Читати книгу - "Генерал Тарас Чупринка"

Героїчна смерть Шухевича-„Чупринки“, „Тура“ — це найбільша втрата українського визвольного руху, яка потрясла ним на довгі роки. Але він перенесе і той найважчий удар, бо в ньому живе дух, віра, і хоробрість найбільшого її Провідника і Командира — генерала „Чупринки"-,ЛУра“.

Роман Шухевич народився ЗО червня 1907 року. Три місяці раніше, 1 квітня 1907 року, в Дрогобичі народився Зенон Коссак, а в селі Дорожеві, що на Самбірщині, — Дмитро Грицай. А 8 липня 1907 року, в селі Конюхів, що на Стрийщині, прийшов на світ Олекса Гасин. Всі вони не лише ровесники, а й найближчі друзі, пластуни, військовики, видатні члени Організації Українських Націоналістів.

ЗЕНОН КОССАК

Тридцятидворічне життя Зенона Коссака (1.04.1907 — 19.03.1939) було наповнене вагомим змістом. Він був енергійним і невтомним революційним діячем, бойовиком УВО й ОУН — членом Крайової Екзекутиви на ЗУЗ, військовиком — поручником Карпатської Січі.

Після проведення Першого Конгресу українських націоналістів (28.01-3.02.1929 р.), який покликав до життя ОУН, один із видатних українських націоналістів Степан Ленкавський склав Декалог .Десять заповідей українського націоналіста". Своєрідним доповненням Декалогу стали „12 прикмет характеру українського націоналіста", а також „44 правила життя українського націоналіста", які уклав Зенон Коссак. 1 Декалог, і „12 прикмет...", і „44 правила..." — це систематизована сукупність зобов’язуючих моральних приписів, за якими рекомендується виховувати та гартувати характер високоідейних, самовідданих, жертовних і незламних борців за Україну.

Коссакові правила складені високим стилем, вони зву-

чать і як переконливі вказівки, і як могутній імператив: „Приймай життя, як героїчний подвиг... Твоїм найвищим законом і Твоїм бажанням є воля і ідея нації... борись і працюй для великого майбутнього... Твоїм найбільшим добром і Твоєю честю є сила і велич Твоєї Нації... Пам’ятай, що Україна покликана творити нове життя... і тому працюй для її могутности й розвитку... Всюди неси ідею Правди України... ТЬоєю найбільшою любов’ю є Українська Нація... будь вірний Ідеї Нації... Красу і радість життя вбачай у невпинному стремлінні на вершини духу, ідеї і чину...“

У Зенона Коссака — величезний діяпазон знань, він мав природний потяг до філософії. Історію філософських доктрин Коссак вивчав самотужки. Слухаючи його доповіді на філософські теми, складалось враження, що він щонайменше абсольвент філософського факультету, хоч насправді він студіював правничі науки у Львівському університеті і навіть не мав змоги їх закінчити. Перешкодою у тому стала його визвольно-революційна діяльність.

Особливою темою зацікавлення Коссака була проблема провідництва. Проблема проводу — вічно живе й актуальне питання. Скільки разів і тепер ми чуємо від розумних людей, що народ терпить через те, що певні суспільно-політичні структури очолюють люди без відповідної підготовки, а що гірше — ті, котрі на перше місце висувають не загальнонаціональні потреби, а — під ширмою фальшивого патріотизму — свої власні амбіційні забаганки.

Свої роздуми Зенон Коссак закінчує словами: „Проблема проводу є найбільше пекучою у нас". А далі вказує на „потребу вироблення проводу, який зумів би підпорядкувати собі анархо-лібералістичні, невтралістичні та партійницькі наставления у час вимоги консолідації

наших сил, коли йде мова про національне понадпартій-ництво і понадклясові цілі".

Чи не найбільшого значення надає Зенон Коссак вихованню молодого покоління. Він наголошував, що своє „велике завдання виповнить українська нація тоді, коли її молодь буде високоідейна, шляхетна, дисциплінована, сильна характером, коли віддасть усю себе Україні..."

„Немає нічого кращого, — робить висновок Зенон Коссак, — нічого гіднішого, немає більшого щастя у житті людини як бути борцем за краще майбутнє свого Народу й Батьківщини".

Роман Шухевич і Зенон Коссак пройшли у своєму молодечому віці солідний пластовий вишкіл: Шухевич був пластуном куренів ,Лісові чорти", згодом „Чорноморці", Зенон Коссак був активним членом 18-го пластового полку ім. Івана Франка, а як студент став старшим пластуном Дрогобицького коша.

Життя Шухевича, Коссака, Грицая і Гасина пропливало одним річищем. У 20-х роках нашого століття українські гімназисти покликали до життя Організацію Вищих Кляс Українських Гімназій. Це була нелегальна організація, вона видавала свій підпільний журнал, закликала учнів проводити святкування заборонених польськими властями революційних річниць, заохочувала молодь вивчати українознавство, допомагала кольпортувати підпільні революційні листівки тощо.

Провідними членами тієї Організації були у Львові — Роман Шухевич і Володимир Янів, у Стрию — Степан Бандера, Олекса Пісин і Осип Карачевський, у Самборі — Степан Ленкавський і Дмитро Грицай, в Сокалі — Василь Сидор, у Любачеві — Омелян Грабець... Крім Степана Ленкавського і Володимира Яніва, котрі померли в Мюнхені, всі інші загинули від рук окупантів.

ДМИТРО ГРИЦАЙ

Дмитро Грицай, виходець із багатодітної селянської родини, народився в селі Дорожеві, неподалік Самбора. Він — член пластової організації (курінь „Чорноморці"), учасник Української Військової Організації від 1928 р., а з 1929 р. — член ОУН. Після закінчення дрогобицької гімназії став студентом математично-фізичного факультету Львівського університету, працюючи водночас за завданнями ОУН.

ОУН видала таємний наказ, в якому зобов’язувала своїх членів докладати максимум старань, щоб вони проходили військовий вишкіл, у даному випадку і в відділах польського війська. Організація наголошувала на тому, що єдиною ефективною опорою для держави є власна збройна сила, і ту силу треба заздалегідь готувати. Таким чином у польськім війську успішно пройшли військовий вишкіл Роман Шухевич, Микола Дужий, Зенон Коссак, Василь Сидор, Дмитро Грицай, Осип Гасин і ін.

Наприкінці травня 1932 року в Крайовій Екзекутиві ОУН на західноукраїнських землях, очоленій Богданом Кордюком і його заступником — Степаном Бандерою, організаційним референтом став Зенон Коссак, бойовим референтом — Роман Шухевич, а військовим — Дмитро Грицай.

На Берлінській конференції ОУН у червні 1933 р. вирішено, щоб Крайову Екзекутиву ОУН ЗУЗ очолив Степан Бандера. Військовим референтом і надалі залишився Дмитро Грицай.

Восени 1939 року Дмитро Грицай після довготермінового поневіряння у польському концентраційному лаґері Береза Картузька продовжує свою діяльність у Кракові, де в лютому наступного (1940) року, разом із Романом Шухевичем й іншими, стає членом Революційного Проводу ОУН, очоленого Степаном Бандерою. У той час Гри-

цай разом з іншими військовиками проводить військові вишколи, а згодом і в 1941 р. організовує і проводить такі ж вишколи на західньоукраїнських землях.

В той час, коли Українську Повстанську Армію очолив Роман Шухевич, Грицай — начальник головного штабу УПА, права рука Шухевича з військових питань.

Переходячи кордон між Чехословаччиною і Західньою Німеччиною разом із Дмитром Маївським (для унормування взаємин між ОУН на Рідних Землях і Закордонними Частинами ОУН), Дмитро Грицай був схоплений че-сько-большевицьким загоном і перевезений до в’язниці у Празі, де за