Читати книгу - "Гаррі Поттер і келих вогню"

— А Кравч намагався свого сина витягти? — прошепотіла Герміона.

Сіріус засміявся. Його сміх більше нагадував гавкіт.

— Кравч? Витягти? А я було подумав, Герміоно, що ти його справді розкусила. Усе, що могло заплямувати його репутацію, мусило зникнути, адже він ціле життя поклав на те, щоб стати міністром магії. Ви ж бачили, що він вигнав віддану ельфиню-домовичку лише через те, що пов'язав її з Чорною міткою — невже це ні про що не свідчить? Батьківської любові у Кравча вистачило тільки на те, щоб провести розслідування, але, судячи з усього, то був лише привід показати, як люто він ненавидить рідного сина... і хлопця запакували в Азкабан.

— Він віддав свого сина дементорам? — тихо спитав Гаррі.

— Авжеж, — підтвердив Сіріус, і вся веселість у його голосі зникла. — Крізь ґрати у дверях своєї камери я бачив, як дементори привели бідолаху. Йому було не більше дев'ятнадцяти. Його помістили в сусідній камері. Цілу ніч він плакав і кликав маму. Та за кілька днів стих... Урешті-решт усі вони стихають... хіба що часом кричать уві сні...

На мить заціпенілий вираз Сіріусових очей став ще помітнішим — наче хтось закрив очі віконницями.

— То він і досі в Азкабані? — спитав Гаррі.

— Ні, — неуважно сказав Сіріус. — Ні, його там більше немає. Він помер десь через рік після того, як з'явився у в'язниці.

— Помер?

— Не він один, — з гіркотою відказав Сіріус. — Більшість там божеволіє, частина врешті-решт перестає їсти. Втрачає бажання жити. Про наближення смерті знають усі, бо дементори її відчувають і збуджуються. А хлопець мав хворобливий вигляд, ще коли прибув. Оскільки Кравч — високопосадовий працівник міністерства, то йому з дружиною дозволили провідати сина на смертному ложі. Це я тоді востаннє бачив Барті Кравча. Він майже ніс свою дружину повз мою камеру. Сама вона померла десь невдовзі після того. З горя. Зачахла так само, як і хлопець. Кравч навіть не прибув по синове тіло. Я бачив, як дементори поховали його за фортечною стіною.

Сіріус відклав уже піднесений до рота кусень хліба, замість нього схопив пляшку з гарбузовим соком і осушив її.

— Отож старий Кравч утратив усе саме тоді, коли думав, що от-от матиме все, — повів далі він, витираючи рукою рота. — Однієї миті — герой, готовий стати міністром магії... а наступної — син і дружина помирають, честь родини зганьблено, популярність різко падає. Коли хлопець помер, люди почали відчувати до нього трохи більше симпатії і запитували: як це так вийшло, що приємний молодий хлопець з хорошої родини збився зі шляху. Зробили висновок, що винен батько, який про нього не дбав. Тому найвища посада дісталася Корнеліусу Фаджу, а Кравча відсунули вбік, у відділ міжнародної магічної співпраці.

Запала тривала мовчанка. Гаррі пригадав вирячені Кравчеві очі, коли той у лісі під час Кубка світу дивився на неслухняну ельфиню Вінкі. То он чому він так бурхливо відреагував, коли її знайшли під Чорною міткою. Це розбудило спогади про сина, про давній скандал і втрату прихильності в міністерстві.

— Муді каже, що в Кравча манія ловити темних чаклунів, — сказав Гаррі.

— Так, я чув, що в нього є така манія, — закивав Сіріус. — На мою думку, він сподівається, що поверне собі колишню популярність, якщо зловить ще одного смертежера.

— А ще він прокрався у Снейпів кабінет і щось там шукав! — з тріумфом зиркнувши на Герміону, вигукнув Рон.

— Так, це взагалі незрозуміло, — задумливо промовив Сіріус.

— Ще й як зрозуміло! — схвильовано сказав Рон.

Сіріус заперечливо похитав головою.

— Якщо Кравч хоче стежити за Снейпом, то чому ж він не з'являється судити турнір? Це був би ідеальний привід регулярно навідуватися в Гоґвортс і весь час мати Снейпа на оці.

— То ти гадаєш, що Снейп щось затіває? — спитав Гаррі, але Герміона перебила:

— Хоч би що ви казали, а Дамблдор Снейпові довіряє.

— Герміоно, перестань, — нетерпляче озвався Рон. — Я знаю, що Дамблдор чудовий і все таке, але це не означає, що кмітливий темний чаклун не зміг би його обдурити...

— Чому ж тоді в першому класі Снейп урятував Гаррі життя? Міг би просто дати йому померти.

— Не знаю... Може, боявся, що Дамблдор його вижене...

— Сіріусе, а ти що думаєш? — голосно спитав Гаррі, і Рон з Герміоною, закінчивши суперечку, прислухались.

— Думаю, що вони обоє мають рацію, — сказав Сіріус, замислено дивлячись на Рона й Герміону. — Коли я довідався, що Снейп працює тут, я не переставав дивуватися, навіщо Дамблдор узяв його на роботу. Снейп завжди захоплювався темними мистецтвами — цим він і прославився в школі. Слизький підлабузник, хлопчисько з масним волоссям — ось який він був, — додав Сіріус, і Гаррі з Роном розреготалися. — Коли Снейп вступив до школи, він знав більше заклять, аніж який-небудь семикласник. З їхньої слизеринської компанії майже всі стали смертежерами.

Сіріус почав загинати пальці, називаючи імена:

— Розьє та Вілкіс — обох убили аврори за рік до падіння Волдеморта. Подружжя Лестранжів — вони в Азкабані. Про Ейвері я чув, що той уник неприємностей, бо сказав, ніби діяв під закляттям "Імперіус" — він і досі на волі. Як мені відомо, Снейпа ніколи навіть не звинувачували в тому, що він був смертежером — але це ще нічого не означає. Багатьох з них так і не впіймали. А Снейп достатньо розумний і хитрий, щоб не потрапляти в халепу.

— Снейп близько знається з Каркарофим, хоча й воліє тримати це в таємниці, — сказав Рон.

— Бачили б ви Снейпове обличчя, коли Каркароф учора приперся на урок "настійок"! — швидко додав Гаррі. — Каркароф хотів зі Снейпом поговорити, казав, що Снейп його уникає. І мав дуже стурбований вигляд. Показав Снейпові щось у себе на руці, але я не бачив, що саме.

— Він показав Снейпові щось на руці? — Сіріус був щиро спантеличений. Його пальці мимохіть перебирали брудні пасма волосся. Врешті він стенув плечима. — Не уявляю, до чого це все... одначе, якщо Каркароф непідробно захвилювався і прийшов до Снейпа щось питати...

Сіріус якийсь час вдивлявся в стіну печери, а тоді на його обличчі вималювалося розчарування.

— Усе ще слід зважати й на те, що