Читати книгу - "Щоденники Ієрихар. Ваза"

Нерозуміння, однак, викликала сутність, мораль, психологія, поведінка і сам розвиток розумних істот, котрих тут називають землянами або людьми. На момент першої експедиції на цю планету вони вже перебували на досить високому рівні розвитку, із також досить високим технічним ступенем розвитку їхньої цивілізації, якщо судити за найрозвиненішими етнічними групами. Причому технічний розвиток, зростання досягнень їхньої науки відбувалися також дуже високими темпами. Це наводило наших вчених на думку про можливість швидкого близького контакту.

Однак, повторю, моїх колег із попередніх експедицій збентежило, більше того, викликало нерозуміння те, про що я писав вище — внутрішня сутність, мораль, психологія, поведінка і розвиток людей.

Всі вони суперечили загальноприйнятим нормам і логіці розвитку планетних цивілізацій Всесвіту.

Наведу заради економії часу членів комісії лише головні з цих суперечностей й алогічних протиріч.

Перед цим зауважу, що вивчення історії Неміони-Землі призвело до невтішних висновків про надзвичайну кривавість і дивовижну жорстокість цієї історії. Власне, вся історія цієї планети складається з великих і малих війн, а загальна кількість жертв цих війн із часу перших цивілізацій, згідно з підрахунком історіомилікативного комп’ютера, дорівнює теперішній кількості населення Неміони-Землі, що жахливо, якщо врахувати, що темпи приросту населення планети до недавнього часу були значно нижчими і за земними міркам складали на початок їхнього XX століття лише два мільярди осіб.

Велика кількість війн була властива й іншим цивілізаціям, в тому числі й Трамедіону, та лише на початкових стадіях розвитку. На Неміоні ж зі зростанням рівня цивілізації війни і знищення одних етнічних груп (народів) іншими не припинилося, а набуло більш жорстоких, навіть жорстоко-витончених рис. Тривають війни з небувалою жорстокістю всередині самих народів. Причому значна частина наукових винаходів спрямована на знищення розумних істот.

Спеціальна комісія, створена після четвертої експедиції, дійшла висновку, що якби наукові сили землян, задіяні на створення засобів руйнування, були спрямовані на розвиток населення, яке тут називають людством, розвиток мирної техніки і духовної сфери, то рівень розвитку розуму, облаштування побуту, моралі був би значно вищим.

Викликало подив і те, що нерідко найрозумніші ідеї — наукові, мистецькі, філософські — зустрічали нерозуміння, більше того, агресивний спротив з боку влади і суспільства, а їхніх авторів переслідували, а то й страчували. Хоча саме такі невизнані ідеї стосувалися кардинальних шляхів розвитку людства і згодом приводили до його подальшого прогресу, як і планети загалом.

Нерозуміння з боку як наших вчених, так і рядових астронавтів викликало те, що найціннішими предметами, по суті, еквівалентами людського життя і добробуту на Землі вважаються метали і речовини, які самі по собі не становлять ніякої цінності і навіть не є на планеті найрідкіснішими — їх тут називають золотом і діамантами. Невеликий шматок їх нерідко оцінюється у величезні суми того, що тут називають грошима і які є наслідком і ціною виробництва величезних мас речей, машин чи продовольства. В історії Землі є кілька курйозних випадків, пов’язаних з нерозумінням і несприйняттям частиною землян такої значимості названих золота і діамантів. Один з них вважаю за доцільне навести.

Коли жителі частини Неміони-Землі, яку вони називають Європою, завоювали південну територію іншої частини цієї планети, яку називають Африкою, то європейці знайшли там у великій кількості міцну земну породу під назвою алмази, з яких і виготовляють дуже цінні для переважної кількості землян діаманти. Але алмази знаходили у глибині ґрунту і їх необхідно було добувати, будуючи для цього спеціальні підземні пристосування — шахти. Однак місцеві жителі, яких європейці називають зулусами, категорично відмовлялися лізти в шахти, щоби добувати там алмази. Вони не розуміли цінності цих, звичайних для них, камінців. Не допомагали умовляння, погрози і застосування сили. Тоді європейці сказали, що ці камінці білі люди — раса європейців — використовують для лікування від багатьох хвороб. Це було неправдою, обманом, фальшивою інформацією. Зате зулуси зрозуміли, що камінці-алмази для білих людей справді є цінними та погодилися їх добувати та працювати в шахтах.

Гадаю, цей випадок не потребує зайвих коментарів.

Отож, з вашого дозволу, наведу лише кілька прикладів явищ, які не змогли збагнути й наші вчені.

Перший. Метою життя більшості землян є нагромадження якомога більшої кількості речей (часто брутальними обманними способами) і різних, найчастіше не потрібних їм предметів, вироблених ними ж, а також якомога більшої кількості папірців, які вони іменують грошима, і блискучих камінців, названих вище діамантами.

Кількість нагромаджених речей визначає те місце в суспільній ієрархії, на якому перебуває землянин. Тих, хто не має великої кількості речей, більшість жителів планети зневажають і піддають остракізму. Ця якість не властива для жителів жодної з інших відомих планет і цивілізацій Всесвіту і набула серед наших вчених назву антизакону перекинутої свідомості, хоч і він не пояснює сенс нагромадження, яке набуло на Неміоні-Землі характеру епідемії.

Другий. Проведене таємне топоінфрабіологічне сканування жителів Неміони-Землі, нешкідливе для них, дало вражаючі результати. З тисячі землян, наділених найвищим на цій планеті інтелектом, 628 перебували на низькому щаблі їхньої суспільної ієрархії, причому 247 — на найнижчому щаблі, а 92 з них взагалі вважалися ізгоями. З решти 372 найінтелектуальніших землян 234 перебували на середньому щаблі і лише 138 мали пристойний за земними мірками рівень життя чи належали до вищих владних структур. Інакше як дивним і ненормальним таке становище не назвеш. Проведені додаткові дослідження підтвердили ці дані загалом про землян.

Третій. Чи не найбільший подив викликало те, що наші вчені назвали феноменом викривленої чи спотвореної інформації. Понад дві третини інформації, яку земляни видають, спілкуючись між собою безпосередньо чи за допомогою доволі різноманітних засобів комунікації, є неправдивою або в крайньому випадку — спотвореною. Наприклад, там, де якесь явище, подія чи ідея заслуговує негативної оцінки, дається оцінка позитивна, і навпаки. Подається спотворено зміст того, що відбувається в суспільному житті і в побуті. У стосунках між статями і представниками одних соціальних груп. Навіть у стосунках між окремими індивідами переважає спотворена інформація. Легко даються неправдиві обіцянки, які також не виконуються, причому досить часто без будь-яких наслідків. Спотворюється наукова інформація, а значимість творів їхньої літератури і мистецтва досить часто залежить не від справжньої якості, а знову ж таки від неправдивої інформації про ці твори, яка в них називається піаром і рекламою.

Все це неминуче призводить до системи фальшивих цінностей та життя в