Читати книгу - "Четверо в яхті"

ось раптом одна верховодка перестрибнула через неї. За нею друга. Третя скочила з іншого боку. Потім одночасно дві ще ледве не зштовхнулися посередині. І ще, і ще..

Наступного дня хлопці зустрілися з Франковяком, який завітав на кілька днів додому. Це був дуже високий блондин з сірими очима, білими вусами і круглим обличчям. Хлопці передали йому Суламіф. Вона поводилася так, начебто її втеча з дому лісничого не була ганебною. На щастя, пані Франковякова простила її.

Хлопці почали вихвалятися: чого тільки вони не бачили на Мазурських озерах, чого тільки не навчилися! Звичайно, розповіли про спортивні інстинкти риб. На жаль, Франковяк їх розчарував.

Рибка, яка стрибнула аж дев'ять разів, утікала від завзятого переслідувача — окуня. Так само і стрибки через соломинку знайшли своє пояснення.

— Верховодки живляться комашками, які падають у воду, — сказав лісничий. — Звичайно, комашка, яка летить через такий «океан», може втомитись. І вона шукає місце для відпочинку. Ця соломинка є для неї байдаркою чи навіть канонеркою. Комаха й сідає на неї. А верховодки бачать це і стрибають, щоб сполохати її і схопити на льоту або збити в воду.

Хлопці не могли нічого заперечити. Андрійко зовсім не був розчарований, навпаки, він захотів поділитися з Франковяком своєю останньою мазурською таємницею.

Андрійко застав, нарешті, Франковяка самого і розповів йому про рогатий привид на багні біля озера Радість. Хлопець був навіть згоден, щоб Франковяк висміяв його, і тому просто назвав це явище чортом. Франковяк подивився на нього, але не сміявся.

— Так, — сказав він. — Маєте рацію. То був чорт. Тепер Андрійко ввічливо розсміявся, хоч цей жарт не здався йому вдалим.

— Так, так! — повторив Франковяк. — Чорт. Справжній чорт.

Він запалив цигарку і тільки тепер трохи посміхнувся.

— Вірніше, прототип чорта з копитами, рогами, з козлиною борідкою. У древніх греків це був фавн, похмурі ченці середньовіччя перекваліфікували його на служителя нечистої сили. Коротше кажучи, то був козел, справжній дикий козел.

— Як! І він не боявся людини? Не тікав! Навіть кричав на мене!

— Ба, за характером він холерик. Скільки разів, ідучи вночі через ліс, я натрапляв на нього, стільки разів він бекав на мене. Він холерик і непоганий психолог. Знає, що не зачіпатиму його. Мабуть, і вас швидко зрозумів!

Вас! Андрійко тільки пізніше звернув увагу на цю дивну форму звернення.

Потім Франковяк позичив хлопцям палатку, а сам повернувся на курси. Друзі попливли на південь, де довге озеро ділилося на три рукави, і не легко було вирішити, який з них найкрасивіший.

Коли вони поверталися, я одного ранку зустрівся з ними. Це було перед сходом сонця. Я сидів біля старого бону, марно поглядаючи на поплавок вудочки. На боні горіло вогнище, поруч стояла палатка. Якийсь високий, згорблений білявий юнак стрибав біля того вогнища, вимахуючи ковдрою. Він хотів, здається, нагнати диму в палатку і викурити звідти комарів. Як видно, це йому не вдалося, бо й решта команди почала вилазити з палатки, потягуючись, позіхаючи і б'ючи себе по щоках.

Біля берега стояла велика яхта. Високий, пристойний хлопець побіг до неї, витягнув вудку, подивився на мене, побачив, що в мене не клює, і пішов шукати щастя в іншому місці. Другий, смуглявий, кирпатий, підійшов до води, швидко вмився і довго тормосив собі волосся, намагаючись зробити зачіску під їжака.

Потім з палатки виліз четвертий, найменший. Побачив, що погода обіцяє бути гарною, і підійшов до води. Він помітив мене і безпричинно прихильно посміхнувся.

3

Була неділя, коли Андрійко повернувся додому. Квартира пахла оліфою, і цей запах асоціював з прикметниками «чужий», «відсутній».

А потім Андрійко помітив двері.

Була непарна неділя. Він скинув з ніг черевики, схопив шахівницю і олівець. Кілька разів провів риску над головою.

Серце в нього, як завжди, стискалося. Потім глянув — і не повірив своїм очам.

Ставав ще й ще раз, зводив п'яти, лопатки, вирівнював над головою коробку. Риска, нарешті, стала товста, нерівна, принаймні на палець вища за ту, яку він зробив перед канікулами.

Примітки
1

Назва книги польського письменника Т. Конвицького.

(обратно) 2

Жіноче ім'я.

(обратно) 3

Бельведер — палац у Варшаві.

(обратно) 4

Юнкер — дворянин — землевласник у колишній Прусії.

(обратно) 5

Гра слів: гальс — по-німецьки — шия. (Прим. перекл.).

(обратно) 6

Його немає (нім.).

(обратно) 7

Мамо! Йди сюди! (нім.).

(обратно) 8

Бабуся!

(обратно) 9

Паньствове господарство рольне — державне сільське господарство (прим. перекл.).

(обратно) 10

Маорійці — корінне населення Нової Зеландії.

(обратно) 11

Емблема лікарів. (Прим. перекл.).