Читати книгу - "Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933"

А., Яшек, М. Десять років української літератури (1917–1927) / за ред. С. Пилипенка; Інститут Тараса Шевченка. Т. 2. Організаційні та ідеологічні шляхи української радянської літератури. 2 вид. Харків, 1930. С. 624. (У нашому виданні цитату подано за: Хвильовий, Микола. Твори: в 5 т. Нью-Йорк: Слово, Смолоскип, 1983 р. Т. 4. С. 595–599. — у дужках прим. наук. ред.)

582

Хвильовий, М. Кричуще божество. Пролітфронт, 1930. № 1. С. 247–252; Хвильовий, М. Чим причарувала «Нова Генерація» тов. Сухино-Хоменка. Пролітфронт. 1930. № 3. С. 229–269; Кириченко, Н. Апологети куркульства. Пролітфронт. 1930. № 7–8. С. 269–290.

583

Luckyj, George S. N. Literary Politics in the Soviet Ukraine, 1917–1934. New York : Columbia Univ. Press, 1956. Pp. 157, 159, 164–165.

584

Затонський, В. Національна проблема на Україні. [Харків] : Держ. вид-во України, 1927. С. 13.

585

Стандартом праці про On Guardism у літературі вже ще залишається Brown, Edward J. The Proletarian Episode in Russian Literature, 1928–1933. New York, 1953.

586

Див. у: Luckyj, George S. N. Literary Politics in the Soviet Ukraine, 1917–1934. New York : Columbia Univ. Press, 1956. Pp. 231–243, про подальшу долю українських письменників.

587

Довгань, Кость. Українська література і масовий читач. Критика. 1928. № 8. С. 39.

588

Любченко, Аркадій. Його таємниця. Нові дні. Т. 2. 1943. № 5. С. 4–5, 10–12.

589

Григорій Гринько був представником боротьбистів на перемовинах про злиття КП(б)У на засіданні комісії Комінтерну в грудні 1919 року. Тоді ж він і висловив згадане в тексті бачення відносин УСРР та РСФРР у економічній сфері, а зокрема заявив: «Ми розуміємо цю економічну єдність не так, що є дві одиниці, одна з них зникне, і на місці чогось федерального виходить Всеросійський Раднаргосп. Ми думаємо, що необхідно на Україні, якщо мова йде про самостійну (мовою оригіналу — «самостоятельную», — у дужках прим. наук. ред.) Українську республіку, створювати український економічний центр». На наступному раунді таких переговорів, який відбувся до лютого 1920 р., делегацію боротьбистів очолював Михайло Полоз. Перемовини проходили не так, як того бажали більшовики, котрі через Комінтерн готували жорстку резолюцію щодо УКП(б). Однак уже 28 лютого Раковський телеграфував із Харкова, що Гринько запропонував прийняти боротьбистів до КП(б)У на умовах повного підпорядкування, що, зрештою, і сталося в березні 1920 р., коли конференція боротьбистів відмовилася підтримати позицію Полоза й вирішила ліквідувати УКП(б) та влитися до більшовиків без будь-яких формальних умов. (Детальніше про це див.: Єфіменко, Геннадій. Статус УСРР та її взаємовідносини з РСФРР: довгий 1920 рік. К. : Інститут історії України. 2012. С. 133–142, 154–156, 233–237, цитата зі с. 155). — Примітка наук. ред.

590

Див. Розділ II.

591

Ларін, Ю., Кріцман, Л. Нарис господарського життя і організація народного господарства Росії. Київ, 1921. С. 65, цитовано в: Мазепа, І. Большевизм і окупація України: соц.-екон. причини недозрілості сил укр. революції. Львів ; Київ : Знаття то сила, 1922. С. 82–83. Виділення за оригіналом.

592

Резолюція щодо «Господарського будівництва», ухвалена на V з’їзді КП(б)У в листопаді 1920 року. Див.: Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК: в 2-х т. / Ін-т історії партії при ЦК Компартії України, Філіал ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС; [ред. кол. В. І. Юрчук (голова) та ін.]. Київ : Політвидав України, 1976. Т. 1 : 1918–1941. 1976. С. 102.

593

Резолюція щодо «Економічного будівництва», ухвалена на V Всеукраїнському з’їзді рад 1921 року, згідно з цитуванням у: Бабій, Б. М. Українська радянська держава в період відбудови народного господарства (1921–1925 рр.). К. : Вид-во АН УРСР, 1961. С. 91–92. Чубар, який тоді очолював промислове бюро українського ВРНГ, сказав, по суті, те саме на серпневій конференції раднаргоспів українських губерній у 1920 р. Див. також: Чирко, В. А. Коммунистическая партия — организатор братского сотрудничества народов Украины и России в 1917–1922 гг. Москва: Мысль, 1967. С. 221–222. (У грудні 1919 «для керівництва організацією господарчих органів України» при Всеукрревкомі (після реорганізації уряду у лютому 1920 — при Раднаркомі УСРР) було створено комісію на чолі з Власом Чубарем, яка отримала назву Промбюро УСРР (повне найменування — «Організаційне бюро по відновленню промисловості при Всеукрревкомі, пізніше — при Раднаркомі УСРР). Це був суто інструкторський відділ, який не мав управлінських функцій. У грудні 1920 відбулося формальне визнання з боку РСФРР незалежності УСРР та було укладено Союзний робітничо-селянський договір між УСРР та РСФРР. Після цього Промбюро було реорганізовано на Українську раду народного господарства (УРНГ, Укрраднаргосп), якій було надано частину реальних владних повноважень у господарській царині. Тому якщо на V конференції КП(б)У, як і загалом у 1920 р., як правило йшлося про єдність усього господарства, під яким малася на увазі саме економіка РСФРР, то з 1921, в тому числі й на V Всеукраїнському з’їзді рад, уже йшлося про узгодження господарського плану УСРР з РСФРР, про єдиний фронт боротьби, про єдиний господарський план союзу республік тощо. — у дужках примітка наук. ред.)

594

Лобурець, В. Е. Формування кадрів радянського робітничого класу України (1921–1925 рр.). Харків, 1974. С. 6–12.

595

Стаття перша Конституції 1923 року затверджує повноваження всесоюзного уряду, зокрема і його економічну владу. У роботі використано англійський переклад із праці: Meisel, James Н. and Kozera, Howard S, eds. Materials for the Study of the Soviet System: State and Party Constitutions, Laws, Decrees, Decisions and Official Statements of the Leaders in Translation. 2 ed. Ann Arbor, 1953. Pp. 155–156.

596

Carr, Е. Н. Socialism in One Country, 1924–1926. Baltimore, 1970. Vol. 1. Pp. 564–568.

597

Carr, E. H. and Davies, R. W. Foundations of a Planned Economy. 1926–1929. Baltimore, 1974. Vol. 1. Pp. 388, 467–470, 481.

598

Артемовський, А. Організація та наукова робота з'їздів. Життя і революція. 1925. № 1–2. С. 31. Це була перша з низки статей під заголовком «Перший всеукраїнський з’їзд по вивченню виробничих сил та народного господарства України». (Проведення територіальних з’їздів було передбачено рішенням Всеросійської конференції, яка згодом стала називатися І Всесоюзним з’їздом. Тобто згаданий принцип «якщо Росія щось отримує, то Україна також це має отримати» у цьому випадку не було реалізовано. — у дужках