Читати книгу - "Приліпи! Ефективність ідей: чому одні досягають успіху, а інші зазнають невдач"

Наші ідеї повинні бути лаконічними, оскільки за один раз ми здатні запам’ятати обмежену кількість інформації. Але уявіть, що ви визначили основу своєї ідеї і зрозуміли, що кількома словами її не описати. Як бути у таких випадках? Завдяки наступній вправі ви зрозумієте, наскільки лаконічність є важливою та як можна вкласти більше інформації у стисле повідомлення.

Ось правила вправи. У вас є не більше десяти-п’ятнадцяти секунд для перегляду літер, що подані нижче. Тоді згорніть книжку, візьміть аркуш паперу та запишіть те, що запам’ятали. Застереження: до закінчення вправи не перегортайте сторінку.

Д ФКФБ РНАТ ОНАС АДПС

Як і більшість людей, ви, ймовірно, запам’ятали від семи до десяти літер. Це небагато. Лаконічність справді має важливе значення, адже кількість інформації, яку ми можемо обробити за один раз, є обмеженою.

Тепер перегорніть сторінку та виконайте вправу ще раз.

Ми не змінили літер чи їхнього порядку. Ми лише по-іншому їх згрупували. У вас знову є десять-п’ятнадцять секунд, аби переглянути літери, тоді згорніть книгу та перевірте свою пам’ять.

ДФК ФБР НАТО НАСА ДПС

Цього разу ви, скоріш за все, продемонстрували кращий результат. Через те, що літери набрали змісту, їх стало легше запам’ятовувати. На першому етапі вправи ви намагалися запам’ятати «сиру» інформацію. На другому етапі ви запам’ятовували поняття: Джон Фітцджеральд Кеннеді, Федеральне бюро розслідувань, НАТО, НАСА, Державна податкова служба.

Хвилиночку. Але чому «Джон Ф. Кеннеді» запам’ятовується легше, ніж випадкові літери Д, Ф, К? Адже з Джоном Кеннеді пов’язано значно більше інформації, ніж із простими літерами! При згадці Джона Кеннеді на думку спадає стільки асоціацій: політика, зв’язки, вбивство, його відома родина. Якби ми прирівняли процес запам’ятовування до важкої атлетики, було б смішно думати, що «підняти» Джона Ф. Кеннеді легше, ніж три звичайні літери!

Звісно, секрет полягає у тому, що ми не «піднімаємо» Джона Ф. Кеннеді. Уся робота, пов’язана із запам’ятовуванням, уже виконана. Ми вже накачали ці м’язи — поняття «Джон Ф. Кеннеді» та все, що з ним асоціюється вже закарбоване у нашій пам’яті. Під час вправи ми лише запам’ятовуємо вказівку на цю інформацію і, таким чином, ставимо одну галочку в нашій пам’яті. При запам’ятовуванні окремих літер ми ставимо три окремі галочки. Тому й не дивно, що одна одиниця інформації (або одна галочка) запам’ятовується легше, ніж три.

То й що? Це ж лише дрібниці! Ось до чого ми ведемо: ми вже продемонстрували, що лаконічні ідеї є більш «липкими», однак самої лаконічності недостатньо. Справжню цінність становлять змістовні ідеї. Тож аби створити змістовну лаконічну ідею, вам необхідно кількома словами передати глибоке значення. Як цього досягти? Для цього застосовуйте галочки. Розставляйте їх на пам’яті своєї аудиторії. Використовуйте те, що там уже закладено.

Ми вже демонстрували вам ситуації, в яких одна проста ідея чи кілька таких ідей виконували функцію орієнтира поведінки. Однак будемо відвертими: більшість людей займається складними справами. Ми не намагаємося довести, що такі складні сфери діяльності, як юриспруденція, медицина, будівництво, програмування, педагогіка, можна звести до двох-трьох головних принципів. Звісно, ми не можемо замінити усі складові архітектурного мистецтва простою лаконічною ідеєю («Будуйте так, щоб споруда не завалилася»).

Таким чином, ми підходимо до ще одного важливого питання: як перетворити початківця на досвідченого архітектора? Як складність випливає з простоти? Ми доведемо, що складність досягається через вміле застосування простоти. Правильний підхід до формування простих ідей може забезпечити і їх одночасну багатогранність.

Дозвольте пояснити вам, що таке «помéло» (якщо вам відоме це поняття, вдайте, що нічого про нього не знаєте).

Пояснення 1: Помéло — найбільший цитрусовий фрукт. Плід вкритий товстою, проте м’якою шкіркою, яка легко чиститься. Колір зрілих плодів варіює від світло-жовтого до коралового, а смак — від соковитого до дещо сухого та від кисло-солодкого до гіркого.

Невелике запитання: беручи до уваги це пояснення, чи змішали б ви сік помéло та апельсина, сподіваючись на неймовірний смак? Складно відповісти, еге ж? А тепер прочитайте альтернативне пояснення:

Пояснення 2: Помéло — це, по суті, грейпфрут великого розміру з дуже товстою, проте м’якою шкіркою.

Після прочитання другого пояснення у вашій пам’яті виникає галочка, яка стосується відомого вам поняття — грейпфрута. Коли ми кажемо вам, що помéло схожий на грейпфрут, ви уявляєте грейпфрут. Тоді ми кажемо, що він великого розміру, і ваш уявний грейп­фрут також збільшується.

Ми показали вам спосіб вивчення нових понять через призму вже відомого концепту. У цьому випадку концептом є «грейпфрут». «Грейпфрут» — це схема (схема — це термін, який ми запозичили з психології; ми вживатимемо його протягом всієї книги).

Психологи визначають схему як сукупність типових ознак певного поняття чи категорії. Схеми складаються з попередньої інформації, яка зберігається у нашій пам’яті. Якщо якась людина каже вам, що бачила дивовижний новий спортивний автомобіль, вам на думку спадає типовий образ. Ви знаєте, як виглядають спортивні авто, — невеликі, з двома дверцятами, відкидним верхом. Якщо ви уявляєте, що автомобіль їде, то він їде швидко. Він, найімовірніше, червоного кольору. Так само схемі «грейп­фрут» притаманна сукупність певних ознак: жовто-­рожевий колір, гіркий смак, кругла форма тощо.

Активізувавши схему «грейпфрут», ми змогли пояснити, що таке помéло значно швидше, ніж якби нам довелося перелічувати всі ознаки цього фрукта. Крім цього, зауважте, що тепер вам стало значно легше відповісти на запитання стосовно змішаного соку. Ви знаєте, що грейп­фрутовий сік чудово поєднується з апельсиновим, тому схема «помéло» переймає цю властивість від схеми «грейп­фрут». До речі, перше пояснення складається із самих схем: «цитрусовий фрукт», «шкірка», «гіркий». Друге пояснення піддається кращому розумінню через те, що «грейпфрут» — це схема вищого рівня, до складу якої входять простіші схеми.

Завдяки схемам ми розуміємо та запам’ятовуємо друге пояснення краще. Розглянемо два визначення помéло через призму структури перевернутої піраміди. Де тут лід? У першому поясненні функцію ліду виконує слово­сполучення «цитрусовий фрукт». Після ліду чітка ієрархія не простежується. Хтось запам’ятає інформацію про шкірку («товста, проте м’яка шкірка, яка легко чиститься»), хтось — про колір («від світло-жовтого до коралового»), а хтось — про смак.

У другому поясненні лідом виступає фраза «помéло — це, по суті, грейпфрут». Друга теза — великий розмір. Третя теза — товста, проте м’яка шкірка.

Через півроку із двох пояснень