read-books.club » Сучасна проза » Празький цвинтар [без ілюстрацій] 📚 - Українською

Читати книгу - "Празький цвинтар [без ілюстрацій]"

258
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Празький цвинтар [без ілюстрацій]" автора Умберто Еко. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 116 117 118 ... 122
Перейти на сторінку:
видалення (нім.).

55

Позбавлення, вигнання, усунення (англ.).

56

Ампутація, відсічення, абляція (фр.).

57

Вилучення (нім.).

58

Суп-пюре по-кресійському (фр.).

59

Телячий язик у соку (фр.).

60

Старовинний коктейль — кілька шарів різноманітних лікерів.

61

Дитяче белькотіння (фр.).

62

3 колишніх (фр.).

63

Дослівно з французької — Давній устрій — політичний та соціально-економічний режим, що існував у Франції з кінця XVI століття і до початку Великої Французької революції.

64

Короткі чоловічі штани до колін (фр.). Були ознакою приналежності до аристократичних кіл. Відповідно, у часи Революції революціонери називалися санкюлотами, тобто «без штанів».

65

Оґюстен Баррюель (1741–1820) — французький єзуїтський священик, відомий твором «Спогади, що відображають історію якобінізму», у якому писав про те, що таємні товариства змовились, щоб організувати Французьку революцію, знищити трон, вівтар та європейську аристократію.

66

Жак де Моле (1244–1314) — двадцять третій і останній Великий магістр ордену тамплієрів.

67

Острів Сіте — один з двох островів на Сені, що збереглися у центрі Парижа, а також назва найстарішої частини міста (фр.).

68

Ілюмінати (від лат. illuminati — «просвічені») — назва, під якою були відомі різні об'єднання оккультно-філософського напрямку. Найчастіше цей термін застосовується до німецького таємного товариства, яке було засноване в 1776 році.

69

Так дослівно називали Просвітництво у Франції (Siècle des Lumières).

70

Єврейське гетто розділене на п'ять указаних внутрішніх двориків, де знаходилися синагоги, ритуальні купальні, пекарні для приготування маци тощо.

71

Маніхейство — складене з вавилонсько-халдейських, юдейських, християнських, іранських гностичних уявлень синкретичне релігійне вчення перса Мані, або Манеса.

72

Згідно з переказами Марко Поло, під час подорожі у Персію він бачив на горі замок «Старигана з гори», в якому знаходився центр персидського відгалуження ісламістів — асасинів. За тими ж переказами, «Стариган з гори», що стояв на чолі ордену, створив у замку «земний рай», де було все, чого можна бажати, так, як описував рай пророк Мухаммед. Мешкати там могли лише обрані, але коли Старигану потрібен був убивця, він посилав «за межі раю» людей, які, знайшовши підходящого чоловіка, обпоювали його гашишем чи опіумом, приводили у «рай», де той, прокинувшись, проживав якийсь час. Згодом, знову обпоївши наркотиками, його відводили назад, і коли чоловік, прокинувшись «у звичайному світі», бачив різницю, то радо погоджувався на пропозицію Старигана, убивши декого, повернутися до «раю».

73

Жозеф Феш (1763–1839) — французький кардинал, зведений брат матері Наполеона Бонапарта.

74

Йдеться про Симона Трентійського, дворічного хлопчика, у викраденні якого звинувачували єврейську общину міста, яка буцімто випустила з дитини кров, щоб скропити мацу для своїх релігійних ритуалів. Наразі католицька церква викреслила його з реєстру мучеників, бо вважається, що поклоніння йому було засноване на злісній містифікації.

75

«Monsieur», вимовлене на п'ємонтський манер.

76

Наче труп (лат.). Вираз походить із статуту єзуїтського ордену, де він став синонімом беззаперечної покори.

77

Соус із цілих або крупно порізаних фруктів, маринованих у гірчиці та сиропі.

78

Фейлетон (фр.).

79

Король обох Сицилій з роду Бурбонів. Хоч і обіцяв реформи, насправді укріплював абсолютизм. Згадане повстання в Неаполі поклало початок революції в Італії 1848 року.

80

Сардинське королівство (часто називається також, за його центральною областю, П'ємонт-Сардинія або Сардинія-П'ємонт) — держава, що існувала в Італії з 1720 по 1861 рік; наприкінці його існування до складу королівства з раніше самостійних держав Італії входили, крім острова Сардинія, князівство П'ємонт, герцогства Аоста і Монферрат, графство Ніцца, герцогства Савойя і Генуя. Столиця — Турин.

81

Прекрасний рік на жахливий рік (лат.).

82

Редемптористи— католицька конгрегація, заснована в 1732 році святим Альфонсом де Ліґуорі задля проповіді Благої Вісті найбіднішим верствам.

83

Рибна юшка (фр.).

84

Обшивка стін (фр.).

85

Гра, подібна до «Камінь, ножиці, папір».

86

Усипальня савойських королів.

87

Масний, непристойний (фр.).

88

Орнаментальний штамп (фр.).

89

3 гербами (фр.).

90

Ніколя Шарль Удіно (1767–1847) — французький генерал, голова експедиції, яку Наполеон III, ще до того, як став імператором, послав підкорювати Римську республіку, на чолі якої стояв Мацціні.

91

Луї Рене Едуард де Роґан-Ґемене (1735–1803) — з 1771 року князь-єпископ Страсбурґа, потім посланник у Відні, а з 1778-го — кардинал.

92

Знищимо підлість (фр.).

93

Йоганн Каспар Лафатер (1741–1801) — швейцарський письменник, богослов, поет та фізіономіст.

94

«Розтопчи лілії ногами» — цитата з «Джузеппе Бальзамо» Дюма.

95

Кохінхіна — у історичній географії — загальна назва південно-східної частини півострова Індокитай.

96

Ґабріеле Д'Аннунціо (1863–1938) — італійський драматург, поет, політичний діяч націоналістичного й профашистського напрямку. Був героєм війни, отримав прізвисько Vate — «пророк».

97

У психології — негативний душевний стан, зумовлений неможливістю задоволення своїх потреб, що виявляється у переживанні розчарування, тривоги, дратівливості і, врешті, відчаю.

98

Массімо Д'Адзельо (1798–1866) — італійський політичний діяч і письменник, один з ідеологів і лідерів правого крила італійського національно-визвольного й об'єднавчого руху. Брав участь у боях проти австрійців (1848); у 1849–1852 роках був прем'єр-міністром і міністром закордонних справ П'ємонту. Відстоював ідею об'єднання Італії «зверху» під владою Савойської династії.

99

Камілло Бенсо ді Кавур (1810–1861) — італійський державний діяч, прем'єр-міністр Сардинського королівства, який зіграв винятково важливу роль в об'єднанні Італії під керівництвом сардинського монарха. Перший прем'єр-міністр Італії (1861 p.).

100

Закони, прийняті 1850 року, які відміняли пільги католицького духівництва, а також зобов'язували узгоджувати законодавство П'ємонту з законодавством інших європейських країн.

101

Ордени старцювальників — релігійні ордени, які цілком залежать від милостині людей. Вони не мають майна й дають обітницю бідності, аби займатися релігійною діяльністю. Християнські ордени проповідують Євангеліє.

102

Одна з гілок ордену августинців.

103

Один із титулів Великого султана в Османській імперії.

104

Помічник нотаріуса, який, не перебуваючи на державній службі, складав юридичні акти та судові документи на замовлення за окрему винагороду.

105

Карло Пізакане (1818–1857) — італійський революціонер. 25 червня 1857 року Пізакане, як командувач повстанців, відплив з

1 ... 116 117 118 ... 122
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Празький цвинтар [без ілюстрацій]», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Празький цвинтар [без ілюстрацій]"