Читати книгу - "Фактологія"

Отже, проблеми, із якими стикаються люди на щаблях 1, 2 і 3, найімовірніше, вам не знайомі. І жоден із відомих вам ЗМІ1, на жаль, не дає якогось більш-менш зваженого уявлення про такі проблеми.

Найважливішим завданням у становленні фактологічного світогляду є усвідомлення, що більшу частину свого досвіду ви отримуєте зі щабля 4. А вторинний досвід фільтрує мас-медіа, які полюбляють нерепрезентативні екстраординарні події й уникають нормальності.

Якщо ви перебуваєте на щаблі 4, то всі, хто живе на рівнях 3, 2 або 1, виглядатимуть для вас однаково бідно, а відповідно слово «бідний» поступово втрачає своє специфічне значення. Навіть людина зі щабля 4 може здаватися бідною: трохи облущилася фарба на будинку, або в неї не дуже нова машина. Той, хто коли-небудь дивився з даху висотки униз, знає, що насправді дуже важко визначити висоту будинків, які набагато нижчі за той, на якому перебуває людина. Усі вони виглядають просто маленькими. Так само і з людьми: якщо живеш на щаблі 4, то природно бачити світ розділеним на дві категорії — багатих (тих, хто на даху високої будівлі, як і ви) і бідних (тих, що внизу, не таких, як ви). Це природно дивитися вниз і казати: «Усі вони бідні». Цілком природно не помічати відмінностей між людьми з автомобілями, людьми з мотоциклами та велосипедами, людьми в сандалях та людьми взагалі без взуття.

Можу вас у цьому запевнити, оскільки я зустрічався і говорив із людьми, які живуть на різних щаблях. Для «ближчих до землі», тобто тих, які перебувають на рівнях 1, 2 і 3, ці відмінності мають вирішальне значення. Люди, які живуть на щаблі 1, дуже добре знають, наскільки кращим стане їхнє життя, якщо вони збільшать дохід з 1 долара на день до 4. Не кажучи вже про 16. Люди, яким доводиться постійно ходити пішки, та ще й босоніж, знають, скільки часу й зусиль вони збережуть, якщо їхатимуть велосипедом до міста на базар, а також як це вплине на здоров’я і добробут.

Чотирирівнева структура, на відміну від «розділеного» бачення світу, є першим і найважливішим кроком до фактологічного світогляду, про який ви дізнаєтеся із цієї книжки. Тепер ви це усвідомили. Це не важко, правда? У цьому виданні я користуватимуся чотирма щаблями, щоб пояснити багато питань, включно з ліфтами, утопленнями, сексом, кулінарією та носорогами. Вони допоможуть вам чіткіше бачити світ і краще його розуміти.

Що нам потрібно, щоб виявити хибні концепції та замінити їх? Дані. Ви маєте показати дані та описати реальність, що криється за ними. Так що дякую вам, таблиці даних ЮНІСЕФ, і вам, бульбашкові графіки, і тобі, інтернете. Але вам, читачі, знадобиться ще дещо. Хибні концепції зникають лише тоді, коли їх заміняє так само простий, але відповідніший спосіб мислення. Саме таким способом мислення і є чотирирівнева структура.

Фактологія

Фактологія — це усвідомлювати, коли йдеться про розрив, і пам’ятати, що він малює картину з двома розрізненими групами та прірвою між ними. А реальність здебільшого не настільки поляризована. Зазвичай більшість перебуває якраз посередині, саме там, де в хибній картині світу опинився розрив.

Щоб контролювати інстинкт розриву, шукайте більшість.

Остерігайтеся порівняння середніх значень. Якщо ви подивитеся на розгорнуті дані, то, найімовірніше, побачите, що вони перетинаються. І цілком можливо, що ніякого розриву не існує.

Остерігайтеся порівняння крайніх значень. У всіх групах, країнах або серед людей є ті, що нагорі, і ті, що внизу. Різниця іноді дуже несправедлива. Та хоч би про що йшлося, навіть тоді більшість зазвичай перебуває десь посередині.

Погляд згори. Пам’ятайте, що погляд згори завжди спотворює панораму. Усе виглядає таким маленьким, яким насправді не є.

1 Звичайно, якщо ви живете на щаблі 4 й маєте родичів, які перебувають на рівнях 2 або 3, то напевно знаєте, як саме виглядає їхнє життя. Якщо це так, можете пропустити цей розділ.

Розділ другий

Інстинкт негативу

Як я начебто народився в Єгипті і що дитя з інкубатора може розповісти про світ

Із яким твердженням ви погоджуєтеся найбільше?

 А. Світ стає кращим.

 Б. Світ стає гіршим.

 В. Світ не змінюється.

Як вилізти з помийної ями

Я пам’ятаю, як усе раптово перевернулося догори дриґом. Пам’ятаю темноту, запах сечі й нездатність дихати через те, що в рот і ніздрі набилася багнюка. Я пам’ятаю, як намагався випірнути, але тільки глибше занурювався в липку рідину. Пам’ятаю, що руками, витягнутими за спиною, відчайдушно намагався намацати траву, щоб ухопитися. Раптом мене витягли за ноги. Бабуся вклала мене у велику миску на кухонній підлозі й обережно вимила гарячою водою, призначеною для миття посуду. Аромат мила.

Це мої найранніші спогади, які трохи не стали останніми. Це спогади про те, як чотирирічного мене витягнули зі стічної канави, яка проходила перед будинком бабусі. Вона була до самого верху наповнена мішаниною з дощу, який пройшов уночі, і багнюки й нечистот із фабричного робочого містечка. Щось із цього привернуло увагу, тому я став на краю канави, а потім поковзнувся й упав головою униз. Батьків, щоб наглядати за мною, поблизу не було. Мама лежала в лікарні, вона хворіла на туберкульоз. А тато працював по десять годин на день.

Весь робочий тиждень я жив у дідуся й бабусі. У суботу тато садив мене на раму велосипеда й по дорозі до лікарні ми їздили великими колами або вісімками просто для розваги. Я дивився на маму, яка стояла на балконі третього поверху й кашляла. Тато пояснив, що заходити нам не варто, бо ми теж можемо захворіти. Я махав їй рукою, а вона — мені у відповідь. Мама також щось говорила, але голос її був дуже слабким, і слова відносило вітром. Я пам’ятаю, що вона завжди намагалася усміхатися

Мегахибна концепція про те, що «світ постійно гіршає»

У цьому розділі ми поговоримо про інстинкт негативу: наше прагнення більше помічати погане, ніж хороше. Воно ховається за другою мегахибною концепцією.

«Усе йде шкереберть» — твердження про світ, яке я чую частіше, ніж будь-яке інше. Звичайно, я не заперечую, що у світі є багато дуже поганих речей і явищ.

Кількість загиблих військових із часів Другої світової війни