Читати книгу - "Далекий простір"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– А Окс добре попрацював над вами, – сказав «лікар».
– Я ненавиджу вас!
– Усе це нерви, молодий чоловіче. Припустимо, «море», як ви сказали, «небо». Ну, візьміть усі ці мільйони, поведіть їх уздовж води, розкажіть їм про нескінченність…
– Я повів би, – мовив Габр.
– І це не було б знущанням? Ви хотіли б, щоб люди страждали, знаючи, що ваша істина їм недоступна? Чи не краще залишити істину при собі, а людям залишити їхнє щастя?
– Нехай страждають, – сказав Габр. – Істина ніколи не була знущанням. Це ви знущаєтеся над людьми, приховуючи від них те, про існування чого самі знаєте.
– Ви знову забули, що я лише намагаюся стати на вашу позицію, уявити собі за вашими словами ваше галюцинаційне бачення світу. Сам я не вірю у вашу «іншу реальність». Але відповім на ваше звинувачення: людина не повинна страждати. Підіть запитайте їх, чи згодні вони страждати?
– Ви ховали від них істину, ви оберігали їх від страждань – і зробили їх дрібними, затхлими, жалюгідними. На них шкода дивитися.
– Це ваша точка зору. Вони щасливі. Вони швидше пошкодують вас. Ось ваша подруга: вона дуже вас шкодує, просить вам допомогти. Вона випросила для вас третє, найкраще відділення. Не вони у себе, а ви у них викликаєте жалість. Ваша манія величі для них лише підстава вас жаліти. Ви хворі, ви марите.
– Ви знущаєтеся наді мною.
– Ні. Не вони, а ви глибоко нещасна людина. Втім, я вас поважаю: ви стільки взяли на себе.
«Лікар» підвівся.
– Заспокойтеся і подумайте над тим, про що ми говорили. Я зазирну до вас завтра.
Габр залишився наодинці. Але думати він ні про що не міг.
Записи в особовій картці зведеного журналу
«Черговий Карк Овл. Прибув: 2149 день 8-го сектора 17-го числення. Доставлений службою екстреної допомоги. Попередній діагноз: ПДП в реактивній стадії. Поміщений до бокс-камери. Подвійна доза біцефрасолу і заспокоювач Зобра, три таблетки.
2150 день 8-го сектора 17-го числення. Черговий Зил Тірп. Поводився неспокійно, вимагав «визволення», на вмовляння не реагував. Годування примусове, через шланг. Виявляє агресивність. Подвійна доза біцефрасола і заспокоювач Зобра в ампулах (три ін’єкції).
2151 день 8-го сектора 17 числення. Черговий Кар Олт. Результати аналізів: підвищення гормону Х-В-4-омега в крові. Мозкоскопія: осередок збудження в районі таламусів. Рекомендована блокада спинного мозку з подальшою нейроскопією таламусів. Рекомендований усний психогенез. Продовжено біцефрасол і заспокоювач Зобра в тих самих кількостях.
2152 день 8-го сектора 17-го числення. Черговий Вор Омк. Психологічний криз, що супроводжувався вигуками у вигляді погроз, вимогою зустрічі зі знайомою дівчиною, плювками. Застосовано електрошок потужністю 18 сил, після чого хворий весь день спав. Біцефрасол в тих самих кількостях.
2153 день 8-го сектора 17-го числення. Черговий Карк Овл. Після розмови з психософом ступорний стан аж до другого годування. Їв сам, після чого тихо попросив звільнити його з бокс-камери. Аналіз клітин гіпоталамуса: галюцинаційна напруга в ділянці Альфа, дегенеративні зміни в ділянці мембрани. Біцефрасол, дві дози, заспокоювач Зобра, одна ампула. Рекомендовано синтезатор 2-Х-Г в ділянку спинного мозку».
У відділення екстреної дії 4-го відділу Міністерства контролю
Окс Нюрп. Знешкодити.
1-й заступник Голови Державного контролю
Ліоз (II)
Приймальня являла собою щось оточене з усіх боків близькими стінами, Габр відчував їх зліва і справа, спереду і ззаду. І хтось сидів перед ним, глибоко дихав.
Габр намацав лавку і сів.
– Це ти, Ліоз?
– Так, – відповів знайомий голос.
– Чому тебе так довго не було? Я так чекав тебе першого дня. І другого. Тільки ти одна знаєш, що я тут.
– Я не могла, – голос Ліоз тремтів. – Мені було погано.
– Чому?
– Коли тебе відвезли, я відчула, що нічого не можу робити, зі мною щось сталося. Здається, я потім знепритомніла.
– Я так чекав тебе, – сказав Габр. – Мені немає з ким поговорити, порадитися. Я тут наглухо замкнений від усіх.
– Я не могла, – сказала Ліоз.
– Як же ти сама, непритомна…
– Я… Зі мною була мама.
– Мама? – здивувався Габр. – Вона приїхала до тебе? Ти що, їй розповіла?
– Ні, – відповіла Ліоз. – Я… Я сама поїхала до батьків.
– Коли?
– Відразу… Зрозумій, мене раптом такий жах охопив, так стало самотньо.
– І вони пожаліли тебе?
– Я не могла. Я хотіла поїхати за тобою, але… Я дзвонила, вони сказали, що тебе не треба турбувати.
Габр підвівся і підійшов до Ліоз, намацав її плече.
– Ліо, – промовив він, сідаючи поруч. – Ліо, ти зробила жахливу помилку. Але я не звинувачую тебе, ти нічого не розумієш. Ліо, допоможи мені вибратися звідси. Я хочу бачити. Вони наклали мені на очі пломби, і скоро все буде скінчено, вони щодня годують мене якоюсь гидотою. Ліо, я не можу тут, зрозумій… Ти ж іще… ти ще любиш мене? Ми втечемо звідси далеко, чуєш? До моря, до гір. Я буду розповідати тобі про те, що бачу, через мене ти відчуєш цю безкінечність. Я розповім тобі про красу, про Бога, про далекий простір, який навколо… Тільки… тільки вір мені, чуєш? Я буду добувати їжу, це можливо. Зовсім не обов’язково їжа доставляється Центральним розподільником. Якщо людина бачить, вона здатна добути собі їжу сама, вона може бути незалежною. Ми будемо найщасливіші у світі, тільки допоможи мені вибратися звідси. Ти повинна зв’язатися з однією людиною, дати їй знати… Ліо, дорога моя, ти ж віриш мені, нашому щастю?
– Ні! Ні! – прорізав повітря істеричний крик. – Я не можу! Ти повинен лікуватися. Повинен! Тебе врятують! Мені обіцяли! Тебе вилікують!
– Ліо! Я здоровий, чуєш? – він схопив її за плечі. – Я просто почав бачити, я абсолютно здоровий.
– Це галюцинації! Пусти мене! Тебе вилікують! Ти спочатку маєш одужати, і ми зустрінемося. Потім, потім!
– Ліо! Куди ти? Що з тобою?
Він почув, як вона впала, забилася в судомах.
– Ліо, не зрадь мене, чуєш?
Але у відповідь він почув лише завивання, а потім чийсь твердий голос над самою його головою сказав йому:
– Припиніть мучити дівчину. Відведіть його.
Чиїсь руки схопили його з обох сторін і потягли.
– Ліо! – закричав Габр. – Я твій, чуєш? Не вір їм, Ліо!
Запис в особовій картці зведеного журналу
«2156 день 8-го сектора 17-го числення. Черговий Карк Овл. Психологічний криз після побачення. Консиліум
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Далекий простір», після закриття браузера.
