read-books.club » Публіцистика » Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко"

217
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Таємниці розкриває санскрит" автора Степан Іванович Наливайко. Жанр книги: Публіцистика / Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 11 12 13 ... 100
Перейти на сторінку:
Іфігенію аж у Крим, якби батьківщина Артеміди була десь ближче до Греціі. Інші міфи мовлять, що Артеміда народилася в Греції випадково, бо матері її Лато (наша Лада) випало народити її в Делосі саме тоді, коли вона йшла зі своїх північних країв, Гіпербореї. А саме в Гіпербореї був особливо поширений культ Артеміди, як і Аполлона, її брата. Гіперборейці ж жили на північ від Чорного моря, тобто і на території сучасної України.

Усіма своїми характеристиками таврська Діва-Артеміда узгоджується з індійською Деві — «Богинею», жіночою іпостассю Шіви-Рудри, верховного божества, тотожного слов'янському Родові. Античні автори знають Шіву пiд іменем Діоніс, а Шіва нерозривно пов'язаний з білим або сивим биком. Емблема його — бик, він сидить на бикові, він сам — бик, тоді як його дружина ототожнюється з коровою. А що наші предки поклонялися цим божествам, засвідчують численні факти. Зокрема, написи з іменами Шіви знайдено в Одесі та Білгород-Дністровському — вони датуються ІІ-ІІІ ст. Поклоніння Діві-Артеміді відбилося в таких назвах по всій Україні, як Дівка, Дівуха, Дівиця, Дівошин, Дівчий, Дівоча, а особливо в Криму: Парфеніт, Парфеній, Німфей, Діа, Киз-Куле, Киз-Таш, Киз-Кермен, Киз-Аул тощо. Святилища таврської Діви, як і індйської Деві, розташовувалися на узвишшях і стрімчаках, що й собі відбилося в топонімії України, де маємо численні Дівочі та Дівич-гори, наприклад, у Трипіллі, Каневі, Сахнівці. Загадкова Мокоша, єдине жіноче божество в язичницькому пантеоні Володимира — це та ж індійська Махеші «Велика богиня», дружина Шіви, який під іменем Влес стояв на березі Почайни.

Одним із численних імен Шіви, два з яких знайдено в Україні на <32> вапнякових стелах, є Вріш, що на санскриті означає «Бик». Саме це ім'я відповідає імені слов'янського божества — Влес-Велес Обидва імені етимологічно тотожні, мають спільне походження й однакове значення. Тобто й на цьому рівні виявляється тотожність індійського Шіви-Вріша й слов'янського Влеса-Велеса. Обидва божества — «скотії» боги в своїх міфологіях і значення їхніх імен як «Бик» найкраще відповідає їхньому статусу. І,отже, маємо третє ім'я Шіви, засвідчене на терені України. З іменем Велес — «Бик» споріднене й ім'я християнського покровителя худоби — святого Власа, Власія — власне, християнство тут і запозичило це ім'я у язичницького Влеса. Компонент Вріш — наявний у деяких епітетах Шіви, таких як Врішапаті — «Бик-Владика», «Бик-Володар», Врішадгвараджа — «Бикостяжний» (на стягу Шіви зображено бика), Врішанка — «Бикосимвольний» (символ його — бик), Врішавахана — «Биковозний» (його возить бик), Врішабгагаті — «Бикоїздний» (він їздить на бикові), а також Врішанчан, Врішапарван, Врішакапі, Врішаяна тощо.

Окрім Шіви-Рудри, який тотожний слов'янському Родові і Влесові, в Україні маємо численні сліди поклоніння давніх українців і таким божествам, як Вішну й Крішна. Їх називає серед інших божеств та ж «Велесова книга» (іншими словами — «Шівина книга»), щоправда, під іменами Вишень і Кришень. І ці божества мають імена й епiтети, що містять компонент Вріш — «Бик». Наприклад; Вріша, Врішатанка, Врішнiгарбга, Врішабгакешава, Варшнея тощо. Ім'я Врішан має Індра, теж згадуваний у «Велесовій книзі».

Санскритське вріш, крім цього, надзвичайно популярне в іменах мудреців, царів та епічних героїв: Врішака, Врішасена, Врішамітра, Врішабгадева, Врішакапі, Врішоттам та ін. Наявне воно і в топонімах: Врішабга, Врішапрастха. Що дозволяє зробити висновок про виняткову важливість слова вріш на індійському грунті. А оскільки індоіранські племена жили й на Україні, то ця особливість мала відбитися й тут, навіть якби подібне поклоніння бикові не було властиве давнім українцям. А воно було їм властиве.

Особливо важливо те, що компонент вріш- входить і в деякі етноніми, про які згадують індійські джерела. І то саме етноніми, безпосередньо пов'язані з Шівою та Вішну-Крішною. Це, зокрема, етноніми врішні та махавріша. З етнонімом врішні пов'язуються особливо Крішна і його старший брат Бальвір (інші імена Бальдев, Бальрам, Бальбгадра чи просто Баль). Саме слово врішні дослівно означає «мужній», «хоробрий», «відважний» (пор. укр. буйний, ярий, які теж сходять до поняття «бик» і утворені від слів із цим значенням, а бик — завжди уособлення відваги, мужності, снаги воїна). Ім'я Врішні <33> мав предок Крішни й Бальвіра — родоначальник племені врішніїв, через що й сам Крішна має ім'я Варшнея, досл. «Приналежний Врішні», «З роду Врішні».

Другий індійський етнонім — махавріша дослівно означає «великий бик» і пов'язується дослідниками з Шівою-Рудрою. Рудра, тотожний нашому Родові, у «Рігведі» означається як «Бик, супроводжуваний марутами», де марути — божества вітру й бурі (вони у «Велесовій книзі» називаються марицями, а в «Слові о полку Ігоревім» — «вітри — Стрибожі внуки»). З чого випливає, що Стрибог — ще одне з імен Шіви-Рудри на слов'янському Грунті. Якщо відкинути компонент — бог у цьому імені, то перший компонент — Стрі/або Стр — теж сходить до індоєвропейського слова із значенням «бик» (пор. авест. стаора, гот. stiur, англ. steer, давньослов'янське ставр (Ставр Годинович), грец. таврос тощо).

Виняткова важливість основи вріш- на індійському грунті, наявність божеств, в імена яких ця основа входить, на українському грунті дозволяє співвіднести її з основою рус-/рос-, рясно засвідченою в топонімії та гідронімії України. Навіть більше: можна з певністю казати, що рясна топонімія на Рус-/Рос-, особливо в Криму, є залишком назв, імен та етнонімів, споріднених із санскритським вріш. І тоді цілком певно виходить, що назва таври — справді не первісне означення давніх насельників Криму й України, а переклад грецькою назви, яка, ймовірніше за все, звучала як рос/рус. Що є слов'янською видозміною санскритського вріш — «бик».

Це тим правдоподібніше, що початкове в- у слов'янських та індійських мовах може зникати. Наприклад, санскр. врішабга — «бик» може мати й форму рішабга, а укр. врожай подекуди має форму рожай. Як і ім'я Владислав може мати форму Ладислав, а Володимир — форму Ладимир. Індійське брахман на означення жерця на слов'янському грунті спершу прибрало вигляду врахман, а тоді рахман і так увійшло в фразеологізми, назви та прізвища українців.

Тож санскритське вріш цілком закономірно відповідає слов'янському рус/рос. Це добре ілюструє річкова назва Рось — слов'янський відповідник санскритському вріш: Рша, Ръсь, Рсъ, Урс. Тобто й назва Рось має значення «Бик». Це підтверджує і те, що Роська, притока Росі, має також назву Самець, теж, по суті, Бик.

Основа вріш, що має і різновид варш, окрім поняття «бик», означає ще

1 ... 11 12 13 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниці розкриває санскрит, Степан Іванович Наливайко"