read-books.club » Сучасна проза » Все буде добре 📚 - Українською

Читати книгу - "Все буде добре"

118
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Все буде добре" автора Олег Бакулін. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 10 11 12 ... 105
Перейти на сторінку:
руки конверт. У долоню лягли квитки до Львова з пересадкою в Стокгольмі. Із завтрашньою датою. Алекс підвів здивований погляд на свого начальника.

– І як це розуміти?

– Як премію від організації за гарну роботу. Ми відкриваємо філію банку в Західній Україні. Ваша кандидатура на роль регіонального директора цілком задовольнила Керівну Раду, – Чарльз Еґарт відставив порожню чашку й білозубо усміхнувся. – Мої вітання.

Поїздка в затишний гольф-клуб відкладалась на невизначений термін. Життя Алекса Шипала заходило в крутий віраж.

3

Готель «Євро Плаза» мріяв мати європейський вигляд. Тут тобі і вишколений персонал, і мужні сек’юриті на входах, і килими, буквально просякнуті освіжувачем, і навіть англомовна Біблія в шухлядці – і все це за цілком європейську оплату. Номер з аскетичним виглядом, однак з усім необхідним для комфортного проживання: велике ліжко з ортопедичним матрацом, міні-холодильник з алкогольними напоями, великий телевізор на стіні. Та, відкрутивши кран у ванній і замість гарячої води почувши приглушене гарчання, Олександр зітхнув. Влада змінюється – труби залишаються.

– Що? – запитали в слухавці, коли він набрав рецепцію.

– У мене немає води в номері, – повідомив Олександр.

– І що? – пролунало у відповідь.

На мить чоловік розгубився. Українська діаспора не передавала разом з мовою українську ментальність.

– Викличте майстра, будьте ласкаві.

– Номер? – ліниво запитала слухавка.

– Сорок сьомий.

Кілька секунд було тихо.

– Зараз до вас прийде майстер, – озвалися слідом. – Бажаєте чаю чи, може, кави?

Олександр відмовився та поклав слухавку. Послабив краватку, замінив один діловий костюм на інший. За цей час принесли каву, яку він не замовляв, прийшов майстер і діловито заліз під умивальник, чомусь прийшла прибиральниця, покрутилась, витерла підвіконня та вийшла.

Залишивши свій багаж на огляд Батьківщини (нічого важливішого за улюблені труси там і так не було), Олександр вийшов з номеру, спустився на перший поверх і сів у люб’язно прочинені двері лімузина. Мотор тихенько загарчав, і авто перелаштувалось у другий ряд. Віталік не питав, куди їхати. У нього були чіткі інструкції щодо того, як поводитись з іноземним клієнтом. А Олександр зауважив, що клітка вищого розряду має на диво золоті прута.

4

Вулички Львова пролітали за вікном. Олександр Шипалко дивився їм услід – не пригадував. Десь тут був його дім, у якихось парках він гуляв із друзями, на невідомих гойдалках проводив час після уроків. Однак це було колись. Життя в Америці спростило всі спогади, забравши злети та падіння, залишивши по собі лише приємне відчуття, що «раніше було яскравіше».

Лімузин зупинився біля помпезної будівлі з яскравою вивіскою «Інстер Банкін Груп» і нижче – «Ми турбуємося про ваші вклади». Олександр вийшов з автомобіля та відчув себе дріб’язковим поруч із такою величчю. Якщо бути точним, то величчю й несмаком. Масивні колони, важкі оксамитові портьєри та довгі килими навіювали сум.

Його зустрічав широкоплечий представник банку, якого в Нью-Йорку взяли б на роль клубного викидайла без додаткового кастингу. Олександр пройшов за ним кілька коридорів та, відчинивши двері з масивними позолоченими ручками у вигляді драконових голів, увійшов до зали переговорів.

– Пане Ігорю.

– Пане Олександре, – назустріч підвівся директор «Інстер Банкін Груп».

Високий, із помітним черевцем, Ігор Жатек ледве поміщався в дорогий темно-синій костюм. Коротко стрижене світле волосся, насичений запах одеколону, постійно примружені очі, наче їхньому власнику було наперед відомо, що ти скажеш. Стилісти явно створювали цей образ, щоб підкреслити велич свого боса, але Олександр бачив перед собою лише кримінального піжона. Так і кортіло зняти з нього піджак і перевірити, чи набиті «куполи» на спині. Чоловіки потисли руки та повернулись назад у свої м’які крісла.

Директор «Інстер Банкін Груп» розстебнув піджак і закинув до рота виноградинку. Це була його територія, він почував себе господарем становища. Олександр окинув поглядом кімнату для переговорів. Неохайна ліпнина, позолота на канделябрах, великий стіл, стилізований під вісімнадцяте століття. Складалося враження, що Ігор Жатек пограбував музей, аби облаштувати собі офіс. Однак… Олександр глянув на папку з документами, які тримав у руках. «Інстер Банкін Груп» – банкрут. Ціна на їхні активи за останній квартал упала майже втричі. Саме тому «Альвеа» вирішила укласти цю угоду. Однак чому Чарльз Еґарт вибрав на такі переговори звичайного клерка? Олександр Шипалко знову згадав свого батька. Бомба, заведена десяток років тому, нарешті почала працювати.

Двері відчинилися знову, і до кімнати зайшов чорнявий підтягнутий чоловік – лондонський юрист Ендрю Андерсон. За срібними тонкими окулярами ховалися гострі темні очі. Усмішка – коротка, наче на неї не вистачало часу. Краватка ідеально підібрана в тон до темно-сірого костюма. Короткий кивок замість привітання спершу одному, потім другому гостю. Підкотив манжети й сів у глибоке крісло.

– Не будемо гаяти часу. Як ви вже знаєте, панове, американська корпорація «Альвеа» планує відкрити мережу банків в Україні. Почати вони вирішили із західної її частини, – юрист опустив долоні на стіл і глянув на гостей. Сьогодні він виступав у ролі модератора. – Є ідеї?

Олександр поправив краватку. Своє слово він мав сказати першим.

– Корпорація «Альвеа» працює на світовому фінансовому ринку вже довгий період часу. Щорічний оборот компанії – десятки мільярдів доларів. Наші представництва є в кожній країні Західної Європи, також корпорація активно працює над розвитком східноєвропейського сегменту. – З теки, люб’язно наданої Віталіком, чоловік дістав документи та поклав їх на стіл. – За найближчі півроку корпорація планує відкрити чотири філії у Львові, ще шістнадцять – у районних та обласних центрах України. Паралельно планується масштабна рекламна кампанія зі спеціально розробленим слоганом «Альвеа. Все буде добре». – З теки на

1 ... 10 11 12 ... 105
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Все буде добре», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Все буде добре"