Читати книгу - "Теорія права і держави: Підручник."

4) із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність (невідповідність Конституції України) законів, інших правових актів або їх окремих положень; із дня ухвалення рішення судом про визнання нечинними (такими, що суперечать закону) актів органів виконавчої влади або актів органів місцевого самоврядування.

Момент припинення дії нормативно-правового акта є моментом втрати його юридичної сили.

Призупинення чинності закону - тимчасове переривання його дії у часі, що залежить від певних обставин і передбачено законом. Призупинити чинність нормативного акта в Україні може: 1) орган, який його прийняв (дію Сімейного кодексу в Україні було призупинено Верховною Радою до моменту набрання чинності Цивільного кодексу); 2) інший орган, якому це право надано законом (Президент України може зупинити дію актів Кабінету Міністрів України через невідповідність Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо перевірки його відповідності).

Дія нормативно-правового акта в просторі відбувається відповідно з територіальних і екстериторіальних принципів.

Територіальна дія нормативно-правового акта окреслена територією держави (Україна) чи окремого регіону (АР Крим), або адміністративно-територіальної одиниці (обласного, районного, міського масштабу), тобто тією територією, на яку поширюються владні повноваження органу, що його видав (підприємства, установи тощо). Екстеріторіальна дія нормативно-правового акта (право екстериторіальності держав) - порядок, відповідно до якого установи або фізичні особи, що розташовані або перебувають на території іншої держави, розглядаються як такі, що розташовані або перебувають на власній національній території і підвладні законам та юрисдикції власної держави. Правом екстериторіальності користуються військові кораблі та літаки, що із дозволу держави перебування перебувають на її території, але розглядаються ж частина території держави прапора чи розпізнавальних знаків; космічні об’єкти, що належать державі; території дипломатичних представництв і консульств.

Територіальний принцип у чистому вигляді в законодавстві держав майже не трапляється, оскільки він доповнений екстериторіальним принципом. За вчинений за кордоном злочин громадянин України підлягає кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України).

Дія нормативно-правових актів за колом осіб - це їх поширення на певні кола осіб залежно від обсягу і особливостей (наявності дипломатичного імунітету) їх правового статусу.

Дія нормативно-правових актів за колом осіб залежно від обсягу їх правового статусу:

а) загальної дії - поширюються на всіх осіб, що перебувають на території держави: громадяни, іноземні громадяни; особи без громадянства (апатриди), особи з подвійним громадянством (біпатриди), біженці; почесні громадяни, усі внутрішньодержавні, спільні, іноземні, міжнародні організації, які не користуються правом екстериторіальності. Тут виявляється тісний зв’язок дії нормативно-правових актів за колом осіб та у просторі (Конституція України);

б) спеціальної дії - деякі нормативно-правові акти поширюються на всіх індивідуальних і колективних суб’єктів певної держави, що діють у конкретній сфері суспільних відносин (Закон України «Про політичні партії України»); інші охоплюють лише конкретну категорію осіб (пенсіонерів, військовослужбовців, лікарів, вчителів та ін.). Тут дія нормативно-правових актів у просторі й за колом осіб не збігається;

в) виняткової дії - поширюються на осіб, що тимчасово перебувають на території держави (іноземних громадян та осіб без громадянства). Так, іноземним громадянам не надаються окремі права і на них не покладаються певні обов’язки: обирати і бути обраними у представницькі органи країни, бути суддями, перебувати на службі у Збройних Силах (Закон України «Про правовий статус іноземців»).

Винятковість дії актів спостерігається стосовно осіб, які користуються дипломатичним імунітетом - повним або частковим звільненням від поширення на них дії загальних правових норм держави, де вони офіційно перебувають.

Систематизація нормативно-правових актів - офіційна діяльність, спрямована на впорядкування та вдосконалення законодавчих і підзаконних актів, приведення їх до єдиної внутрішньої погодженої системи.

Систематизація нормативно-правових актів необхідна для:

1) усунення суперечностей між нормативними актами;

2) підвищення якості й ефективності законодавства;

3) забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними структурами.

Форми систематизації нормативно-правових актів.

1. Облік нормативно-правового матеріалу - письмове чи автоматизоване фіксування виданих нормативно-правових актів (у спеціальних журналах, на картках, автоматизоване - ЕОМ. Автоматизованою системою збирання, накопичення, обліку та зберігання нормативно- правових актів в Україні є Єдиний державний реєстр нормативно- правових актів).

Форми обліку:

1) журнальний (хронологічний, алфавітний,

тематично-предметний) - полягає у фіксації реквізитів нормативних актів у журналах (проста форма);

2) картковий - складання карткової системи, коли на картках картотеки фіксуються або основні реквізити акта (вид акта, його заголовок, дата видання, місце офіційного опублікування), або його повний текст з усіма реквізитами; розміщуються картки в картотеці за хронологічним, алфавітно-предметним, предметно-галузевим принципом;

3) автоматизований (електронний) - передбачає створення автоматизованих інформаційно-пошукових систем за нормативно-правовою базою держави, міжнародних об’єднань та ін. Це найповніша і найзручніша (швидкий пошук) форма