Читати книгу - "Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
У деякі дні була особлива традиція, коли загони ходили до сцени й, сидячи на лавках, співали під баян гімн табору і всілякі літні пісні, що так сильно підіймають настрій. Заходом керував Валера, по-тверезому грати не любив, але вміє, тому Галина Андріївна змусила.
Також був Діма, його грі на гітарі позаздрить багато хто, тільки діставав він її зазвичай ввечері й ніякого нудного хору там не було, лише сучасні пісні.
У наймирніший час - на тихій годині, Галина Андріївна зловила дванадцятьох своїх вожатих на головній площі й вишикувала в ряд для нового оголошення.
- Отже, завдання таке: через тринадцять днів буде батьківський день, потім приїжджає комісія. Потрібно по номеру від кожного загону, виступ вожатих і танцювальний флешмоб від усіх. Знайдете пісню веселу, може і я з вами станцюю.
- О, мої очі, - Рік схопився долонями за щоки та відкрив рота.
Галина Андріївна різко повернулася у його бік.
- Оцінила я твій жарт, не шифруйся. Щодо номера вожатих, давно в нас не було вальсу.
- Чому б дітям не станцювати? - запропонувала Вероніка.
- Це вже було, потрібно щось нове.
- Ви можете посміхнутися, новіше нічого не буде, - підчепив Валера.
- Якого це буде? - запитала Аліса.
- Числа чи хріна? - шепнув Діма їй на вухо.
Великих зусиль їй вартувало не засміятися і дочекатися відповіді.
- Двадцять третього червня.
- Ой, а я не можу! - скрикнула Агата, затягуючи світле волосся у хвіст. - Я ж у вас давно на той день відпрошувалася.
- Так, я пам'ятаю, - директорка невдоволено кивнула. - Обійдемося без тебе.
Галина Андріївна дала підлеглим час до завтра, щоб усе обміркувати, а потім прийти зі своїми ідеями, які, звісно ж, їй не сподобаються.
- Хто з ким танцює? - поцікавилася Христина, коли їхній наглядач зник з очей геть. - Якщо моя участь обов'язкова, то я буду з Мішею.
- А що робити нам? - одночасно запитали Діана й Аліса.
Діма в роздумах обійняв їх обох за плечі:
- Я б із радістю запропонував свою допомогу, але не знаю, кого з вас обрати.
- Нехай Галинка сама вирішує, так буде чесно, - запропонувала Діана.
- Згодна, - додала Аліса. - Не будемо ж ми через Діму битися.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонце, молодість, салют, Світлана Бонд», після закриття браузера.