Читати книгу - "Секрети відьми: Священна територія “нової жінки”. Книга 2, Vasyl Shyrman"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Це доволі глибока й цікава тема, адже вона стосується того моменту, коли відьма, навчившись здобувати певні блага, розмінює свої сили на мізерні подачки. Це вимагає розуміння: де проходить межа між вартісним обміном енергії й порожніми марнотратствами.
Коли ми ставимо собі ціль — наприклад, знайти чоловіка або побудувати стосунки, що відповідатимуть нашим очікуванням, — ми вкладаємо енергію й направляємо наміри на досягнення конкретного результату. Але часто ми стаємо нетерплячими. Замість того, щоб дочекатися справжнього втілення задуманого, ми схоплюємося за першу-ліпшу можливість, не перевіряючи, чи це дійсно те, що нам потрібно.
Варто пам'ятати: якщо бажання справжнє, всесвіт перевірятиме наші наміри на міцність і послідовність. Ці "подачки" — не що інше, як спосіб погасити нашу енергію, знизити рівень наміру. Закон рівноваги говорить: спочатку йде перешкода. Відьма чи маг, що не готові до труднощів, можуть просто здатися.
Якщо ж відьма вперта й продовжує рух до своєї цілі, настає друга хвиля випробувань: виникають відволікання або складнощі, які підштовхують до думки, що "це, можливо, не моє". Якщо, попри це, вона наполягає, то приходить замінник — подарунок від всесвіту, який лише нагадує омріяне, але насправді є його тінню. Часто такий результат видається "подачкою" — енергетично слабшим замінником, який тільки створює ілюзію досягнення.
Як же розпізнати підміну? Дуже просто. Коли ставите мету, уявляєте результат, який прагнете отримати. Наприклад, якщо це "принц на білому коні", то жоден "кінь у плямах" не задовольнить вашу ціль. Якщо це справжнє, потужне досягнення, ви відчуєте це — і в ньому не буде компромісів.
Отже, зберігайте ясність свого наміру й не піддавайтеся на "подачки".
Чітка ціль
Коли ти маєш чітку ціль, потрібно дотримуватися її, не піддаючись на компроміси й замінники, адже часто нас збивають зі шляху наші імпульсивні бажання. І це "хочу" може стати перешкодою на шляху до справжнього, життєво необхідного результату. Наші бажання часто витрачають той духовний ресурс, який ми мали б використовувати для розвитку й підтримки власної місії в цьому житті.
Зрозумій: якщо тобі дійсно щось потрібне для реалізації свого потенціалу, всесвіт надасть це. Але це буде не для того, щоб хизуватися, а для конкретної цілі. Наприклад, якщо відьма розуміє, що їй потрібна надійна машина для підтримки свого ремесла, то це буде саме те, що їй потрібно, а не просто розкіш. Та якщо ми звертаємося до бажання лише заради бажання, цей ресурс може не принести жодної користі. Став кожному своєму бажанню питання: "Як це сприятиме моєму розвитку?"
Необдумані "хочу"
Необдумані "хочу" часто витрачають наш ресурс без жодної користі. Є хороший приклад: дівчина загадує кілька бажань — і всі вони виконуються, але нічого з того, що вона отримала, насправді не приносить задоволення. Так і з нашими "хочу" — коли ми намагаємося досягти всього й одразу, не розуміючи, чи воно дійсно для нас потрібне, ми втрачаємо енергію і результат не приносить бажаного.
Тож відьма завжди думає, чи її бажання буде відповідати задачам розвитку. Інакше навіть досягнуте "хочу" може стати тягарем, з яким не знаєш, що робити. Наприклад, якщо ти хочеш дитину, слід розуміти, для чого тобі цей шлях: для передачі знань, досвіду, або ж просто тому, що це "треба". Адже коли в 40 років ти зіткнешся з викликами виховання, стане зрозуміло, чи була та "хочу" правильним вибором.
Відьма, яка вирішує стати матір'ю, чітко усвідомлює, що її життя більше не належатиме повністю їй — це буде новий "ланцюжок" відповідальності, який потрібно нести, й розуміє, що саме це передбачає.
Важливо виховувати дітей так, щоб вони розуміли: до 18 років ти відповідаєш за свої рішення і вчинки, а далі – це вже їхнє життя, їхня відповідальність. Не треба виховувати їх як "пенсію" чи гарантію благополуччя на старість — це просто ілюзія, самообман. Люди, які так роблять, зрештою страждають від власного вибору.
Відьма зважує свої бажання, орієнтуючись на те, як вони допомагають її розвитку. Важливо усвідомлювати, що твоє бачення і підхід можна змінити, поки не стало запізно і впорядкувати життя так, щоб зняти зайвий тягар із себе і залишити лише те, що насправді має значення. Справжня свобода — це коли ти знаєш свою територію і не втягуєш у своє життя непотрібні речі. Наприклад, якщо для когось розкішний автомобіль лише символ статусу, а не дійсна потреба, це буде зайвий баласт, а не джерело радості.
Важливо ясно розуміти, що тобі потрібно, а що — ні. Будинок, як і будь-яка опора, має бути побудований із надійних матеріалів, а не з підручних речей. І ця чіткість, це рішення, яке створює силу та стабільність.
Є така думка: "Вільна вовчиця завжди голодна". Чому? Бо голод мотивує, підштовхує до розвитку. А ситість часом породжує застій.
Якщо ти робиш замовлення у цьому житті — хай то щось велике, як "принц на білому коні", або щось повсякденне — важливо точно знати, чого саме ти хочеш і не йти на компроміси з підробками. Якщо твій принц приїде на поні замість білого коня, хай їде далі — це не твій вибір.
Особливий вид прив'язки
Кредити — це особливий вид прив'язки. Якщо у тебе є борги, зроби все можливе, щоб позбутися їх. Кредит — це або тимчасове рішення, або ланцюг, який приковує.
Зараз поясню, чому кредити та борги — це пастка. Я розумію, що деякі можуть це сприйняти як критику, але прошу не ображатись — я тут, щоб допомогти й показати інший погляд на речі. Наприклад, банки часто пропонують «перевищення ліміту», мовляв, можна скористатися додатковими коштами, якщо не вистачає. Але це ніщо інше, як пусте марнування енергії, навіть якщо умови здаються вигідними. Це справжня пастка, адже відьма гідна кращого, ніж жити на подачки. Поки вона погоджується на «залишки» з чужого життя, вона не розквітне і не досягне справжньої незалежності.
Як тільки ви позбавитеся таких залежностей, відчуєте легкість, яку не зможе дати жоден кредит. Я знаю одну жінку, яка взяла кредит на житло, потім ще один — на ремонт. Вона працювала на ринку, щоб віддавати ці борги і паралельно наймати інше житло, бо свій дім не могла довести до ладу. Шість років вона витрачала на виплати банку, ремонт і оренду, а власним домом скористатися не могла.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Секрети відьми: Священна територія “нової жінки”. Книга 2, Vasyl Shyrman», після закриття браузера.