома, ми з Вами ближче до опівночі вип’ємо по келишку вина (гаразд, нехай вже білого). Після цього Ви втомитеся, підете спати, щоб наступного дня натхненно писати нові листи богині зі своїх фантазій Еммі Ротнер. Зробімо так, згода?

Дві години потому

AW:

Люба Еммі, як же приємно, що Ви знову влаштовуєте мені такі чарівні сцени ревнощів. Знаю, це так по-італійськи, але мені однаково сподобалося. Щодо моїх знайомств із жінками, то гадаю, що ми ставитимемося до них так, як до Вашого чоловіка, двох дітей і їхніх шести бурундуків. Тут усе це не має значення! Тут нас лише двоє: Ви і я. Ми триматимемо зв’язок, допоки одному з нас не забракне повітря чи бажання спілкуватися далі. Проте я не вірю, що це буду я.

Приємного весняного дня.

Ваш Лео.

Десять хвилин потому

RE:

Щойно згадалося: що там з нашою зустріччю та грою «впізнай мене»? Вам більше не хочеться? Невже й справді мушу хвилюватися щодо цієї дівки з бару? То що, давайте зорганізуємося на післязавтра (неділю), 25 березня, з 15 години у переповненому кафе «Г’юбер»? Згода?

Еммі.

Двадцять хвилин потому

AW:

Ні, Еммі, на жаль, ні. Я залюбки б упізнав Вас, але вже маю плани на ці вихідні. Завтра ввечері лечу до Праги, так сказати «в особистих справах». Утім, наступної неділі можемо спробувати.

Хвилину потому

RE: