Читати книгу - "Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999"

567

Про польські вибачення і українську відповідь див.: Czech. Ukraincy w Polsce. — s. 130–131.

568

Rocznik Polskiej Polityki Zagranicznej, 1992. — Warszawa: Polski Instytu Spraw Miedzynarodowych, 1994. — s. 140.

569

Зауваження щодо Дмитра Павличка див. у: Голос України, 13 лютого 1992 р. — с. 5; розмова з Іваном Драчем, Київ, 27 травня 1997 р.

570

Цит. за: Burant. International Relations. — p. 410.

571

Шоста сесія Верховної Ради України дванадцятого скликання // Стенограма пленарного засідання Верховної Ради України, Бюлетень № 5 (Засідання 17 вересня 1992 р.). — с. 36–56.

572

Ханну Сухоцьку, Дмитра Павличка і Геннадія Удовенка цит. відповідно до: Gili Wladyslaw, Gili Norbert. Stosunki Polski z Ukraina w latach 1989–1993. — Torun: Marszalek, 1994. — s. 28; Kultura, 547 (1993). — s. 92–93; Zycie Przemyskie, 17 березня 1993 p. — s. 1, 3. Див. також: Голос України, 14 січня 1993 р. — с. 2.

573

Див. «Концепцію державотворення в Україні», прийняту на зборах Руху 4 грудня 1992 р.; також: Літературна Україна, 17 грудня 1992 р.; Kultura 528 (1991). — s. 80–81.

574

Голос України, 20 травня 1992 р. — с. 1–2; Варшавська радіостанція Radio Warszawa, 18 травня 1992 р. // FBIS-EEU [Foreign Broadcas Information Service, Daily Report. Eastern Europe], 19 травня 1992 p. — p. 8; Известия, 19 травня 1992 p. — c. 5 // Curren Diges of he Post-Sovie Press, 49, 20 (1992). — p. 24–25; Osadczuk Bohdan. Od Belwederu do Kamienca Podolskiego // Kultura, 538–539 (1992). — s. 140.

575

Наприклад, див. підбірку заяв у: Піховшек В'ячеслав та ін. Росія, яку ми... — К.: Український незалежний центр політичних досліджень, 1996.

576

«Для зміцнення регіональної безпеки в Центральній і Східній Європі» // Посольство України в Республіці Польща, Варшава, 22 квітня 1993 р.; [Дмитро Павличко], «Oswiadczenie» // Kultura, 537 (1992). — s. 90–91. Див. також: Драч Іван. Політика: Статті, доповіді, виступи, інтерв'ю. — К.: Україна, 1997. — с. 197; Larrabee Stephen F. Eas European Security after he Cold War. — Santa Monica: Rand, 1993. — p. 19, 108–109; Kaminski Antoni, Kozakiewicz Jerzy. Stosunki polsko-ukrainskie. — Warszawa: PAN, 1997. — s. 30–31; Wilson. Ukrainian Nationalism in the 1990s — p. 177.

577

Реакцію на пакт див. у: Burant Stephen. Ukraine and East Central Europe // Ukraine in the World / Hajda Lubomyr (ed.). — Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1998. — p. 42. Польське пояснення української політики див. у: Kultura, 568–569 (1995). — s. 41; Skubiszewski. Polityka zagraniczna. — s. 282. Про рівновіддаленість див.: Weydenthal Jan de. Economic Issues Dominate Poland's Eastern Policy // RFE/RL Research Report: Weekly Analyses from the RFE/RL Research Institute. — Munich, New York: Radio Free Europe/Radio Libery, vol. 2, No. 10 (5 березня 1993 p.). — p. 24; TVP Warszawa, 13 січня 1993 p. // FBIS-EEU [Foreign Broadcast Information Service, Daily Report. Eastern Europe], 14 січня 1993 p. — p. 28; RFE Daily Report, 4 лютого 1993 p.

578

Пізніше Варшава переглянула свою позицію й відмовилась від домовленостей із Москвою задля підтримки України. У 2000 р. польська енергетична політика була більш проукраїнською, ніж українська енергетична політика, але в 2001 р. таку позицію було важко сповідувати далі. На момент виходу цієї книги ці проблеми не були розв'язані, й вони залишаться головними питаннями європейської безпеки на десятиліття. Про побоювання щодо постачання газу див.: RFE Daily Report, 3 квітня 1992 р.; про українські енергетичні проблеми та закордонну політику див.: Toritsin Arkady. Political Economy and Foreign Policy in Post-Soviet Successor States: Doctoral dissertation. — Rutgers University, 1999. Про «антиукраїнський вчинок» див.: Burant Stephen. Polands Eastern Policy, 1990–1995 // Problems of Post-Communism, 43, 2 (1996). — p. 52. Про справу майора Лисенка див.: Burant. Ukraine and East Central Europe. — p. 55.

579

Про Кравченка див.: Gazeta Wyborcza, 28 липня 1997 p. — s. 16; Gorzkowski Jacek. Litwa // Europa Srodkowo-Wschodnia 1992 / Beylin Marek (red.). — Warszawa: Instytu Studiow Politycznych, 1993. — s. 252; Kultura, 535 (1992). — s. 102–106; про інтелектуалів див.: Buran Stephen. Belarus and he «Belarusian Irredenta» in Lithuania // Nationalities Papers, 25, 4 (1995). — p. 646–647.

580

Про Шушкевича див.: Owsiannik Siergiej, Strielkowa Jelena. Wladza i spoleczenstwo. — Warszawa: Presspublica, 1998. — s. 64–96; про Литву див.: Gorzkowski Litwa. — s. 253.

581

Gawin. Ojcowizna. — s. 127–128; Bielen Stanislaw. Kierunki polityki wschodniej III Rzeczypospolitej // Patrzac na Wschod / Bielen Stanislaw (red.). — Warszawa: Centrum Badan Wschodnich, 1997. — s. 35; «Polska — Ukraina — Bialorus» // Polska w Europie. — s. 140; Szayna. Ethnic Poles in Lithuania and Belarus. — p. 42.

582

Робив він це, визначаючи нові кордони єпархій, що мали відображати сучасні білоруські кордони, й призначаючи архієпископів, що були чутливішими до білоруських проблем.

583

На самому початку навіть виникла дискусія щодо національних меншин як таких. Див.: Народная газета (Мінськ), 4 січня 1992 р. — с. 1; 12 лютого 1992 р. — с. 1. Дані про білоруську меншину в Польщі в 1992 р. див. у: Eberhardt. Miedzy Rosja a Niemcami. — s. 131. Чисельність польської меншини в Білорусі подано відповідно до радянського перепису 1989 р. та білоруського перепису 1999 р.

584

Mihalisko Kathleen. Security Issues in Ukraine and Belarus // Central and Eastern Europe / Carp Regina Cowen (ed.). — Oxford: Oxford University Press, 1993. — p. 229–230; Buran Stephen. Belarus and he «Belarusian Irredenta» in Lithuania // Nationalities Papers, 25, 4 (1997). — p. 645–648.

585

Warszawa, Polska Agencija Presowa (PAP), 24 квітня 1992 p. //