Читати книгу - "Rework"

одне завдання й тоді беретеся до наступного. Ніхто не любить застрягати на одному нескінченному проекті, у якому не видно чіткої лінії фінішу. Рити шанці цілих дев’ять місяців і не мати результату, що його можна було б продемонструвати, — таке реально зіпсує настрій будь-кому. Зрештою ви попросту перегоряєте. Щоб підтримувати енергію поступу й вашу мотивацію на належному рівні, сформуйте звичку здобувати маленькі перемоги на шляху до мети. Навіть незначне просування може дати позитивний поштовх вашій роботі. Чим більше часу забирає якась справа, тим менше ймовірно, що ви доведете її до кінця.

Коли ви спершу щось зробите, а тоді запропонуєте це споживачам — тоді ви відчуєте приплив позитивних емоцій. Запланувати меню на рік наперед — це нудно. Придумати нове меню, подати страви, а потім отримати відгуки — ось це захоплює! Тому не чекайте надто довго, бо ризикуєте загасити вогонь свого ентузіазму.

Якщо ж ви конче мусите працювати над тривалим проектом, спробуйте виділяти один день на тиждень (або один на два тижні) для маленьких перемог, які будуть підживлювати ваш ентузіазм. Маленькі перемоги дадуть вам нагоду порадіти і стануть джерелом добрих новин. А ви ж бо потребуєте безперервного потоку добрих новин. Коли кожні два тижні ви можете оголосити про щось нове, це додає енергії вашій команді, а клієнтам — створює привід потішитися.

Отже, запитайте себе: «Що ми можемо зробити за два тижні?» А тоді зробіть це. Випустіть продукт у світ і дозвольте людям користуватися ним, чи покуштувати, чи погратися. Чим швидше продукт опиниться в руках споживача, тим краще для вас.

Не будьте героєм

У багатьох випадках краще облишити безнадійну справу, ніж виявляти трудовий героїзм. Наприклад, ви думаєте, що якесь завдання можна виконати за дві години. Але минає чотири години, а ви зробили справу тільки на чверть. Ваша типова реакція на цю ситуацію буде така: «Я ж не можу отак взяти й покинути цю справу, я ж уже витратив на неї аж чотири години!» І тут ви переходите в режим героїчної поведінки. Ви твердо налаштовані завершити справу (і злегка збентежені тим, що досі цього не вдалося зробити). Ви накидаєте свій уявний плащ супермена і закриваєтеся від зовнішнього світу.

Часом така надмірна концентрація зусиль спрацьовує. Та чи варта шкурка вичинки? Вочевидь — ні. Завдання вартувало зусиль у межах тих двох годин, що ви планували витратити на нього, але не шістнадцяти. За ці шістнадцять годин ви могли б переробити безліч інших справ. Крім того, ви відрізали себе від зворотного зв’язку, а це може завести вас ще далі на манівці. Навіть героям часом потрібнен свіжий погляд когось стороннього, хто б допоміг їм узгодити стан справ із реальністю.

Цю ситуацію ми випробували на власному досвіді. І вирішили так: якщо якесь завдання забирає в одного з нас більш ніж два тижні, до нього мають підключитися колеги, аби поглянути на справу свіжим поглядом. Можливо, вони не працюватимуть безпосередньо над цим завданням, але принаймні зможуть оцінити його і внести свою лепту. Часом очевидне розв’язання лежить просто на поверхні, але ви так глибоко занурені в проблему, що просто його не бачите.

Не забувайте, що це очевидне рішення може полягати, зокрема, й у тому, аби облишити розпочату справу. Люди часто автоматично асоціюють відступ із поразкою, але іноді саме таке рішення є єдиним правильним. Якщо ви вже витратили купу часу на роботу, яка того не варта, покиньте її. Вам не повернути змарнованого часу. Найгірше, що ви можете зробити в цій ситуації, — це й далі його марнувати.

Ідіть спати

Відмовляти собі у сні — погана ідея. Справді, у вас з’явиться кілька додаткових годин для роботи, але незабаром вам доведеться заплатити за них сторицею — втратою креативності, погіршенням морального стану та настрою.

Дуже зрідка, як виняток, ви можете влаштувати собі всенощну роботу — звісно, якщо ви усвідомлюєте ймовірні наслідки. Але не перетворюйте це на звичку. Якщо це стане вашим постійним стилем роботи, то вам не оминути негативних змін у власній поведінці. Хочете знати, які риси характерні для людини, котра хронічно недосипає?

Упертість. Коли людина перевтомлена, їй завжди здається, що простіше торувати раніше обраний шлях, яким би поганим він не виявився, ніж визнати його помилковим. Лінія фінішу виглядає як постійний міраж, і ви все блукаєте й блукаєте пустелею.

Утрата креативності. Коли ви мало спите, то креативність є тією якістю, що ви втрачаєте однією з перших. Людей, які досягають удесятеро кращого результату, ніж більшість, вирізняє зовсім не вдесятеро більша працездатність, а винахідливість — тобто вміння знаходити рішення, що вимагають удесятеро менших зусиль. Без належного сну у вас немає шансу знаходити такі рішення.

Низький моральний дух. Коли через недосипання ваш мозок працює в обмеженому режимі, він полюбляє перемикатися на другорядні завдання. Приміром, на читання ще однієї статті про щось неважливе. Перевтома позбавляє вас мотивації вирішувати важливі проблеми.

Дратівливість. Недосипання суттєво зменшує вашу здатність залишатися терплячим і терпимим. Якщо ви зіткнулися з людиною, яка поводиться як останній бовдур, то з високою ймовірністю можна припустити, що ця особа потерпає від недосипання. Ми перелічили лише деякі з негативних поведінкових змін, що відбуваються з людиною, яка недостатньо спить. Попри це, є люди, котрі сприймають свою відмову від нормального сну з мазохістським почуттям гордості. Вони навіть хваляться тим, наскільки втомилися. Проте хвалитися тут нічим. Їхній стиль роботи неодмінно вийде їм боком.

Ваші розрахунки помилкові

Усі ми хибимо в розрахунках. Ми думаємо, що можемо вгадати, скільки часу потребуватиме та чи інша справа, але насправді не маємо про це анінайменшої гадки. Ми передбачаємо, що все відбуватиметься відповідно до найбільш сприятливого сценарію, без жодних затримок, але вони неминуче стаються. Бо реальність ніколи не слідує найбільш сприятливому сценарію.

Саме тому розрахунки, складені на тижні, місяці й роки наперед, є не більш ніж фантазіями. Правда ж полягає в тому, що ви попросту не знаєте, що відбудеться через такий тривалий час.

Як часто ви вирушали до продуктової крамниці з думкою, що ця справа відбере у вас кілька хвилин, а в результаті вона відбирала цілу годину? А пригадуєте, ви узялися прибирати на горищі й на це заняття згаяли цілий день замість кількох годин, як планували? Або буває й навпаки: ви виділили чотири години на розчищення граблями подвір’я, а насправді впоралися за півгодини. Треба визнати, що ми, люди, просто не наділені здатністю правильно розраховувати.

Навіть у таких простих побутових справах наші розрахунки часто руйнуються під впливом одного чи кількох чинників. Якщо ми не можемо правильно розрахувати час у межах кількох годин, то чи можна сподіватися на правильність розрахунків щодо виконання піврічного проекту?

До того ж ми не просто трохи помиляємося, коли прикидаємо, скільки часу забере те чи се, — ми помиляємося дуже сильно. Це означає, що, коли ви припускаєте, що проект вдасться реалізувати за шість місяців, ви можете жорстоко помилятися. І йдеться не про сім місяців замість півроку, а швидше про рік замість півроку.

Саме тому бостонський проект швидкісної автотраси Big Dig був закінчений на п’ять років