Читати книгу - "Празький цвинтар [без ілюстрацій]"

Кардуччі (1835–1907) — видатний італійський поет, лауреат Нобелівської премії за 1906 рік.

251

Жиль де Монморансі-Лаваль, барон де Ре (1404–1440) — маршал Франції, соратник Жанни Д'Арк, алхімік. Був звинувачений у серійних убивствах, хоча зараз достовірність цих звинувачень підлягає сумніву. Є прототипом фольклорного персонажу Синя Борода.

252

Санфедисти — фанатичні прибічники панської влади.

253

«Брати 33 градусів», «Таємниці масонської Франції», «Сестри-масонки», «Розвінчана Франція», «Масонська Франція» (фр.).

254

Бафомет — ідол або зображення невідомого походження, що відображає певну єретичну істоту. Вперше це ім'я прозвучало на публіці під час гонінь на орден тамплієрів.

255

Створюючи свою містифікацію, Таксиль повідомив, що існують масонські ложі для жінок. Він вигадав паладійське масонство — «верхівку» франкмасонства, що керує всім орденом, преклоняючись перед Сатаною й проводячи криваві ритуали. А вигаданий персонаж Діани Воґан — це паладійська гросмейстерша.

256

В юдейській традиції — звернення до Бога у молитвах.

257

Патена (лат. «блюдо») — в католицькій церкві латинського обряду — одна з літургійних посудин, на якій викарбувані сцени з Нового Заповіту. Використовується під час літургії, символізуючи віфлеємські ясла, а також домовину, в яку поховали тіло Ісусове. Під час меси у патену кладуть облатки, що освячуються.

258

Гора в Галілеї, в Ізраїлі, де, згідно з Євангелієм, відбулося Преображення Господнє.

259

Екстаз Святої Терези — вівтарна група у капелі Корнаро у римській церкві Санта-Марія делла Вітторія, зведена у 1645–1652 роках Джанлоренцо Берніні. Скульптура присвячена іспанській монашці, святій Терезі, яка жила у XVI столітті. Якось у листі вона розповіла, що їй «уві сні явився янгол у плоті, пронизав її черево золотою стрілою, від чого вона зазнала „солодкої муки“».

260

Ежен Вінтра — засновник так званої церкви кармелітів. У 1839 році він заявив, що отримав послання від архангела Михаїла, після чого у нього почалися видіння, в яких до чоловіка начебто приходили той-таки Михаїл, Святий Дух, Йосип та Діва Марія, котрі запевняли, що Вінтра має заснувати нову релігію й проповідувати наближення віку Святого Духа.

261

Маріано Рамполла дель Тіндаро (1843–1913) — у 1887–1903 роках державний секретар Святого престолу.

262

Принцип, уперше висунутий Талейраном на Віденському конгресі 1814–1815 pp. для захисту й обґрунтування прав династії Бурбонів (скинутої 1792 року під час Великої Французької революції і відновленої на престолі у 1814-му) як законних (легітимних) правителів Франції. За цим принципом, жодною територією не можна розпоряджатися доти, доки її законний володар офіційно від неї не відрікся. У ширшому розумінні легітимістами називають будь-яких прихильників скинутих монархій.

263

Не пахнуть (лат.).

264

Страшенний (фр.).

265

Середньовічна традиція викликання демонів та створення талісманів.

266

Жак Оґюст Симон Колпен де Плансі (1794–1887) — французький письменник, автор відомих творів з окультизму.

267

Червоний відтінок між помаранчевим та яскраво-червоним.

268

Антоніо Меуччі (1808–1889) — італійський учений, який у 1860 році дійшов висновку про можливість перетворення звукової вібрації в електричні імпульси, що дозволяє передавати голос на відстані. Саме тому Меуччі зараз вважають справжнім винахідником телефону.

269

Альберт Пайк (1809–1891) — американський адвокат, військовий письменник.

270

«Таємні товариства» (англ.).

271

Чаклування (фр.).

272

Жозеф (Жозефін) Пеладан (1858–1918) — французький письменник-символіст, один із засновників руху розенкрейцерів у Франції.

273

Станіслас Ґуайта (1861–1897) — французький письменник, езотерик та окультист, активний діяч ордену розенкрейцерів.

274

Молох — шановане в Палестині, Фінікії та Карфагені божество природи й сонця, в жертву якому спалювали живцем людей, особливо дітей. Переносно вживається як символ жорстокої сили, що вимагає багато жертв.

275

У Біблії — цар Саліма (міста, яке знаходилось на місці Єрусалима), священик Всевишнього.

276

Св. Тереза з Лізьє (1873–1897), Св. Тереза Дитяти Ісуса і Святого Лику (в миру Тереза Мартен) — католицька свята, монахиня-кармелітка, одна з трьох жінок, що удостоєна титулу Учитель церкви. Книжка «Історія однієї душі», що була видана через рік після смерті Терези й передавала її приховане внутрішнє життя, мала надзвичайний успіх і стала всесвітньо відомою. Місце її поховання є другим після Лурду за кількістю паломників за рік у Франції.

277

Чіткість, яка необхідна при переказі будь-чого (лат.).

278

«Кредіт фонсьє де Франс» — національний іпотечний банк Франції.

279

Тога з широкою пурпуровою смугою у римлян.

280

На сторінці (фр.).

281

Кандомбле — негритянський культ, подібний до вуду, розповсюджений у Північній Бразилії.

282

Держава в державі (лат.).

283

Російський народний інструмент, подібний до багатоствольної флейти.

284

Персонаж роману Стендаля «Арманс», який хворів на імпотенцію.

285

Ланч (фр.).

286

Трансценденталізм — напрям філософії, який вивчає те, що лежить за межами досвіду, те, що неможливо пізнати, зважаючи на досвід.

287

Відомий храм на пагорбі Монмартр, присвячений серцю Христовому, як символу Божої любові до людей.

288

Жук, який живиться листям білого ясена.

289

«Вихід» (лат. Exodus) — друга частина П'ятикнижжя Мойсея.

290

Нащадки перших євреїв в Іспанії.

291

Марани, або маррани — термін, яким християнське населення Іспанії і Португалії називало євреїв, що прийняли християнство, та їхніх нащадків, незалежно від ступеня добровільності навернення (кінець XIV–XV ст.).

292

Союз трьох кельтських племен, кожен з яких складався ще з чотирьох племен. Згадана у тексті Галлія знаходилася на території сучасної Центральної Анатолії, у Туреччині.

293

Французький університет, який входить до альянсу шести паризьких університетів — Об'єднаного Паризького університету.

294

Один з найвідоміших блошиних ринків у Парижі.

295

Готелі з обмеженими послугами, що пропонують постояльцям лише ночівлю.

296

Шинках (фр.).

297

Бал чотирьох мистецтв — найвідоміший щорічний благодійний бал у Парижі, який було започатковано в 1892 році.

298

Реєстр, перелік (фр.).

299

Баранчик із салатом (фр.).

300

Приклеювання, аплікація, колаж (фр.).

301

«Пан Дрюмо — психологічний аналіз» (фр.).

302

«Заповіт антисеміта» (фр.).

303

Спогади одного з тридцяти трьох. Адріано Леммі — голова франкмасонства». Адріано Леммі (1822–1906) — італійський банкір, політик, близький друг Д. Мацціні. Був Великим майстром