read-books.club » Сучасна проза » Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим 📚 - Українською

Читати книгу - "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"

119
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Нитки долі: Жереб кинуто" автора Таша Клим. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 11 12 13 ... 211
Перейти на сторінку:

Нарешті прийшовши до тями, я почала хаотично розмірковувати, що сказати іншим. Якщо видам правду, то дівчата відреагують так само, як і я, і, можливо, вечір буде зіпсовано. Щоб не привертати увагу своєю відсутністю, я повільно пішла назад, обдумуючи варіанти. Обманювати подруг не хотілося, адже я ніколи раніше не брехала їм, але також не хотілося, щоб на їхніх обличчях, навіть на мить, з'явилося розчарування.

«Будь що буде!» — подумала я і набрала повні груди повітря.

Скорчивши стривожене обличчя, я підійшла до нашої ніші.

— Еріко, щось трапилося? — спитала Моллі, щойно побачила мене.

Проковтнувши грудку, що підступила до горла, я сказала:

— Ві, гурт не приїде.

Вона підняла до мене погляд, і я побачила, як зникає усмішка, поступаючись місцем занепокоєнню. Виявившись гарною актрисою, я зовсім не раділа цьому. До горла знову підступила грудка, і я витріщилася на Вікі винним поглядом.

— Чому? Щось трапилося? — спитала вона.

— Ти, головне, не хвилюйся, — почала я, готуючи не тільки її, а насамперед себе до брехні. — Дорогою до нашого клубу вони потрапили в аварію.

Від почутого Вікі ахнула, а потім накрила рота рукою. Підійшовши до подруги, я трохи приобійняла її, щоб заспокоїти і швидше сховати своє винне обличчя.

— Як вони? — напрочуд щиро запитала Джесс, вставши поряд з іменинницею.

— Пару подряпин і синців, нічого серйозного, — чергова брехня вилітала з мого рота, за що я подумки лаяла себе. — Але їм довелося залишитися на місці події, поки патрульні оформлюють ДТП.

Після моїх слів Вікі з полегшенням видихнула та помітно розслабилася. Праворуч від мене почувся легкий смішок, і я відразу повернулася на звук. Ерні заявив, мовляв, вони невдахи, за що отримав ліктем у бік від Хлої.

— Як ти можеш?

Він обійняв дружину і, посміюючись, сказав:

— Люба, я ж жартую. Уявляєш, який шанс вони втратили?

— Дружище, ти начебто мало випив, але говориш незрозуміло, — озвалася Джейн.

Ерні підвівся та підняв руки, сигналізуючи про капітуляцію.

— Здаюся! Моє почуття гумору вам не по зубах, — все ще сміючись сказав він, а потім додав: — Хлопці з цього гурту прогаяли шанс познайомитися з нашими красунями і виступити в такому крутому клубі.

Нішу заповнили смішки, що поступово переросли в повноцінний сміх.

— О-о-о, ти маєш рацію, дружище, вони невдахи, — прохрипів Алан, махнувши рукою.

Вікторія розвернулася до гостей, підняла підборіддя і сказала:

— Все, досить засмучуватися. Ми й самі можемо влаштувати шоу. Правда?

Настрій іменинниці миттєво передався всім! Моллі з Джессікою простягли Джейн руки, а Вікі завзято продовжила:

— Вставайте, без вас нічого не вийде.

— І що ви задумали? — посміхаючись, спитала тренер, вибираючись із-за столу.

— Зараз ми влаштуємо таке шоу, яке ще місяць обговорюватимуть наші відвідувачі, — сказала Джесс і одразу попрямувала в бік сцени.

Взявши за руки Джейн, ми пішли за Джессікою. Ерні, Хлоя та Алан вирішили підтримати нас і почали потихеньку пробиратися крізь натовп, ближче до сцени.

Після короткої розмови з діджеєм та пошуку потрібних треків, Quake таки влаштував справжнє шоу. Сказати, що натовп був у захваті — це не сказати нічого! Декілька постановок ми виконали на сцені, але потім люди на танцполі розійшлися, звільняючи місце для нас. Як виявилося, дехто з відвідувачів знав шоу-балет Quake, тож фурор вдався на всі сто. Ті, хто вперше нас бачили і від інших відвідувачів дізнався, що ми господині закладу, підходили та засипали компліментами.

На обличчі Вікі весь вечір сяяла щаслива усмішка, яка зігрівала моє серце, немов промінчик сонця в найхолодніший день. Поглядаючи на неї, я зрозуміла, що сьогоднішня брехня була задля порятунку свята. І не має значення, з яких причин не зміг приїхати гурт The Shadows, адже головне, що вечір пройшов на висоті. Хоч мені й було ще соромно за ту телефонну розмову, але я вирішила просто не думати про це. Майже за два роки страждань і копання в собі, єдине, чому я навчилася — вдавати, що все добре, коли це зовсім не так.

Випивши кілька чарок традиційної для нас текіли, я частково змогла приглушити думки і нарешті розслабитися. А випивши ще кілька, я збиралася зателефонувати хлопцеві з гурту і вибачитися за свою поведінку, але, дякувати Богу, мене зупинило те, що поряд були подруги, які не підозрювали про брехню. Вирішивши розібратися у всьому завтра, я дістала із сумочки телефон, відкрила журнал викликів і зберегла невідомий контакт, записавши його, як «Він», оскільки ім'я я не запам'ятала, а листок із номерами вже лежав на дні урни.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 ... 11 12 13 ... 211
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"