Читати книгу - "Проект «Україна». Австрійська Галичина"

На основі вивчення територіальної приналежності судових повітів Краківського та Львівського судових округів можна встановити територіальне відношення утворених у 1866 р. повітових староств (політичних повітів) до Західної чи Східної Галичини, що відображено у табл. 2.

 Statut für königliche Hauptstadt Lemberg; Wahlordnung für die Gemeinde der königlichen Hauptstadt Lemberg // L. G. Bl. — Jahrgang 1870. — Stück XXII. — Nr. 79. — S. 113–159.

 З метою виходу з кризи імператор уперше призначив австрійським міністром-президентом представника польської шляхти, що символізувало відновлення політичного консенсусу між державою та польською елітою.

 Міністр для Галичини був без міністерства. В уряді він мав представляти інтереси всього краю, проте, зазвичай, вони ототожнювалися ним з інтересами польської шляхти.

 Внаслідок перемоги Пруссії у франко-прусській війні (1870–1871) та створення Німецької імперії під її егідою, Австро-Угорщина втратила свій політичний вплив у німецьких землях, переважно у тих, де панівною релігією був католицизм. Водночас на європейській арені значно похитнулися зовнішньополітичні позиції імперії Габсбурґів, як союзника Франції. Усі ці обставини сприяли розвитку балканського напряму її зовнішньої політики.

 Verordnung des Ministers des Innern vom 9. September 1871, womit die, einigen Bezirkshauptmännern in Galizien übertragene Besorgung von Statthaltereigeschäften im Namen des Statthalters wieder eingestellt wird // R. G. Bl. — Jahrgang 1871. — Stück ХL. — Nr. 109. — S. 292.

 Уперше голосування бюлетенями у краї запроваджувалось на виборах до громадських рад м. Кракова та м. Львова.

 Gesetz vom 2. April 1873, betreffend die Wahl der Mitglieder des Abgeordnetenhauses des Reichsrathes // R. G. Bl. — Jahrgang 1873. — Stück ХV. — Nr. 41. — S. 165–192.

 Freund F. Das österreichische Abgeordnetenhaus. Ein biographisch-statistisches Handbuch. 1907 / F. Freund. — Wien — Leipzig, 1907. — S. 321.; Freund F. Das österreichische Abgeordnetenhaus. Ein biographisch-statistisches Handbuch. 1911 / F. Freund. — Wien, 1911. — S. 349; Staruch B. Der Kampf der galizischen Ukrainer um ihr Selbstbestimmungsrecht im alten Österreich [Manuscript] / Bohdan Staruch. — Innsbruck: Diss., 1948. — S. 65–66, 79.; Binder H. Parteiwesen und Parteibegriff bei den Ruthenen der Habsburgermonarchie / Harald Binder // Österreichische Osthefte: Ukraine. — Wien, 2001. — S. 240.

 Галицька делегація у Державній раді нараховувала лише 37 послів.

 Gesetz vom 4. Oktober 1882, womit einige Bestimmungen der Reichsrathswahlordnung (Gesetz vom 2. April 1873, R. G. Bl. Nr. 41) abgeändert werden // R. G. Bl. — Jahrgang 1882. — Stück LIV. — Nr. 142. — S. 549–553.

 Gesetz vom 14. Juni 1896, wodurch die Reichsrathswahlordnung abgeändert, beziehungsweise ergänzt wird // R. G. Bl. — Jahrgang 1896. — Stück LXIV. — Nr. 169. — S. 530–536.

 Gesetzvom 5. Dezember 1896, betreffend die Abänderung des §. 9 der Reichsrathswahlordnung vom 2. April 1873, beziehungsweise vom 4. October 1882 // R. G. Bl. — Jahrgang 1896. — Stück LXХХVІІ. — Nr. 226. — S. 747.

 Gesetz vom 10. Mai 1873, für das Königreich Galizien und Lodomerien mit dem Großherzogsthume Krakau, womit der Absatz lit. b des § 35 des Landesstatutes abgeändert wird // L. G. Bl. — Jahrgang 1873. — Stück XXVII. — Nr. 248. — S. 178–179.