Читати книгу - "Анабазис. Похід 10000 еллінів"

між ними становить 1 парасанг, і на кожному з каналів наведені мости]. Біля Євфрату знаходиться вузький прохід між річкою та ровом, завширшки приблизно у 20 футів. /16/ Цей рів був прокопаний великим царем замість укріплення, коли він дізнався, що Кір іде на нього війною. Кір із військом пройшов тут [через вузький прохід] й опинився по той бік рову. /17/ Отже, у цей день цар не вступав у битву, а відходив, про що свідчили рясні сліди солдатів та коней. /18/ Тому Кір викликав віщуна Сілана з Амбракії і дав йому 3000 дариків за те, що 11 днів тому той звершив жертвоприношення і сказав йому, що цар не піде на битву впродовж 10 днів. У той час Кір сказав: «Тож, мабуть, він узагалі не битиметься, якщо не вступить у бій за ці дні. А втім, якщо твої слова справдяться, то я обіцяю тобі 10 талантів». Це золото він і віддав віщунові, коли минули ті десять днів. /19/ А коли цар не вчинив опору під час переходу Кіра і його війська через рів, то як Кір, так і інші вирішили, що цар відмовився від битви, а тому наступного дня Кір просувався доволі безтурботно. /20/ А на третій день він робив похід, сидячи в колісниці, у бойовому ладі перед ним знаходився лише невеликий загін, а головна частина війська ішла без будь-якого ладу, до того ж багато хто із солдатів повідкладав зброю на підводи та в’ючних тварин. Розділ 8

/1/ Вже надійшла та (полуднева) година, коли на ринку стає гамірно, і стоянка, де Кір мав зупинитися, була неподалік, коли зненацька з’явився Патесій, знатний перс із довірених Кіра, несучись щосили на змиленому коні і кричачи усім зустрічним по-варварськи і по-грецьки, що наближається цар з великим військом у повному бойовому ладі[75]. /2/ Відтак зчинилося страшенне сум’яття. Елліни, та й, зрештою, усі подумали, що ворог от-от учинить напад на них, поки вони ще лаштуються до бою. /3/ Кір, зіскочивши з колісниці, надів панцир, сів на коня, взяв в обидві руки списи і звелів усім узяти зброю і зайняти своє місце в строю. /4/ Війська шикувалися поспіхом, причому Клеарх розмістився на правому фланзі біля річки Євфрату, Проксен розташувався поряд із ним, решта біля Проксена, а Менон знаходився на лівому фланзі еллінського війська. /5/ З варварського війська близько тисячі пафлагонських вершників знаходилися біля Клеарха на правому фланзі, так само й еллінські пелтасти, а на лівому фланзі стояв Аріей[76], командувач кіннотою у Кіра, і решта варварського війська. /6/ Кір із своєю кіннотою, числом приблизно до 600 чоловік, озброєною, за винятком Кіра, панцирами, поножами і шоломами, перебував у центрі шикування; Кір пішов у битву з непокритою головою. Кажуть, нібито й інші перси одважуються іти в бій з непокритою головою. /7/ Крім того, на всіх конях були налобники і нагрудники; у вершників були при собі й еллінські мечі.

/8/ Вже настав полудень, а ворог ще не з’являвся. Після полудня завиднілася курява, схожа на світлу хмарину. А за якийсь час на рівнині, на далекій відстані, виросло немовби чорне хмаровище. Коли ворог трохи наблизився, то заблищала якась мідь і можна було розгледіти шеренги неприятелів в обладунках. /9/ На лівому фланзі ворога знаходилися вершники у білих панцирах; казали, що ними командував Тіссаферн. Поряд із ними йшли загони, захищені легкими плетеними щитами, що сягали ступні. Казали, ніби це єгиптяни. Решту війська становили вершники і стрільці. Усе це військо йшло, розділене за народностями і вишикуване у вигляді ущільненого людьми каре[77]. /10/ Перед ним розташувалися на великій відстані одна від одної так звані серпоносні колісниці. Серпи в них насаджені на осі коліс і повернуті під колісницями вістрям до землі для того, щоб розтинати на частини будь-що зустрічне на шляху. Задум персів полягав у тому, щоб уклинитися у лави еллінів і розколоти їх на частини. /11/ А Кір, хоч і говорив на військовій раді еллінів, що досить лишень вистояти перед галасливим натиском варварів, одначе помилився: вороги просувалися без жодного крику, наскільки змога, тихо, спокійно і повільно, рухаючись урівномірено вперед і зберігаючи рівними шеренги.

/12/ У цей час сам Кір, проїжджаючи з тлумачем Пігретом і трьома чи чотирма вершниками, звелів Клеархові зосередити еллінське військо навпроти ворожого центру, бо там перебував цар. «Якщо, — казав він, — ми здобудемо перемогу над ним, то з усім буде покінчено». /13/ Однак Клеарх бачив, що ворожий центр дуже щільний, і зрозумів, що цар перебуває за лівим крилом еллінів (бо військо царя настільки переважало військо Кіра своєю численністю, що його центр знаходився за межами лівого крила Кіра), і тому він не хотів відривати правий фланг від річки, оскільки остерігався ймовірного оточення. Кірові ж він відповів, що сам подбає про те, аби усе завершилося успіхом.

/14/ У цей час варварське військо наближалося злагодженим кроком, а еллінське залишалося на місці і ладналося, приймаючи у свої лави нові частини, що підходили. Кір роз’їжджав трохи попереду свого війська і роздивлявся навсібіч, спостерігаючи за лавами ворогів і друзів. /15/ Помітивши Кіра при об’їзді, до нього примчав верхи на близьку