Читати книгу - "Кохати зірку, Лана Деніз"

   Прийнявши душ і зробивши всі вечірні косметичні процедури, Арман повільно пройшов у спальню. Він довго лежав у ліжку, слухаючи нічне місто і не міг заснути.

   Знайомство з Селін розтривожило його душу. В цій дівчині було щось особливе – вона була справжньою, щирою, скромною і простою. Вона  зовсім не була схожою на жінок з його оточення.

   Коли ж нарешті він все-таки заснув, йому наснилася саме Селін, а не його наречена. Через знайомство з Селін, Арман  деякий час навіть  не міг думати про Ніколь. Але вона весь час думала про нього і  з самісінького ранку зателефонувала йому і зажадала пояснень.

-Армане, що це таке? Ти можеш мені пояснити?- сердито кричала вона у слухавку.

-Що сталося, Нікі? Що я повинен тобі пояснити?-Арман спросоння не міг нічого зрозуміти.

-Скажи, у тебе совість є? Чи ти мене не кохаєш зовсім?- схлипуючи, продовжувала кричати Ніколь.

-Зачекай! Заспокойся і поясни нарешті в чому справа!- терпляче повторив Арман.

-Як ти міг?!! В той час, коли я доглядаю  тяжкохворого батька і сиджу біля його ліжка і вдень, і вночі, ти розважаєшся з дівчатами в ресторанах!

-З якими дівчатами, Нікі? Що ти таке кажеш?- здивовано запитав Арман, потерши заспані очі.- Ти мене в чомусь звинувачуєш?

-Я не звинувачую тебе, а кажу про те, що бачила на власні очі! Вся стрічка новин майорить твоїми фото з тією дівчиною! Коли ти виходив з нею з ресторану, тримаючи її за руку, вас помітили репортери! Боже, який сором! Якщо ці фото побачить батько, він не витримає цього! Він помре!- в істериці ридала Ніколь.-Ти розтоптав мене, Армане! Розтоптав моє кохання! Ти мене зрадив!

-Нікі, люба, заспокойся, прошу тебе,-зітхнувши, терпляче промовив Арман.- Заспокойся і вислухай мене! Я тобі зараз все поясню.

-Гаразд, я з задоволенням вислухаю твої пояснення!- крізь сльози промовила Ніколь.

-Селін – дівчина, з якою я був вчора в ресторані, це моя партнерка по серіалу, її затвердили на головну  жіночу роль. Вчора у нас були кінопроби. І для того, щоб краще познайомитися з нею, я запросив її повечеряти разом. Ми повечеряли, поговорили про зйомки, а потім я відвіз її додому і все…Між нами нічого не було, я навіть і не думав тобі зраджувати.

-А як же репортери? Як фото, на яких ти тримаєш за руку цю дівчину?- допитувалася Ніколь, і Арман відчув недовіру в її голосі.

-Репортери помітили нас, коли ми виходили із ресторану,- зітхнув Арман,- кинулися до нас із камерами та фотооб’єктивами, Селін злякалася, адже вона не звикла до такої уваги, а потім спіткнулася. І я схопив її за руку, намагаючись підтримати її. Саме тоді репортери і зробили ці провокаційні фото…Нікі, кохана, тобі немає чого хвилюватися і нервувати, адже в моєму серці лише ти!- запевнив Арман свою наречену.

-Я не вірю тобі! Чуєш? Не вірю!- схлипнула Ніколь.- Я дуже скучила за тобою…Я сиджу тут в чотирьох стінах, практично нікуди не виходжу з дому, піклуюся про батька, а ти розважаєшся з іншою і навіть не думаєш про мене!

-Нікі, крихітко, не кажи так! Я думаю про тебе завжди,- зітхнувши, винувато промовив Арман.- Я теж скучив за тобою…Дуже скучив…І тому найближчим рейсом прилечу в Дюссельдорф, хочу ці вихідні провести разом з тобою, кохана! Чекай мене!

-Добре, я чекатиму тебе з нетерпінням, коханий!- переставши схлипувати, промовила Ніколь і переможно посміхнулася, поклавши слухавку.

   Інколи вона могла бути дуже переконливою…Звичайно, вона прекрасно розуміла, що Армана люблять не лише камера та глядачі, а й жінки. Вона знала, що він не такий, як інші чоловіки, а особливий і унікальний. Дуже мужній і в той же час нереально  ніжний і чуттєвий.

   Ніколь прекрасно розуміла, що такі чоловіки як Арман, народжуються один на мільйон, і в наш час були великою рідкістю. Вона  розуміла, що його  потрібно берегти. І  готова була його берегти, готова була до того, що на нього завжди будуть з захопленням дивитися мільйони жінок і спілкуватися з ним вони теж будуть.

   Але вона йому вірила. Вірила в те, що саме вона – та єдина в цілому світі жінка, яку він кохає. Та зробила так, щоб Арман не здогадувався про це, а почувався винним перед нею за те, що приділяє їй зовсім мало уваги в такий важкий  період її життя.