Читати книгу - "Пані Боварі"

62

Сміхом бичує звичаї (латин.).

63

«Паризький гамен» — п'єса французьких драматургів Жана-Франсуа Байяра (1796–1853) і Луї-Еміля Вандербюрша (1794–1862).

64

«Лючія ді Ламмермур» (1835) — опера видатного італійського композитора Гаетано Доніцетті (1797–1848) на сюжет роману англійського письменника Вальтера Скотта (1771–1832) «Ламмермурська наречена» (1819).

65

…почулися три удари… — У французькому театрі XIX ст. про початок вистави сповіщали ударами в підлогу сцени.

66

«Хатина» — розважальний заклад у Латинському кварталі Парижа, де відбувалися публічні бали; існував з 1787 по 1855 р.

67

«Нельська вежа» — п'єса французьких письменників Александра Дюма-батька (1803–1870) та Фредеріка Гайярде (1808–1882); вперше поставлена 1832 р.

68

…під статуєю «Танцюючої Маріам»… — За біблійною легендою, пророчиця Маріам керувала народними святами і сама танцювала з тимпаном у руці («Вихід», глава 15, вірш 20).

69

Діана де Пуатьє (1499–1566) — фаворитка французького короля Генріха II.

70

…перед статуєю П'єра Корнеля. — Видатний французький драматург П'єр Корнель (1606–1684) народився в Руані.

71

Майстер виробляється в праці, — отже, роби що робиш (латин.).

72

Та киньте ви к лихій годині отих ваших Кюжасів і Бартолів! — Маються на увазі славнозвісний французький юрист Жак Кюжас (1522–1590) і один з найвидатніших італійських юристів Бартоло да Сассоферрато (1314–1357).

73

…«Есмеральда» Штейбена та «Жінка Потіфара» Шопена. — Маються на увазі репродукції з картин німецьких художників Карла Вільгельма Штейбена (1788–1856) і Генріха Фрідріха Шопена (1804–1880). Потіфарова жінка, за Біблією, намагалася спокусити Йосифа («Буття», глава 39).

74

Баутцен і Лютцен — містечка в Саксонії, поблизу яких в травні 1813 р. відбулася битва між армією Наполеона І і союзними російсько-прусськими військами.

75

Біша Ксав'є (1771–1802) — французький лікар, анатом і фізіолог.

76

По-перше (латин.).

77

Амфітріон. — Тут — гостинний господар дому, де відбувається бенкет; персонаж однойменної комедії видатного французького драматурга Жана-Батіста Мольєра (1622–1673).

78

Каде де Гассікур Луї-Клод (1731–1799) — французький фармацевт і хімік.

79

Хай зглянеться (латин.).

80

Нині прощаються (латин.).

81

Гольбах Поль-Анрі (1723–1789) — французький філософ-матеріаліст.

82

«Енциклопедія» (35 томів, 1751–1780) — видання, в якому брали участь найвидатніші вчені й мислителі Франції тих часів; здійснювалося під керівництвом Дені Дідро і Жана Д'Аламбера.

83

«Листи португальських євреїв» (точніше: «Листи португальських, німецьких, польських євреїв до пана де Вольтера», 1769) — твір абата Поля-Александра-Антуана Гене (1717–1803), спрямований проти вольтерівської критики церкви та Біблії.

84

«Суть християнства» (точніше: «Філософські етюди про християнство», 1842–1845) — твір французького судовика і католицького письменника Жан-Жака-Огюста Нікола (1807–1888), спрямований проти протестантства.

85

«З глибини» — псалом (латин.).

86

Едили — в Стародавньому Римі виборні урядовці, що стежили за порядком у місті. Тут — іронічний натяк на французьку муніципальну адміністрацію.

87

Брати-ігноранти (тобто «невігласи»). — Так називали себе члени чернецького ордену святого Йоганна; метою ордену, що проповідував смирення, була філантропічна допомога біднякам і виховання в християнському дусі їхніх дітей.

88

Спинися, перехожий! (Латин.)

89

Ти топчеш любу дружину! (Латин.)

90

Одран Жерар (1640–1703) — французький художник-гравер.

91

«Агнець божий» — назва католицької молитви (латин.).

92

Урсулинки — члени католицького чернечого ордену св. Урсули, заснованого в XVI ст. У його монастирях виховувалися дівчата переважно дворянського походження.