Читати книгу - "Тотальний опір. Частина 2"

­­­­   ­­­­ ■ проводить підготовчі роботи з маскування передачі інформації, визначаючи:

­­­­   ­­­­ ­­­­   ­­­­ а) позивні;

­­­­   ­­­­ ­­­­   ­­­­ б) частоти;

­­­­   ­­­­ ­­­­   ­­­­ в) коди або шифри;

­­­­   ­­­­ ■ після цього він дає вказівки зв'язковому, який, своєю чергою, передає радистові такі документи:

­­­­   ­­­­ ­­­­   ­­­­ а) повністю готове повідомлення;

­­­­   ­­­­ ­­­­   ­­­­ б) радіошифрувальну таблицю[15];

­­­­   ­­­­ ­­­­   ­­­­ в) список кодових імен.

■ Зв'язковий зустрічається з радистом, відводить його до місця радіозв'язку і допомагає йому при передачі інформації (здійснюючи, наприклад, ближню охорону).

■ Спорядження радиста: радіопристрій, інше радіоприладдя, запальничка для знищення таємних документів, капсула з отрутою, можливо — пістолет.

■ Спорядження зв'язкового: капсула з отрутою, принагідно пістолет чи пістолет-кулемет, 1-2 ручні гранати.

■ Провівши сеанс радіозв'язку, всі письмові матеріали негайно, тобто протягом наступної ж хвилини, спалити, а попіл розбити. Опісля радіопристрій заховати.

Безпека радіостанції:

Випадок А: радіостанція перебуває у помешканні.

■ Зв'язковий відпроваджує радиста до місця радіозв'язку.

■ Радистові не слід знати справжнє ім'я та адресу власника помешкання. Тому він свідомо не звертає увагу на табличку з назвою вулиці, номер будинку і прізвище на дверях помешкання.

■ Власникові помешкання не слід знати імені та адреси радиста.

■ Зв'язковий та власник помешкання беруть на себе забезпечення ближньої охорони радиста.

■ Власник помешкання повинен[16]:

­­­­   ­­­­ а) подбати про відсутність гостей на час сеансу радіозв'язку;

­­­­   ­­­­ б) не посвячувати у справу домашніх;

­­­­   ­­­­ в) під природним та вірогідним приводом вислати домашніх на час сеансу радіозв'язку з помешкання;

­­­­   ­­­­ г) завчасно подбати про алібі щодо присутності чужих людей у помешканні;

­­­­   ­­­­ д) підготувати, на випадок раптової облави, місце схованки для радіопристрою;

­­­­   ­­­­ е) усунути сліди візиту, щоби не викликати зайвих підозр у членів родини, коли ті повернуться додому (недопалки, склянки тощо).

Випадок Б: радіостанція розміщена в автомобілі:

■ Зв'язковий супроводжує радиста до автомашини.

■ Радистові не варто знати номер автомобіля. Тому він свідомо не дивиться на знаки.

■ Радистові також не потрібно знати ім'я та адресу водія.

■ Водієві не слід знати ім'я та адресу радиста.

■ Зв'язковий бере на себе ближню охорону радиста.

■ Водій повинен:

­­­­   ­­­­ а) якнайуважніше дотримуватися правил дорожнього руху, щоби не привернути до себе уваги інших водіїв транспортних засобів чи поліції;

­­­­   ­­­­ б) завчасно подбати про алібі для пояснення присутності обох чоловіків в автомашині;

­­­­   ­­­­ в) після поїздки усунути всі сліди перебування в автомашині пасажирів.

Випадок В: радіостанція розміщена на відкритій місцевості:

■ Зв'язковий відпроваджує радиста до місця радіозв'язку.

■ Зв'язковий бере на себе ближню охорону радиста.

■ Зв'язковий має напоготові алібі щодо перебування у цьому місці.

Ближня охорона:

■ Ближня охорона складається з 1-2 озброєних чи неозброєних осіб.

■ Завдання:

­­­­   ­­­­ 1. Захист радіостанції від захоплення зненацька.

­­­­   ­­­­ 2. Візуальне спостереження за довкіллям.

­­­­   ­­­­ 3. Розпізнавання появи портативних пеленгаторів.

■ Захист від несподіваного захоплення: пильнує, щоби супротивник не зміг зненацька захопити радіостанцію. Стежить за поліційними автомашинами, відслідковує ознаки розгортання операції по оточенню тощо. Його обов'язком є вчасно подати сигнал тривоги радистові, щоби той мав кілька хвилин для знищення тексту радіограми, приховування радіоприладів та усування слідів.

■ Візуальне спостереження охоплює сходову клітку, сад, під'їзди до будинку, сусідні будівлі. А на відкритому просторі — найближчий об'єкт на місцевості.

■ Портативний пеленгатор. Потенційні розпізнавальні ознаки: чоловіки, які повільно пересуваються чи стоять, тримаючи в руках валізи, папки з документами чи скриньки з інструментами, а також:

­­­­   ­­­­ а) часто поглядають на годинник на руці (під годинник зазвичай маскують прилад із показниками);

­­­­   ­­­­ б) мають піднятий комір пальта (приховують акустичний інструмент показників, мініатюрні навушники, замасковані, наприклад, під слуховий апарат для глухих).

Техніка супротивника при пеленгуванні таємних радіопередавачів:

■ Розрізняємо:

­­­­   ­­­­ а) стаціонарні пеленгаторні станції;

­­­­   ­­­­ б) мобільні пеленгаторні станції;

­­­­   ­­­­ в) портативні пеленгаторні станції.

■ Стаціонарні пеленгаторні станції розміщені у будівлях.

■ Пересувні пеленгаторні станції монтують у транспортні засоби. Це можуть бути громіздкі, закриті вантажівки, невеликі пікапи чи просто приватні автомобілі. Транспортні засоби замасковані під, скажімо, автомашини цивільних постачальників і не мають жодних зовнішніх ознак (як-от антени тощо).

■ Портативні пеленгаторні станції дуже малі. Їх ховають у поясі під пальтом або ж носять у ручних саквояжах, портфелях тощо. Вони не мають жодних зовнішніх ознак (антени тощо). Інструмент, що показує результати пеленгування, часто замаскований під «наручний годинник».

* * *

■ На окупованій території встановлюється ціла мережа стаціонарних пеленгаторних станцій. На територію, розміром із Швейцарію, вистачить близько 4-6 станцій. Зона локації таких станцій має ширину близько 10 км.

■ Стаціонарні станції визначають саму появу нелегальних радіопередавачів (орієнтовне пеленгування території). Після цього сумнівну територію обставляють мобільними пеленгаторними станціями. А вони визначають присутність нелегального передавача в радіусі близько 100 метрів, тобто локалізують групу будівель, лісосмугу, господарську будівлю тощо.

■ Насамкінець у хід ідуть портативні пеленгаторні станції. За допомогою портативного пеленгатора можна визначити місцезнаходження нелегального передавача з похибкою до 5-ти метрів. Портативний пеленгатор локалізує помешкання, горище тощо.

* * *

■ Технічні можливості сучасних пеленгаторів дивовижні. Проте у практичному застосуванні ці можливості значно менші! Тобі не варто ані перебільшувати, ані применшувати можливостей супротивника. Основними проблемами супротивника є такі:

­­­­   ­­­­ 1. Сучасні радіостанції на транзисторах дуже малі. Їх без труднощів можна переміщати з місця на місце чи переховувати. Параметри радіоприладу з потужністю сигналу «Швейцарія-США» становлять близько 10x10x30 см. Вага такого приладу сягає 5-10 кг.

­­­­   ­­­­ 2. Запеленгувати нелегальні передавачі можна тільки під час сеансу радіопередачі. У період між такими сеансами, що може тривати тижні, ба навіть місяці, система пеленгування змушена простоювати.

­­­­   ­­­­ 3. Для здійснення успішного пеленгування і вилучення нелегального передавача потрібен час, а це рідко відбувається швидше, ніж за 30 хв.

­­­­   ­­­­ 4. Розшукові засоби (персонал, пеленгатори) кількісно обмежені.

■ Супротивникові легко встановити стаціонарні пеленгаторні станції. І ти не зможеш не потрапити в ареал їхньої дії.

■ Однак важче застосовувати пересувні та портативні пеленгаторні станції. З практичних мотивів їх не можна застосовувати необмежений час (бути постійно в очікуванні сигналу). Тому успішне застосування пересувних пеленгаторних станцій можливе лише за умови здійснення нелегальною радіостанцією грубих помилок, як-от:

­­­­   ­­­­ а) непомірно тривалий