Читати книгу - "СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги)"

—Душа, що зв'язана зі Мною любов'ю, здобуває істинне умиротворення тагармонію, бо вона нічого не намагається відірвати від життя для своговласного егоїстичного споживання. Але той, хто не знаходиться в зв'язкуз життям, хто спонукуваний бажанням відокремити від життя щось, що вінпрагне привласнити і заточити в своєму маленькому егоїстичному глухомукуті, в своїй маленькій чорній дірі, є рабом. Коли людина відмовиласявід егоїзму, вона стає невід'ємною, гармонійною, інтегрованою частиноюцілісності життя. Таким чином йог позбавляється елементу, якийвідокремлював його від життя. Його життя стає частиною життя Бога. Богне відповідає на своєкорисливу діяльність людини, Він нікого не судить,не карає і не нагороджує. Непросвітлені люди перебувають в омані, бо вних нема очей любові.

Бог ніяк не реагує на корисливудіяльність людини: не судить, не карає, не нагороджує. Він її простоігнорує. Бо корислива діяльність ігнорує Бога. Але Бог миттєво реагуєна любов і безкорисливе служіння людини, впускаючи її в Своє життя.Непросвітлені люди перебувають в омані щодо Бога. Вони або вважають, щоЙого нема, або думають, що Він є суддею, який карає за гріхи танагороджує за виконання релігійних приписів. Просвітлена людина бачить,що це не так. Карма, яку можна інтерпретувати як покарання та нагороду,до Бога не має ніякого відношення. Якщо людина з’їла отруту іотруїлася, лежить, хворіє — при чому тут Бог? Це звичайний наслідокпевної дії. Той, хто убив, буде убитий, той, хто зґвалтував, будезґвалтований, народившись у дівочому тілі. Бог тут ні до чого.

Богпочинає взаємодіяти з людиною у відповідь на її любов, на їїбезкорисливе служіння, на її молитву про любов, на її молитву пробезкорисливе служіння. Бог не відповідає на молитву про здійсненняегоїстичних бажань. Такі молитви Він просто ігнорує, вони не є засобомзв’язку з Ним. Отже, «Баґавад-ґіта» надає нам усі робочі схеми,вказуючи, які з них ефективніші, які менш практичні, а також попереджуєнас, які схеми не працюють геть. Коли людина каже: «Я молився пробагатство, а Бог не відповів. Тож Його нема! — або, — Як Він можезаплющувати очі на несправедливість?! Тож Його нема!» — це та омана,прояку йдеться в цьому місці «Баґавад-ґіти».

—Але коли людина сягає просвітлення, вона починає бачити істинну природуречей. Сонце просвітлення, піднявшись над обрієм її свідомості, осяюєїй реальність. Зв'язок із Богом звільняє від карми та егоїзму.Просвітлений йог бачить, що і мудрець, і корова, і слон, і собака, ісобакоїд є душами, які первісно однаково чисті й досконалі, але завдякирізній товщині шару егоїзму, що їх покриває, утілені в різних тілах,які відповідають їхньому поточному рівню свідомості. Бачачи зв'язоквсіх та всього з вічністю, він знаходиться на рівні вічності. Такалюдина насолоджується безмежним щастям. Вона черпає щастя, насолоду,наснагу й бадьорість духу в цілісності життя і в Бозі через любов усвоєму серці. Той, хто живе цією любов'ю, завжди опікується благом усіхживих істот.

Кілька наступних віршів «Баґавад-ґіти»є повторенням фраз, які вже звучали раніше. І хоча повторення є матір’юнавчання, я не хочу товкти воду в ступі, тож я їх пропускаю. До речі,не тільки в цьому місці, а й скрізь, де в «Баґавад-ґіті» зустрічаєтьсязабагато повторів, я їх пропускаю. Тому ті, хто захочуть звинуватитимене в відхиленні від букви першоджерела, нехай розслабляться, явідразу зізнаюся, що не дотримуюся ніяких букв, а викладаю суть. Такожякісь несуттєві з практичної точки зору фрагменти, особливо пов’язані зміфологією, я теж пропускаю. «Баґавад-ґіта» не спирається на міфологію,але вона звертається до учнів, бекграунд яких — це їхнє виховання наміфології. Тож вона оперує мовою, категоріями та поняттями, на якихбазувався їхній світогляд, а я вам цього не передаю, бо з практичноїточки зору нам це ніяк не корисне.

Крім того, одним іззавдань «Баґавад-ґіти» є переконати учнів у тому, що маргінальнапрактика всіляких пустельників-відлюдників, з якою асоціювалася в тічаси йога, насправді не є правильною практикою йоги. Тож багато віршів«Баґавад-ґіти» присвячені саме цьому. І їх не просто багато, азабагато, як на мене, принаймні для сьогоднішнього читача, якийвтомлюється, щойно бачить одне й те саме стільки разів. До речі, я самтакий. Тому всі ці зайві моменти я перескакую, згідно з завданням, якестоїть перед цим практичним посібником. З деяких наступних глав явзагалі планую точково повибирати найважливіше, бо вони теж здебільшогозанадто детально розглядають несуттєві аспекти певних практик, яківзагалі-то ані сама «Баґавад-ґіта», ані я не вважаємо надто робочими.Просто в ті часи вони були поширені, і «Баґавад-ґіта» не хотіла їхпроігнорувати.

Якщо чесно, сама практика, якій я хочу васнавчити, пояснюється двома-трьома невеличкими фразами. Але важливо ще йдати розуміння, як і чому це працює, щоб забезпечити учневі натхненнурішучість. Щоб людина спромоглася практикувати те, що цілком руйнує їїнижчу природу і пробуджує її вищу природу, тобто руйнує всю хибнумотивацію, хибні звички, хибні бажання та шкідливі якості, на якихспирається життя непросвітленої людини, і переводить його на коліїякоїсь невідомої їй любові, якоїсь невідомої їй вищої природи,необхідна велика натхненна рішучість. І джерелом такої рішучості можебути тільки ясне й глибоке розуміння проблеми, яку вирішує практика,завдання, яке вона виконує, і механізмів, які лежать в її основі. Босвій власний успіх я пояснюю тим, що я ще до зустрічі з «Баґавад-ґітою»природно був свідомий і проблеми, і завдання. І шукав лише робочогометода, який вирішить мою проблему і виконає завдання, яке я поставивперед своїм життям. Тож рішучості в мене вистачало з самого початку, адалі вона тільки збільшувалася завдяки щоденним позитивним результатам.Але для тих, хто ще не має такої рішучості, «Баґавад-ґіта» намагаєтьсянадати детальне розуміння проблеми, завдання та механізмів практикийоги.

Медитація на почуття любові

—Розум може бути і другом людини, і її ворогом. Для того, хто очистиврозум від егоїзму, він стає найкращим другом, а для того, хто ні, розумзалишається найзлішим ворогом. Людина, яка через практику йоги сягнулапросвітлення, стає абсолютно щасливою і настільки незацікавленою унакопичені своєї власності, що не бачить відмінності між брукняком ізолотом.

Просвітлена людина не стає непрактичнимдиваком, який не здатний адекватно і ефективно вести економічні тафінансові справи. Але коли він тримає в руках золото, у нього невиникає хтивого прагнення отримати його в свою власність. Він трудитьсяне заради свого збагачення, а заради добробуту і щастя народу.

—На ще вищому рівні просвітлення людина однаково ставиться до всіх: іщирих добродіїв, і нейтральних спостерігачів, і заздрісників, і друзів,і ворогів, і злочинців.

Знов-таки це не означає, щопросвітлена людина не стане битися з ворогом, але вона не матиме всерці ненависті до нього. Любов до людей, яких потрібно захистити відворога, а не ненависть до ворога штовхає її на битву. І тільки в станілюбові, а не в стані ненависті, людина стає