Читати книгу - "Спартак, Рафаелло Джованьолі"

Талант — у старовину найбільша одиниця міри ваги, близько 26 кілограмів. Талантом називалася також найвища грошова одиниця.

Таран — у стародавніх народів зброя для зруйнування стін. Вона складалася з підвішеної на ланцюгах або канаті товстої довгої колоди з важким металевим наконечником. Таран розгойдували і вдаряли ним у стіну.

Тарана — ім'я галльської богині грому і блискавки.

Тартар — за віруванням греків, похмура безодня у підземному царстві, де мучилися грішники.

Тевтони — старогерманське плем'я, яке при вторгненні в Південну Європу (Галлію) було розгромлене римським полководцем Марієм у 102 р. до нашої ери.

«Тінь запрошеного» — у стародавніх римлян запрошений гість мав право привести з собою кого-небудь з своїх друзів, і друг називався його тінню.

Терми — (від грецького слова «термос» — теплий) — староримські громадські лазні. Відзначалися великими розмірами і розкішним оздобленням.

Терунцій — дрібна мідна монета.

Тетрархи — титул цей у межах Римської імперії носили правителі деяких областей.

Тетуан — божество у стародавніх галлів.

Тібр — річка в Італії, протікає через місто Рим, впадає у Тірренське море.

Тієст — за одним з грецьких сказань, Тієст убив свого зведеного брата Хрізіппа.

Тірренське море — частина Середземного моря між Італією і островами Корсікою, Сардінією, Сіцілією.

Тога — одяг стародавніх римлян, який вони починали носити, досягнувши громадянського повноліття. Тога робилася з довгої шерстяної тканини, яка перекидалася навколо тіла, починаючи з лівого плеча. Права рука була відкрита.

Тор — за віруваннями старогерманських народів, бог війни.

Триба — все римське населення ділилося по округах. Населення кожного округу називалося трибою. На загальних зборах громадяни голосували по трибах.

Трибун воєнний — у стародавньому Римі начальник легіону. їх було шість, і вони командували по черзі, по два місяці кожний. Трибуни народні — представники і захисники плебеїв, обиралися останніми і мали право припиняти рішення службових осіб, спрямовані проти плебеїв.

Трикліній — у стародавньому Римі кімната, що служила їдальнею. Слово «трикліній» значить три ложа. Звичайно в їдальні стояло три ложа, з трьох боків стола. Римляни не сиділи, а возлежали під час їжі, спираючись лірою рукою на подушку.

Трирема — у римлян судно з трьома ярусами гребців.

Тріумфатор — полководцеві, який здобув велику перемогу, за постановою Сенату виявляли особливі почесті, які називалися тріумфом. Тріумфатор у пурпурній тозі, з лавровим вінком на голові в'їжджав на позолоченій колісниці в Рим. За ним вели полонених і несли воєнну здобич.

Туніка — у стародавніх римлян біла шерстяна сорочка без рукавів або з короткими рукавами.

Тускульське вино — так називалося вино з виноградників в околицях стародавнього міста Тускула, що знаходилося на відстані 24 кілометрів од Рима і було забудоване дачами багатих римлян.

Утіка — стародавнє місто на півночі Африки, поблизу Карфагена. Тут покінчив самогубством республіканець Катон Молодший, відомий під іменем Катона Утічного.

Фавн — за староримськими віруваннями, бог лісів і полів і покровитель тварин, те саме, що у стародавніх греків Пан.

Фалернське вино — вино з виноградників Фалернської області в Італії, славилося в старовину своєю високою якістю.

Фасції — див. ліктори.

Фермопільський герой — так називали Леоніда, царя Спарти (держава у стародавній Греції), який у 480 р. до нашої ери загинув разом з своїм загоном у нерівному бою, захищаючи прохід через Фермопільську гірську ущелину від військ персидського царя Ксеркса.

Фортуна — за староримськими віруваннями, богиня щастя і випадку. її зображували на кулі або колесі з зав'язаними очима.

Форум — майдан, на якому відбувалися народні збори і обговорювались усі громадські справи.

Фракія — область у стародавній Греції. В І ст. до нашої ери була підкорена Римом. Фракійці — войовничий народ, який населяв стародавню Фракію.

Фрея — богиня скандінавської і германської міфології, дружина Вотана (Одіна).

Фурії — див. Еріннії.

Харон — за старогрецькими віруваннями, старик-човняр, який перевозив душі померлих через річку Ахеронт у царство мертвих. Греки клали в рот померлому монету, щоб він міг заплатити за перевіз.

Хламида — грецький чоловічин верхній одяг, його носили у вигляді мантії з застібкою біля шиї.

Цезар Гай Юлій — знаменитий полководець і державний діяч стародавнього Риму, народився близько 100 р. до нашої ери. Щоб добитися влади, уклав таємний договір з Крассом і Помпеєм для спільного управління державою. Обраний консулом, прославився завоюванням Галлії (Галлія займала значну частину Західної Європи, починаючи з Північної Італії і кінчаючи Германією, до річки Рейну). Вступивши в боротьбу з Помпеєм, переміг його і став диктатором. У 44 р. до нашої ери проти нього була організована змова прибічниками республікансько-аристократичної партії, і він був убитий під час засідання Сенату. Один з його убивць був Кассій, який згадується в романі «Спартак».

Цензор — службова особа, яка завідувала оцінкою майна (цензу) громадян для оподаткування їх податком. На цензорі лежав також обов'язок стежити за поведінкою громадян.

Центуріон — сотник, командир центурії — загону в 100 чоловік, — який складав частину римської когорти.

Церера — за староримськими віруваннями, богиня землеробства.

Цінна Луцій Корнелій — римський консул 87–86 pp., ворог Сулли, один з вождів народної партії. У 84 р. до нашої ери був убитий під час бунту, що спалахнув у військах.

Ціцерон Марк Туллій — славетний римський оратор, політичний діяч і письменник. Жив у 1 ст. до нашої ери. Він розкрив змову Катіліни проти Сенату, за що одержав від Сенату титул «батька вітчизни». У 43 р. до нашої ери був убитий за наказом тріумвіра Марка Антонія.

«Чорний день» — деякі дні місяця вважалися римлянами «чорними», тобто такими, що приносять нещастя тому, хто в ці дні починав якусь справу.

Югурта — цар Нумідії (в Африці, тепер Алжір), довго вів війну з Римом (Югуртинська війна) і остаточно був переможений римським полководцем Марієм у 105 р. до нашої ери.

Юнона — за старогрецькими віруваннями, дружина Юпітера, богиня-покровителька сімейного життя.

Юпітер — за староримськими віруваннями, головний з богів, який керує небом і землею. Одне з його прізвиськ «Громовержець».

Юпітер Статор («статор» значить «той, що зупиняє») — одна з назв Юпітера, яка вказувала, що він дає воїнові стійкість і утримує його від утечі.

Янус Верхній — один з римських храмів, присвячений богові Янусу, — богові дверей, входу і виходу, покровителеві всякого початку (в часі і в дії).

Примечания

1

Аннотоція і лист Гарібальді не належать до цієї книжки. Я взяв на себе сміливість