Читати книгу - "Ілон Маск"

87

Маск і Райлі були розлучені менше ніж рік. «Я відмовлялася розмовляти з ним увесь той час, доки розлучення не було фіналізовано, — каже Райлі. — А потім, щойно його було фіналізовано, ми відразу знову зійшлися». Що стосується причин сварки, то Райлі пояснила: «Я просто не почувалася щасливою. Я гадала, що, може, я прийняла неправильне рішення щодо свого життя». А стосовно того, що привело її знову до Маска, Райлі сказала: «Однією з причин був брак життєздатних альтернатив. Я оглянулася, а навколо нема більше нікого, з ким перспектива бути разом була би привабливою. Друга причина в тому, що Ілон не мусить слухати нікого в цьому житті. Взагалі нікого. Він не мусить вислуховувати хоч щось, що не вписується у його світогляд. Але він довів, що може сприймати всяку фігню від мене. Він сказав: "Я слухатиму її та думатиму над тим, що це означає". Він довів, що цінує мою думку про різні речі та готовий слухати. Мені здалося, що це багато що каже про чоловіка — що він зробив це зусилля. До того ж я кохала його та скучила за ним».

88

Як про це згадував Маск: «Я сказав їй: “Дивись, я вважаю тебе цінною людиною. Може, така оплата була б справедливою. Тобі треба взяти відпустку на пару тижнів, а я зважу, чи це так, чи ні”. Перед тим, як виникла ця тема, я неодноразово пропонував їй відпустки з компенсацією всіх витрат. Я справді хотів, щоб вона взяла відпустку. Коли вона повернулася, моїм висновком було, що ці відносини більше не працюватимуть. Дванадцять років — непоганий строк для будь-якої роботи. Вона стане для когось чудовим працівником». За словами Маска, він запропонував Браун іншу позицію у компанії. Вона відкинула цю пропозицію, висловивши свою незгоду тим, що більше не з’явилася на роботі. Маск дав їй вихідну допомогу у розмірі річної зарплати і відтоді жодного разу з нею не розмовляв.

89

За словами Райлі: «Ілон такий собі пустотливий і смішний. Він дуже люблячий. Він відданий своїм дітям. Він смішний — дуже, дуже, дуже смішний. Він доволі мінливий. Він, відверто кажучи, найдивніша людина, яку я коли-небудь зустрічала. У нього трапляються миті самоусвідомлення і ясної свідомості, що завжди компенсує мені будь-який негатив. Він скаже щось пустотливе або смішне, і на його обличчі з'явиться ця усмішка. Він розумний у найрізноманітніших сферах. Він дуже начитаний та неймовірно дотепний. Він любить кіно. Ми ходили на новий "Леґо. Фільм", і після нього він наполягав, щоб його називали "Лорд Бізнес". Він намагається приходити додому рано, щоб устигнути на родинну вечерю зі мною та дітьми і, може, трохи пограти з хлопчиками у комп'ютерні ігри. Вони розповідають нам про те, як минув день, а ми вкладаємо їх спати. Потім ми розмовляємо або дивимося щось на ноутбуці — наприклад, сатиричне шоу "The Colbert Report". На вихідних ми подорожуємо. Діти — хороші мандрівники. Раніше в них була купа няньок. Був навіть менеджер няньок. Тепер усе виглядає нормальніше. Ми намагаємося робити різні речі просто як родина, коли ми можемо. Діти з нами чотири рази на тиждень. Мені подобається моя роль доглядачки за дисципліною. Я хочу, щоб вони мали відчуття звичайного життя, але їхнє життя дуже дивне. Вони недавно подорожували з Джастином Бібером. Їх привозять на ракетний завод, а вони такі: "О ні, знову!" Це не круто, якщо це робить твій татусь. Вони звикли до цього. Люди не розуміють, що в Ілоні є ця неймовірна наївність. Бувають миті, коли він не здатний ні на що, окрім чистої радості. А в інші миті — чистого гніву. Коли він відчуває щось, він відчуває це всеохопно і у найчистішій формі. Ніщо інше не здатне применшити силу цього. Є так мало людей, здатних на таке. Якщо він побачить щось смішне, він так голосно сміятиметься. Він не усвідомлюватиме, що ми у заповненому кінотеатрі і що навколо є інші люди. Він як дитина. Це так мило і чудово. Він може казати ці випадкові, раптові речі типу: "Я складна людина з дуже простими, але конкретними потребами" або "Жодна людина не острів, якщо вона не великих розмірів і не життєрадісна". Ми складаємо списки того, що ми хочемо зробити. Одна з його найсвіжіших ідей — гуляти по пляжу на заході сонця і шепотіти ніжні дурниці у вухо одне одному, а також частіше їздити верхи. Йому подобається читати, грати у відеоігри та бути з друзями».

90

Джурветсон детальніше пояснив це так: «Ілон має інженерну майстерність Гейтса, але він краще вміє спілкуватися з людьми. Випадок Гейтса — це майже якась м'яка форма аутизму. Ілон має більше людського шарму. Він схожий на Джобса тим, що обидва вони терпіти не можуть дурнів. Але з Джобсом працівники мали більше емоційних американських гірок, де вони то потрапляли у милість, то втрачали її: сьогодні ти герой, завтра лайно. Також я вважаю, що Ілон досяг більшого».

Комментарии

1

   1. Journal of the Canadian Chiropractic Association, 1995.

2

   2. http://queensu.ca/news/alumnireview/rocket-man

3

   3. http://www.marieclaire.com/sex-love/relationship-issues/millionaire-starter-wife.

4

   4. Вперше цю фразу вжив інвестор Білл Лі, один із близьких друзів Маска.

5

   5. http://archive.wired.com/science/space/magazine/15-06/ff_space_musk?currentPage=all.

6

   6. http://news.cnet.com/Electric-sports-car-packs-a-punch%2C-but-will-it-sell/2100-11389_3-6096377.html

7

   7. http://www.nytimes.com/2006/07/19/business/19electric.html

8

   8. Кьоррі, будучи джентльменом із Півдня, ніяк не міг звикнути до матюків Маска — «він лається, як матрос, причому у змішаному товаристві» — та до того, як він перемелював цінних людей. «Він обшукував будь-які хащі, заглядав під кожну каменюку та продирався крізь колючки, щоб знайти оту одну людину з конкретним набором знань і навичок, які були йому потрібні, — розповідає Кьоррі. — А потім ця людина через три місяці чи, у найкращому випадку, через рік вилітала, якщо не погоджувалася з Ілоном». Утім, Кьоррі пам'ятає Маска як людину, яка вміє надихати. Навіть коли кошти Tesla танули, Маск заохочував працівників робити свою роботу добре і заприсягся, що дасть їм усе, що їм потрібно для успіху. Кьоррі, як і багатьох інших людей, також вражала робоча етика Маска. «Я міг бути в Європі або Китаї та надіслати йому імейл о другій тридцять ранку за його часом,— каже Кьоррі. —