Читати книгу - "Дитячий фразеологічний словник"

Відомий давньоримський оратор I століття до н. е. Марк Туллій Цицерон у творі «Про оратора» пише про промову, яку виголосив Лициний Красі за мить до своєї смерті: «Це було подібно до лебединої пісні».

Лізти на рожен

рос. Лезть на рожон

Робити що-небудь вочевидь ризиковане, що приречене на невдачу.

Слово «рожен» позначає загострений кіл або рогатину — пристосування, що використовувалося під час полювання на ведмедя. Відчайдушний мисливець йшов на розлюченого звіра, а ведмідь ліз на рожен — заточену довгу палицю.

У східних слов'ян вираз означав йти на вірну смерть, а пізніше — взагалі на будь-яку ризиковану справу.

Липнути, як бджоли до меду

рос. Лететь, как мухи на мед

Виявляти свою приязнь і підвищену увагу до когось, великий інтерес до чого-небудь.

Найтяжче зачати, а потому вже легше йде (а далі як хліб з маслом)

Аби почати, а там воно й піде

Важко розгойдатися, а далі легко

рос. Лиха беда начало (почин) [есть дыра, будет и прореха]. Лиха беда начать, а там всё как по маслу пойдет. Только первый шаг труден

Починати будь-яку справу, приступати до неї важко, але потім буде легше; головне — почати.

Цим виразом зазвичай підбадьорюють перед початком нової або нелегкої справи; а також так говорять із почуттям вдоволення, коли розпочату справу вдалося гідно виконати.

«Аби почати, а там воно піде! У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну — до Дону», продовжуємо презентувати Луганську область». (Федерація Футболу України, 22.10.2010)

Вудити рибу в каламутній воді

рос. Ловить рыбу в мутной воде

Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії.

Давньогрецький поет Езоп у своїй байці писав про рибалку, який каламутив воду навколо сітки, заганяючи туди у такий спосіб засліплену рибу. Пізніше вираз став уживатися не тільки по відношенню до риболовлі.

Відоме також прислів'я: «Перш ніж рибу ловити, треба воду мутити», тобто навмисно створювати плутанину задля отримання вигоди.

Ложка дьогтю у бочці меду

рос. Ложка дёгтя в бочке меда

Так кажуть про якусь незначну, але неприємну дрібницю, що зіпсувала все добре.

Ламати (грати) комедію

рос. Ломать комедию

Удавати з себе кого-небудь, прикидатися кимсь, лицемірити; розігрувати якусь роль, сцену, церемонію, виконувану нещиро, удавано.

Ломитися у відчинені двері

рос. Ломиться в открытую дверь

Наполегливо твердити, доводити загальновідоме, те, чого ніхто не заперечує.

Мавп'яча робота (праця)

рос. Мартышкин труд

Даремні зусилля, безглузді непотрібні дії, марні старання.

Вираз використано у байці І. А. Кри-лова «Мавпа». Йдеться про мавпу, яка позаздрила селянину-орачеві, що заслужив своєю роботою схвалення оточуючих. Мавпа, аби показати свою трудову старанність, почала катати велику колоду. Однак через те, що користі від її «праці» не було геть ніякої, похвальби вона так і не дочекалася.

Вираз «мавп'яча робота» саме як характеристику даремних зусиль, марних старань і непотрібної роботи вперше вжив у своїй праці «Реалісти» російський критик Д. І. Писарєв.

Ведмідь (слон, бик) на вухо наступив

рос. Медведь (слон) на ухо наступил

Так кажуть про того, хто геть не має музичного слуху.

Вираз може бути пов'язаний з небезпекою полювання на ведмедів, коли людина під час жорстокої бійки зі звіром могла отримати серйозні травми, а серед них і ті, що призводять до проблем зі слухом.

Менторський тон

рос. Менторский тон

Так несхвально говорять про повчальний, повчаючий і зарозумілий тон висловлювань.

Вираз пов'язують з ім'ям Ментора, друга героя грецьких міфів Одіссея. Йдучи на війну з Троєю, Одіссей доручив другу виховання свого сина Телемаха, знаючи розум і розсудливість Ментора.

Ментор наглядав за Телемахом, вчив його розуму і намагався оберігати свого підопічного від необачних вчинків.

Образ міфічного наставника став ім'ям прозивним для характеристики суворого, педантичного і занудного вчителя.

Словом «ментор» називають надокучливого і занадто педантичного радника, який нав'язує свої поради і повчання зазвичай з інтонаціями зверхності.

Міряти на свій аршин (своєю міркою, своїм ліктем)

рос. Мерить на свой аршин

Робити висновки про кого-небудь або про що-небудь однобічно, тільки зі своєї точки зору.

Аршин — давньоруська міра довжини, що дорівнює 0,711 м. Назва прийшла в XVI столітті з тюркських мов, де «арш» означало «лікоть». Так називали й лінійку завдовжки з аршин для вимірювання відстаней. Деякі купці використовували два аршини — один для купівлі товару (довший), а другий для продажу (коротший). Багато покупців, щоб не бути обдуреними, приходили до крамниці купця зі своїми аршинами і переміряли куплений шматок.

Метати перли (бісер) свиням Розсипати бісер свиням

рос. Метать бисер перед свиньями

Марно говорити, доводити що-не-будь тому, хто не може, не здатний або не хоче це зрозуміти і оцінити. Приділяти увагу тим, хто цього не вартий.

Вираз із біблійних текстів: «Не давайте святого псам і не розсипайте перлів своїх перед свинями...»

Дрібні річкові перли з північних річок здавна називали бісером. Ці перли просвердлювали, нанизували на нитки і вишивали одяг. Пізніше так почали називати будь-які дрібні скляні або кістяні намистинки для вишивання.

Метати громи і блискавки Вергати громи

рос. Метать громы и молнии

Дуже гніватися, сердитися на ко-го-небудь, лаяти когось; бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування.

Язичницькі народи в давнину вірили, що могутній верховний бог чинив розправу над своїми ворогами і людьми, що заслуговують на покарання, за допомогою блискавок. У Древній Греції такого бога називали Зевс, у Римі — Юпітер, а у слов'ян — Перун. Давньослов'янською і сама блискавка називалася «перун», тобто слов'янський бог «метал перуни». Пізніше вираз став означати шалений прояв гніву.

Багато води збігло (сплило)

рос. Много воды утекло